[img]http://cs606516.vk.me/v606516008/7c/aDVR0CfVSKc.jpg[/img]
Я вперше у житті не хочу мріяти,
Не хочу бачити, як піде перший сніг.
Увіковічений моїми мріями
Він буде танути, а я не так хотів.
Ловлю сніжинки всупереч реальності
І огортаю їх своїм теплом руки.
Нехай розтануть, може за невдячності,
Та краще мить тепла, ніж холод навіки.
Ну а твоє тепло - лише ілюзія,
Примара вирвана з обірваного сну,
І у житті твоїм я був прелюдія,
А хто для мене ти - я досі не збагнув.
І все ж не намагаюсь стерти з пам’яті
Ті почуття, що загорілись на життя.
Заручник я, по власній волі замкнутий,
Забуду все, але не те, чого нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468049
дата надходження 23.12.2013
дата закладки 24.12.2013
Т́уїться вечір махрово,
Блякнуть ряди хризантемні.
Неба полотна суворо
Віття дерев крають темні.
Низом потік завиває
Голосом мерзлим, захриплим.
Хмара над лісом лягає,
Срібло павучисте сипле.
Вечора друг - невидимка,
З вітром у парі літає,
У ліхтарях і будинках
Крильцями світло вмикає.
Туїться - від слова туя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459146
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 08.11.2013