Про любов написати неважко.
Значно важче про це нам сказать.
Кожен з нас відчував, як це тяжко
Пару слів для коханих зв"язать.
Ми чомусь боїмося це слово,
Десь ховаєм далеко в душі.
І не скажем його принципово,
Бо засудять нас люди чужі.
Посміються, позаздрять, уколять.
Слово ж, знаєте, може убить.
І собі ще багато дозволять,
Бо в житті не узнали цю мить.
Є і інші: це слово голублять.
Ці слова не запруть у архів.
І водою й слізьми не розбавлять.
Не шукатимуть зради шляхів.
Не боюсь я писать про кохання,
Хоч давно в мене вік вже не той.
Я живу, значить є хвилювання.
А любити -важка дуже роль...
Ще вдвох ви на життєвій ниві –
то ж не соромтесь, говоріть!
допоки разом, поки жИві –
не тлійте – полум'ям горіть!
Вірш – дуже гарний, а музика і лілії – казка!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00