Та хай собі жиє у своїй московії(шторочку залізну повість), але, якщо й направду серце зупинялось, то не такий вже він і *залізний фелікс*, людський біль і гнів пробиває навіть шаманський захист, а коли перестанемо ненавидіти тільки жаліти, такого плюгавенького, больненького, то можливо й скопититься(Господи прости, але й направду - дістав), тож помолимось щоб Господь дав йому мізки, пожаліти своїх, бо наших, як Ангелів Господь прийме. А ще в Псалтирі сказано, що Господь навіть лихого чоловіка береже на останній день(чекає, поки розкається). Дякую, Ігоре, ваші вірші для мене підтримка.