| Сторінки (8/761): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Втома валить тіло з ніг –
змучує по колу біг.
В сон глибокий поринаєш –
кредо тане наче сніг.
Ніч малює дивні сни:
місце чарів, таїни –
місто давнє та забуте,
де зійшлися два світи.
Кожен житель має шанс
врівноважити баланс.
Споріднивши схід та захід,
ніч занурює у транс.
Па́году* та пантеон*
бачиш в просторі крізь сон.
Міст поєднує культури –
душ співзвуччя в унісон.
Так буває уві сні:
співвідношення тісні.
А наявність має кредо
Та розбіжності сумні...
02.10.2019
*па́года - буддистська чи індуїстська споруда культового призначення
*пантеон - храм, присвячений всім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян
––––––––
Ілюстрація:
Кіт Валерій
"КРЕДО"
––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса,
Выбрав жертву для забав – юных принца и принцессу,
Взялся жару поддавать, ворошить золу сомнений,
Чтобы между этих двух не сложилось отношений,
Ведь не терпит он добра – радость, счастье только бесят...
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса,
Злою силой в оборот взявши мир, стихийной хваткой
Рушил он любви устой, передряг устроив гадких:
Принца в монстра обратив, овладев его природой,
Стал принцессу убеждать в том, что принцы все – уроды...
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса
Мутит воду в озерце и, питая интересы
Мавок, вил и водяных – духов водных, стихиалий,
Сеет распри меж людьми, сотворяя муть печали.
И казалось, всё тип-топ – удалось устроить драму:
Разум с сердцем не в ладу и уже готова яма,
Только стоит подтолкнуть и мечты навек разбиты
О любви остывший труп – всё окей и карта бита...
Жуткий пакостник и плут – гном из северного леса,
Выбрав жертву для забав – юных принца и принцессу,
Был изрядно убеждён, что добра не существует,
Скоро в мыслях хоронил их любовь ещё живую.
Но напрасен гнома пыл и старания напрасны.
То ли сказка, то ли быль: в ней концовочка прекрасна,
Где любовь сильней всего – одолевши злые чары,
Только краше зацветёт цветом пышным, цветом ярым...
02.06.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2023
Від лестощів нудить, фудульність дратує.
Та шлях пролягає між двох берегів
Однаково хибних. Свідомість нотує:
Перелік порожній – нема ворогів
І в друзях потреби відлюдник не має.
Вздовж лінії фронту пройде пацифіст:
Любов, та, що справжня, колись возз'єднає
Світи... та в минуле зійде шовінізм...
Від лестощів нудить, фудульність дратує
І так остогидла проформа подій.
Відлюдник все бачить... свідомість нотує,
Що третій є зайвим, коли то двобій...
28.09.2019
P.S.: Вірш не стосується політики, мова йде про релігійну ворожнечу.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Смешались краски дня и ночи –
Неясный образ на холсте.
Плутают где-то между прочих
Раздумий мысли о судьбе.
Ложится тень на покрывало,
Что было соткано из снов.
И флейта счастья отыграла.
Для новых сказок нету слов.
Огонь погас в грудном пространстве.
В сердечной чаше вёха яд.
Быть может, дело всё в жеманстве?
Ну кто, скажи, нам виноват?
Золой остывшей небо пало.
Терновник чувств у наших ног:
Ветвей надломленных немало
И дышит в спину злостный рок.
Смешались краски дня и ночи –
Неясный образ на холсте.
Плутают где-то между прочих
Раздумий мысли о судьбе...
31.05.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972335
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2023
Ти наче пляма на життєвім полотні –
Така собі маленька пляма.
Тобі би цівкою стікати в німоті,
А ти віршуєш до нестями.
І ліг римований непотріб тягарем,
Мов зашморг на тендітній шиї.
Душі нетлінний скарб під тлінним вівтарем.
Тобі б співати мантри Шиві...
Та все чомусь не в змозі зупинитись ти –
Непотріб цей даруєш світу.
Чи іншого не маєш сенсу... чи мети?
Чи нікуди себе подіти?
Ти наче пляма на життєвим полотні –
Така собі маленька пляма.
Тобі би цівкою стікати в німоті,
А ти віршуєш до нестями...
26.09.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
Хочешь чая с клубничным вареньем?
А из розовых лепестков?
На меня снизошло вдохновенье –
Будто вырвалась из оков.
Я рисую, пою и танцую,
И немного стихотворю.
Хочешь, милый, тебя зацелую?
Заласкаю? Заговорю?
Может, хочешь ты новую сказку,
Где герои на высоте –
Благородны не только лишь в масках,
Но и лица при красоте?
Хочешь чая с клубничным вареньем?
А из розовых лепестков?
Мы с тобой продлеваем мгновенье,
Где любовь на веки веков!
29.05.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992865
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2023
Минає час, крокуючи за обрій
І знову осінь в дощовій жалобі
заграла сплін.
Шукає мить пристанища у вірші,
Але знайде його лише у тиші,
де вічний тлін,
Бо наша дійсність плине поза часом,
В ній день і ніч завжди крокують разом
у неба край.
Там не співає у жалобі осінь,
Весна вплітає жимолость у коси –
то справжній рай.
Хай кажуть, що то вигадка, уява...
Негода щось сумне буркоче мляво
під спів дощу.
Хай самі йдуть на вогнище чи плаху,
Бо я тримаю міцно синю птаху –
не відпущу.
Минає час, крокуючи за обрій
І тільки осінь в дощовій жалобі
все грає сплін.
Шукає мить пристанища у вірші,
Але знайде у непорушній тиші
свій вічний тлін...
25.09.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Шаг сквозь стену безразличия...
Взгляд сквозь призму понимания...
Миг глубокого молчания
Между притчами...
Мысль пронзает небо молнией...
Пыль клубится между звёздами...
Ночь под утро пахнет розами...
Крик безмолвия...
День начнётся с чая травного...
Взгляд сквозь призму осознания...
Бег сквозь знаки препинания
К смыслу явному...
Вдох и выдох – релаксация...
Ход часов ускорен к вечеру...
Цель ясна и делать нечего –
Кульминация...
28.05.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972140
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2023
Видихаю день вчорашній:
Сонце, квіти, кольори
Найбагатші та найкращі.
Мрії, наче маляри,
Фарбували світ навколо.
Казку створював казкар.
Зорі сходилися в коло
Та рядно з пухнастих хмар
Чарівниця-доля ткала,
Шлях створивши у думках.
Хвиля часу обтікала
Нашу єдність по віках.
Видих Всесвіту глибокий
Та глибоким буде вдих.
Почуттів безмежний дотик
В нескінченний часу біг:
Відчуваю лоскотання
Від пульсації буття.
Тисне груди від кохання –
З тим частіш серцебиття.
О́брус* білий та фіранку*
Бачу в низці сновидінь.
День новий почнеться зранку
В поєднанні ян та їнь...
22.09.2019
*о́бру́с - скатертина
*фіра́нка - занавіска
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Сакральная божественность свершений –
Мистичность снов и чувств интуитивных,
Блаженство связи, трепет ласк интимных,
Мгновения сенсорных ощущений,
Пьянящих фраз пленительная сладость,
Объятий жар и поцелуев нежность,
Безумий многогранных неизбежность,
Души очарование и радость...
Гармония взаимности, блаженство
Глубоких и духовных отношений –
Сакральная божественность свершений –
Единство, полнота и совершенство...
Испытывая счастья безусловность,
Ты, всей душой любя и обожая,
Эмоций ярких всплески выражая,
Судьбе скажи: "Мерси за благосклонность!"
29.03.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972070
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2023
Росте стара ліщина коло хати,
По осені частуючи горіхами...
Чи варто маятник нам колихати,
Коли життя і так хитке огріхами?
У протилежностях дуальність світу,
Де плід добра і зла на смак пізнали ми.
Свідомо ширимо думок орбіту,
Але крокуємо шляхами сталими.
А істина завжди у центрі кола –
Її пізнати не можливо в крайнощах.
Де світу сприйняття глевке та кволе –
У підсвідомості сміття на звалищах.
Росте стара ліщина коло хати,
По осені частуючи горіхами...
Чи варто маятник нам колихати,
Коли життя і так хитке огріхами?
11.09.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
За пределом стенаний и прений,
глубоко в подсознании где-то,
вожделеем этапа прозрений –
ждём инсайта*, как чукча рассвета.
Поперечные волны эфира
к сотворению фона причастны,
где единая целостность мира
не желает делиться на части.
Круг способен сомкнуться навеки,
в бесконечности знак обратиться.
Где гештальт* завершён, цель омеги –
с безупречною альфою слиться...
29.03.2018
*Инсайт (от англ. insight - озарение, прозрение) - это состояние, в котором человеку внезапно приходит решение насущной задачи или новое видение ситуации.
*Гештальт в переводе с немецкого означает - нечто целое, полное; законченная форма. Закрытие гештальта - это завершение давно прошедших ситуаций, не столько в физическом плане, сколько с психологической точки зрения.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971988
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2023
У світі променистому поринає в тишу простір...
Занурюючись в містику, миготять події поспіль...
Мить сяйвом обрамляється, яскраві́є тло космічне...
Зростає у думка́х митця розуміння потойбічне...
Дощами кольоровими розмалюю неозорість
Та фарбами медовими накраплю́ по небу зорі,
Бо сутність оновляється, золотиться тло космічне
Та квітне у думка́х митця міркування потойбічне...
У світі променистому поринає в тишу простір...
Занурюючись в містику, миготять події поспіль...
05.09.2019
––––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"У світі променистому"
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
А знаешь, ведь жизнь не сладкая...
Но даже погода гадкая
мне по́боку...
Пусть март как бы зафевралился
И кажется, будто скалится
нам облако...
Ты – солнце моё лучистое...
В меня ты сойдёшь неистово
истомою...
С тобою я буду нежною...
Я – море твоё безбрежное...
бездонное...
Друг друга насытим ласкою...
Пусть ночь эта будет сказкою
волшебною...
Мы в омут блаженства падаем,
Упившись любви усладою
целебною...
22.03.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971891
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2023
Втікають по колу спіралі
слова, що позбавлені значень
в думках, що під гнітом моралі.
Подобу свою кожен бачить
навколо в проявленнях світу.
Лишаючи слід в біосфері,
додай різнобарвного цвіту –
відчуй радість духа, mon chéri!
Розриви у просторі-часі
утворюють хід між світами.
Петелька космічної траси:
мов отвір магічної брами,
Мер-Ка-Ба, портал зоресвітній,
до іншого виміру двері
й відрада у миті тендітній –
відчуй нашу єдність, mon chéri!
03.09.2019
*Mon chéri (від фр. "мій дорогий")
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023
Дыхание весны в потоке трансформации...
Из почек пробивается мурамная листва.
Алхимия любви... процесс кристаллизации...
Объятий нежных магия и трепет естества...
Вновь Солнце и Луна на небе купоросовом
В слиянии мистический свершают ритуал.
Пусть многое для нас осталось под вопросами –
Миг таинства священного рождает идеал.
Порфирные огни... тепло прикосновения...
Пукетовыми вспышками пленён убогий мир.
Алхимия любви... волшебное мгновение...
Для жаждущих соития – "великий эликсир"...
13.03.2018
P.S.: Во всех алхимических системах важное значение имеют идеи, одна из которых является идеей священного брака, соития мужского и женского принципов, соединения противоположностей. В европейской алхимии идея имеет форму «химической свадьбы», «королевского брака», соития брата и сестры, Солнца и Луны... а философский камень именовался как «великий эликсир».
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971807
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2023
Димка повзе над схилом, берегом ліг серпанок.
Днями керує сила, що зачинає ранок.
Мрія... уява... мари... магія... чародійство...
Вітер гойдає хмари. Доля блукає містом.
Ніч розправляє крила. Човен думок – невтішний.
Хмари, немов вітрила, небо лоскочуть ніжно.
З голосом божевілля десь резонує море.
...Та, що біжить по хвилях, має буття прозоре:
Чайки навколо неї... погляд її – зірниця...
Мов з пелюсток лілеї щільний атлас спідниці...
Тулуб її з туману... довгі сріблясті коси...
Постать стрункого стану тане в ранкових росах...
Пише життєву прозу гул корабля морського.
...Завжди рятує розум від тягаря мирського,
Та, що біжить по хвилях, щоби тебе втішати...
Довгі хвилясті милі, часу химерні шати
Миттю кудись пощезли. Піниться синє море.
Місяць до рук взяв пензлик. ...Фрезі коли говорить,
Всесвіт на да́мру* грає... тиша співає мантри...
Чайки збираються в зграю... Логос складає тантри...
Серце від того квітне, сяють, мов зорі, очі –
Дивним натхненням плідне лоно палкої ночі.
...Та, що біжить по хвилях, лине в думках до тебе...
Голосу божевілля вторить над морем небо.
Димка повзе над схилом, берегом ліг серпанок.
Днями керує сила, що зачинає ранок.
Мрія... уява... мари... магія... чародійство...
Вітер гойдає хмари. Доля блукає містом...
28.08.2019
*да́мру - маленький двомембранний барабан в Індії та Тибеті, має форму пісочного годинника
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
А мы с тобою лишний элемент
На этой призрачной картине жизни.
Все наши краски беспардонно выжгли,
Оставив нам горения момент.
Как утопичны мифы в лоне тьмы
Про плод безумия любви и страсти...
А время души наши рвёт на части...
Но так прекрасны сказочные сны!
Давай устроим жертвенник судьбе –
Пусть ладан с миррой будут подношеньем,
Где тьма и свет в неистовом сношенье
Зачали наше счастье на земле.
Знай, никому тебя я не отдам
И никогда тебя я не покину!
Преодолеть тягучую рутину,
Под силу вместе, верю, будет нам.
28.02.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992575
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971727
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2023
Цілющий дощ бузковий, чудовий та казковий –
утворений думками – стріччастими цівками
проллється та омиє, в шовковий крам сповиє,
зціливши душу й тіло, аби життя шамтіло,
підводячись угору, де світ не знає мору,
а доля нас кохає, де простір надихає
красу відображати та вірою стяжати...
Цілющий дощ бузковий, на диво загадковий...
26.08.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
День цвета испуганной мыши
Уже не скребёт мне душу.
Твой голос отчётливо слышу,
Тебя обожая слушать.
В объятиях а́спидной ночи
Душе не томиться вечно.
Тобой дорожа очень-очень,
К тебе проложу путь млечный.
Покуда мы живы и дышим,
Наш мир нелегко разрушить.
День цвета испуганной мыши
Уже не скребёт нам души...
16.02.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993478
––––––––––––––––
Авторский коллаж:
картинки из интернета
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2023
Рясна була учора злива.
Дощі серпневі до снаги.
Я нині майже не вразлива,
Хоч не з тієї б і ноги
Надумав встати по обідді
Хтось, зачіпаючи слівцем...
Дивлюсь крізь ві́кна на супліддя
Ожини стиглої – чи це
Насправді, чи то тільки мари? –
Я бачу, як танцює мить
Та підіймається у хмари...
Солодка думка в мріях снить:
Про небо синє та про зорі,
Що мерехтять, як ті свічки;
Про луки та ставки прозорі,
Та різнобарвні квіточки;
Про щиру усмішку вітання,
Пестливий шепіт, блиск очей;
Про поцілунки до світання
На тлі ожинових ночей...
Сьогодні знову бути зливі –
Дощу розгорнеться сувій.
Ми нині майже не вразливі –
Тим долі дячимо своїй...
10.08.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Вечность смотрит в пустоты чертога ночи,
Открывая страницу незримой книги.
Яхонт* сути таится в тылу межстрочий,
Упокоив частицы былого мига.
Гаснут свечи небесные в пуще мрака.
Обнажая реальности мнимой тело,
Осознание пишет в пространстве сагу,
Выходя за предел иллюзорной сферы.
Время странствует главами книг незримых
По следам истлевающих многоточий.
Яхонт сути богами небес хранимый –
В нём для нас отражаются неба очи...
15.02.2018
*Яхонт - старинное название рубина и сапфира.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971536
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2023
Події розгортаються, стають життєвим струсником.
Думки переплітаються, зав'язуються вузликом.
Мої понадчутливості під час стають гострішими.
Чи з Божої я милості сповита горе-віршами...
В напівпрозорім савані душа мандрує хмарами,
Пристанища у гавані жадає поміж марами.
Події розгортаються – загальні з особистими –
В думках переплітаються, чіпляються намистами
На шию сьогоденності та на зап'ястки дійсності
Кайданами нужденності у чиннику імлистості...
20.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
В глазах по-прежнему пастель –
перванш* с оттенком гри-де-перль*...
Парнасской розы* нежный позитив
на синь парижскую*... прюнель*
(французской сливы вяленой отлив)...
Коктейль игристых дум "Шампань"
уводит чувственность за грань
реальности обыденных забот.
И вновь душистая герань
за гранью той, безумствуя, цветёт.
Жантильна* речь... причудлив стиль...
Манящий душу шарм... жонкиль*...
И пепел розовый* на vip-постель...
За гранью беспощадных миль
блаженства благородного метель...
27.01.2018
*Перванш - серовато-голубой, бледно-голубой с сиреневой надцветкой.
*Гри-де-перль - жемчужный оттенок серого.
*Парнасская роза - оттенок розового с фиолетовым отливом.
*Парижская синь - ярко-синий цвет.
*Прюнель - дикий сорт французских слив, которые заготовляются вялеными.
*Жантильный (фр. gentil) - миловидный, нежный, мягкий.
*Жонкиль - разновидность нарцисса с мелкими золотисто-жёлтыми душистыми цветками.
*Розовый пепел - нежно-серый цвет, отливающий в розовый.
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992903
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971436
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2023
Сукня кольору волошок
Наче квітка поміж трав...
Томний погляд долу впав:
Боже пра́вий! Милуй, Боже!
Сум вчувається у лузі –
Стогін в просторі душі,
Що торкалася межі
Чи в здоровому бо глузді...
Хай там як, та в серці туга,
Ре́мствування та журба.
Далеч хмарна та ряба,
Вітер збільшує напругу.
Літо майже промайнуло –
Терен дав свої плоди.
Вдосталь утекло води –
Що було, вже те минуло.
Серпень згортує пожитки
Та прямує на вокзал.
Полум'ям вогонь злизав
Мотлох сподівань зужитих.
Та чомусь зазнала жалю –
Мабуть, щось не до ладу,
Щось турбує молоду –
Сльози наче із кришталю.
Сукня кольору волошок
Наче квітка поміж трав...
Томний погляд долу впав:
Боже пра́вий! Милуй, Боже!
08.08.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Когда туманы лягут гущей
Кофейной, опрокинув чашу
Первоосновы вездесущей,
Прольются Хроники Акаши
Дождями в сферу сновидений...
Цветной калейдоскоп событий
Пророчит будущность явлений
Межгалактических соитий,
Где вещий сон нисходит былью
По следу звёздных многоточий
И расправляют души крылья,
Мечту вплетая в косы ночи,
Где стаи мыслей мотыльками
Над пламенем свечи порхают,
А души странствуют веками
И веру в чудо обретают...
"Судьба благоволит идущим" –
Прочту я в Хрониках Акаши,
Когда туманы лягут гущей
Кофейной, опрокинув чашу...
05.02.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971339
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2023
Раз у десять років дивом червоніє рута,
Там, де журиться та плаче над ставком верба.
Легендарна квітка має подолати скруту –
Хто знайде її, той буде сотворцем добра.
На годиннику опівніч – не спинити часу –
Повертатися в реальність Попелюшці слід.
Може трапиться нагода якось іншим разом
Та запліднена уява трансформує світ...
Раз у десять років дивом червоніє рута,
Там, де журиться та плаче над ставком верба.
Хай минають лихоліття та пощезне скрута –
Розпочнеться Са́тья-ю́ґи золота доба!
28.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Судьба по небу тянет нить,
Играя с Солнцем и Луною
И молвит: "Ладно, так и быть,
Не зря же я зовусь Судьбою,
Магнита силу испытать
Позволю вам на расстояньи.
В руках я буду нить держать,
Устроив чувствам испытанья.
Нить шелковиста и тонка
И устоять на ней непросто,
К тому ж, натянута слегка –
Куда прочней канатный мостик.
Преграды будут на пути.
Чем ближе к цели, тем сложнее
Преодолеть, возмочь, дойти...
Готовы? Что ж, вперёд смелее!"
Луна и Солнце, в унисон
Дыша, друг к другу устремились,
Но силы зла нагнали сон.
Что было далее – то снилось.
Сперва они красиво шли,
Но Солнце в чувствах отгорело
И будто не было любви
Ни здесь, ни где-то за пределом.
Луна не спорила с Судьбой,
Хотя ей было жутко больно,
Остыв, смирилась с пустотой.
Судьба ж была собой довольна.
А Солнце что? а что ему?
Оно для многих лун Светило.
Вопрос поставлен на кону:
А было ли всё то, что было?
На самом деле, всё не так –
Не отгорело Солнце в чувствах.
И держит нить в своих руках
Судьба-кудесница искусно.
Как пробудить ей ходоков,
Которым сей кошмар приснился?
Освободить их от оков
Свободы дух не торопился.
Был лютый холод и зима
Мела зыбучими снегами.
Казался вечным сон и тьма
У них плутала под ногами.
Но пробуждения пора
Сошла цветущею весною –
Мир пробудился ото сна,
А с ним и Солнышко с Луною.
Был сладок этот чуткий миг:
Глаза открыты, шаг размерен.
Вплетались чувства в стройный стих,
Идущих укрепляя в вере.
Пора мне сказ свой завершать
На трепетном этапе этом –
Не будем любящим мешать
К мечте идти своей заветной.
Влеченье свыше суждено.
Не терпит зрелый дух инерций.
Две половинки – суть одно
Большое любящее сердце.
29.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971259
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2023
Зажура щодня павучком
Плете павутиння для дум.
Час смикає, ніби смичком,
Тендітних торкаючись струн
Буття, що палає від слів,
Які обумовлюють рух.
А вечір стліваючи, млів,
Бо сходив опівночі дух...
Життя ніби віолончель –
Час водить по струнах смичком.
Та серце скорив менестрель
Під гру на віолі щипком...
27.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Сколько ни кискай, сколько ни мявкай,
Всё по меж нами лихой лабиринт.
Где-то в болоте жаждут пиявки
Нашей хандры, зарождающей сплин.
Ноги плутают нитями судеб,
Руки не знают касания тел.
Быль или небыль... с нас не убудет...
Нам до всего было не́ было дел...
Может однажды на перекрёстке
В полураставших снегах по весне
След твой узнаю в талом наброске...
Всё может быть... наяву ли во сне...
27.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2023
Ніжно хвилі почуттів обтікали тіло –
Мить, якої він хотів, дарувала крила...
Часу обмаль на життя та у змозі воля
Відновити сприйняття й погляди на долю.
Розум серця в'яже плат - огортає плечі.
Та малює циферблат в тихій порожнечі
Зорним поглядом очей непохибна дійсність.
В низку лагідних ночей полягла навмисність.
Ніжно хвилі почуттів обтікали тіло –
Бу́ло так, як він хотів... бо вона хотіла...
24.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
То дождь, то снег в немом окне...
То ход, то бег часов во вне...
Чего-то жду и всё томлюсь...
А мысли жгучие на вкус...
Лишь сладок миг, но жизнь пресна...
Ложится блик на глянец сна...
То свет, то мрак в душе шуршит...
В зелёный фрак одет самшит...
То снег, то дождь... сюжет зимы...
По телу дрожь... у нас есть мы...
19.01.2018
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992687
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971094
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2023
Місячна колиска
гасить-присипляє
дум шалених низку,
що вогнем палає.
Згорнеться в клубочок
втомлена уява –
згасне неохоче
свічечка кіптява.
Місячно-зіркова
ллється з неба просинь –
Пісня колискова
в сон занурить розум.
Пе́лехи туману
йдуть у підсвідомість –
космами дурману
вкриє ніч натомість.
Вмить поснуть хвилини
часу, що минає –
Уві сні полинуть
десь за небокраєм...
19.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
То, что случается,
случается вовремя.
Всё относительно
и всё обусловлено.
Кармою сложено,
судьбою отмерено.
Всё предусмотрено
и свыше заверено.
Каждому случаю
одно оправдание:
всё только к лучшему
и даже страдания.
Всё изживается
и всё искупается.
Ценно для опыта
всё то, что случается.
14.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2023
Від моря хтось чекав погоди –
Похмурий куншт* на довгі милі...
Солонкувато-ніжний подих
У того моря, жваві хвилі,
Які вилизували берег,
Де мало бути все, як треба.
Та мабуть, Бог, турнувши келих,
В той час пролив напій із меду –
Бо я відчула насолоду
Від того подиху морського...
Чомусь здалося, що негода
Мене кохала... як нікого...
17.07.2019
*куншт - малюнок, картинка
–––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
–––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023
Я обожаю в полусонный зимний вечер
Сбежать в себя от всяческих проблем,
Туда, где мысли полыхают словно свечи,
Едва коснувшись сокровенных тем.
Я обожаю быть наедине с собою:
Как в детстве слушать тиканье часов
И наблюдать в окне за звёздами с луною,
Не находя для восхищений слов.
Я обожаю окунуться в обнажённость
Глубоких чувств и ощущать тепло,
И погружаться от мирского в отрешённость,
Чтоб зло на нет само собой сошло.
Я обожаю трепет сотканных мгновений,
Протяжный звук пространственной игры
На струнах безупречных соприкосновений,
Где параллельные слились миры.
Я обожаю в полусонный зимний вечер
Касаться взглядом тени на стене...
Ну вот и всё... отполыхали мыслей свечи...
И я усну в безмолвной тишине...
12.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970926
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2023
Кожен вірить в те, що хоче,
В те, що ближче до душі,
Та сприймає неохоче
Уподобання чужі.
Надокучливих і впертих,
Що нав'язують своє
Невідступно та відверто,
Дав нам Бог – що є, то є.
Інтереси та ідеї
Полонили світ людей –
Вбога плутанка. І де я
Серед плутаних ідей?
Де згубилась, там знайдуся –
Тільки б знати саме де...
Як вода стікає з гуся,
Так і з мене бруд зійде,
Бо я вірю в те, що хочу,
В тім не маючи межі,
Та сприймаю неохоче
Уподобання чужі...
01.07.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023
Вод души́ коснулась капля грусти томной.
На губах горчинкой шёпот скудных фраз.
Холодок тревоги вновь берёт истомой,
Истощая речи смысловую вязь.
На поверхность рвутся всплески ощущений.
Сжатое сознанье уплотняет дно.
А бутоны мыслей жаждут изречений,
Только им раскрыться больше не дано.
Лепестками лилий не устлать дорогу.
Чистых вод озёрных помутнела гладь.
На губах горчинкой скудных фраз итоги.
Капля грусти томной холодам под стать...
09.01.2018
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970843
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2023
Зранку плете ажурові фіранки*,
Ліпить на шибку вікна́ витинанки.
Кутає землю габою* пухкою
Та прикрашає тонкою тасьмою.
Ниці полотнища білить білилом*,
Світ аби став перламутрово-білим.
05.12.2022
*АЖУРО́ВИЙ (рідко.) - те саме, що ажурний.
*ФІРА́НКА - шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска.
*ГАБА́ (перен., поет.) - те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін.; покривало.
*БІЛИ́ЛО - біла мінеральна фарба.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Мов маленькі янголята
Хороводять біля хати
Візерунчасті створіння
В білосніжному лудінні*.
05.12.2022
*ЛУДІ́ННЯ (діал.) - одяг, вбрання.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Стрелой разит луч светоносный
гнездо духовного разврата
при чёрной ложе.
Год завершая високосный,
идём до точки невозврата...
Исход возможен...
Пройдя сквозь коридор затмений*,
мы приближаемся к альянсу
планет-гигантов*,
В потоке дней в часы смятений
стремясь к духовному балансу
среди инфантов*.
Ценой глобальных пертурбаций
преобразуются цепочки
причин и следствий.
Рок под прицелом папарацци
роняет под ноги клубочки
стихийных бедствий.
В плену безумств и наваждений
суть преломляет ойкумена
дифракционно.
На фоне мнимых убеждений
мысль возрастает постепенно...
вибрационно.
Стрелой разит луч светоносный
гнездо духовного разврата...
ведь "жребий брошен"*.
Год завершая високосный,
идём до точки невозврата...
Исход возможен...
19.12.2020
*"жребий брошен" на латыни - Alea iacta est (Алеа Акта Эст) - фраза, которую, как считается, произнёс Юлий Цезарь при переходе пограничной реки Рубикон на севере Апеннинского полуострова.
*коридор затмений - период между двумя затмениями, чаще всего между лунным и солнечным (последний коридор затмений в 2020 году был с 30 ноября по 14 декабря)
*альянс планет-гигантов - (21 декабря 2020 года планеты Юпитер и Сатурн окажутся в соединении)
*Термин «инфантильность» происходит от слова «инфант».
Из Википедии: инфа́нт, женская форма инфа́нта (исп. infante, порт. infant) - титул всех принцев и принцесс королевского дома в Испании и Португалии.
Инфантилизм (от лат. infantilis - детский) - это незрелость в развитии, сохранение в физическом облике или поведении черт, присущих предшествующим возрастным этапам.
В переносном смысле инфантилизм (как детскость) - проявление наивного подхода в быту, в политике, во взаимоотношениях и т. д.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970671
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2023
Сотни стихов написаны –
точку поставить пора бы,
в тихую гавань к пристани
чтобы причалил кораблик...
Мир – океан бушующий.
Штиль абсолютный лишь снится:
будто скользит дрейфующий
лайнер по глади из ситца.
Здесь, где душа прозревшая
больше не ищет признаний,
сущность взрастает грешная
в почве убогих сознаний.
Чёрных смешали с Белыми –
ценность души умалили.
Серостью, как плевелами,
разума семя пленили.
Правдою спекулируют
под многослойной личиной.
В вывертах превалируют
мысли над первопричиной.
Здесь кругозоры сужены
точками зрения Серых.
Почести удосужены
те, кто не чувствует меры.
Голос толпы не слышится –
в кроне тенистого сада
полною грудью дышится
овцам, покинувшим стадо...
Сотни стихов написаны –
точку поставить пора бы,
в тихую гавань к пристани
чтобы причалил кораблик...
08.12.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970669
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2023
Осіння плю́та* в листопаді,
Вологий па́вітер* та мжичка
Згола́* не стануть на заваді –
Є парасолька й черевички!
01.11.2022
*ПЛЮ́ТА, жін., діал. Негода.
*ПА́ВІТЕР, чол., рідко. Слабкий вітер; вітерець.
*ЗГО́ЛА́, присл., діал. Цілком, зовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Неначе пташечки барвисті
Кружляє у повітрі листя,
А долу золотаві ко́ци*
Сяйливо так блищать на сонці.
Лише листочок тополиний
В калюжі ніби човник плине.
01.11.2022
*Коц - килим. З другої половини XVI ст. з'являються назви «коц» і «ліжник», які .. означали окремі види килимів (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 92).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Солонуватий присмак новоріччя –
Немов сільни́цю перекинуто зумисно,
Аби звести весь помисел у відчай,
Де я збиратиму із розпачу намисто...
Гірчать й солодощі, бо забагато,
Мабуть, у тих крихких солодощах солодки...
Тягуче соло та пливке легато –
Мав навіть дощ в святочні дні солоні нотки...
07.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
Зари виднеется корона.
Редеет гибкой ивы крона,
поникли тонкие побеги.
Зима одним бедром на троне –
Её Величество не тронет
мой бред о вешнем талом снеге.
Холодный свет сквозь дымку брезжит.
Сори́ть словами стала реже.
Стою я ивою плакучей:
ветвями гладь речную нежу
и тёплым днём весенним грежу,
ловя несмелый солнца лучик.
Ступени в царство ледяное
возводит думанье иное.
Душа тревожная на стрёме –
так, будто хищник за спиною.
Суставы то скрипят, то ноют.
Настройщик лада – в полудрёме.
Под мокрым снегом, во мгновенье,
свершилось почвы омовенье –
в итоге: слякоть, грязь и сырость.
Продрогший мир пропитан тленью,
окутан призрачною тенью.
Плюс ко всему – активен вирус.
Сознанье точит духа стержень.
Сори́ть словами стала реже.
Стою теперь плакучей ивой:
ветвями зыбь речную нежу
и тёплым днём весенним грежу,
вздыхая над волной игривой.
01.12.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970493
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2023
Между звуком и цветом нет разницы принципиальной –
существуют лишь только вибраций различные уровни.
Ничего не мешает (хоть выглядит парадоксально)
взять аккорд с комбинацией звука и цвета. Лазурями
визуально ложится первичная мантра на плоскость
и струится звучание видимых звёзд мироздания,
резонируя с Ом, пробирает до костного мозга,
адаптируя генную память в преобразованиях.
Видишь звуки и слышишь цвета. Уменьшается скоро
частотою растущих вибраций пространство реальности.
Осязаешь потоки тепла гармоничного хора,
Ощущая на запах и вкус соразмерность в тональности.
Между звуком и цветом нет разницы принципиальной.
В абсолютном нуле, где подвижность частиц прекращается,
колоссальною силой энергии трансцендентальной
комбинация нот в бесконечности знак обращается...
21.11.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970403
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2023
Ця хворобливість... ці страждання... ніби кара...
Але... то є така собі звичайна карма...
Праворуч поштовх... коливання в грудях... зліва...
Біль в осередку серця... надчуттєва злива...
А вірші... символи яких пройшли крізь пекло...
У світі цьому мають виткуваті стебла,
Де у рядках напівпрозорі квітнуть мрії...
А між рядків... палке суцвіття теургії...
Оця вразливість... має наслідки пекучі...
Та благо... все у цьому світі є минучим...
07.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Взрывные процессы
Солнечных вспышек.
Крутые замесы –
Плазмою дышим.
Всё просто и сложно
Одновременно.
Несутся безбожно
Токи по венам.
Магнитные бури –
Хлёсткие плети.
Процессами рулит
Солнечный ветер.
Дыханием ветра
Мы одержимы.
В таинственных недрах
Непостижимы
Извечные ритмы
Тонких вибраций.
Обманчивы титры
Интерпретаций.
Колеблется мера
Мелатонина,
Но чувств атмосфера
Неопалима.
К небесным высотам
Движемся в трансе.
В космических сотах
Всё в резонансе.
На фоне пейзажа –
Альфа с Омегой.
Сердечная чаша
полнится негой...
15.11.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2023
Я только точка на веленевой бумаге
забавного, на первый взгляд, акварелиста,
что сущностью души находится во благе,
хотя течёт, бурлит в нём кровь авантюриста...
Его сумбурные картины безупречны
и даже мир людей слегка реалистичен –
исполнен красок, тонких форм противоречий,
но безобиден и вполне оптимистичен...
Я только точка на веленевой бумаге
средь множества таких же точек во Вселенной,
что сущностью души находятся во благе,
забыв о приходящем в жизни этой тленной...
02.11.2020
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993723
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2023
На вагах твої міркування... і на гойдалці почуття...
А мені скупі римування... дрібка відчаю й каяття...
Бач, не сплю, бо віршую... Зимно... що надворі... що на душі...
То гальмує... а то нестримно час долає знов рубежі...
Ніч байдужа до того птаства, що у вирій десь подалось...
Бо полює тутешніх... Пастка... Вже піймала, мабуть, когось...
Бач, не маю білої шубки... смолянисте моє вбрання...
То пригріюся біля грубки... то іду кудись навмання...
Ніби кішка прусь на верхівку, що тримає небо в саду...
Все шукаю згублену зірку... та навряд чи її знайду...
03.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Життєдайнець чародійницький на жертовнику подій.
Гомеричний образ мрійницький змерк у шепоті надій.
В паралельному проявлені на підмурку кам'янім
У розмитім віддзеркаленні слід полишив Елохім.
А в чернетці підсвідомості занотовані думки –
У вагомість з невагомості серпантинові витки...
30.12.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Округлость форм теряют сферы
И так ощутимы тупые углы...
Не знает ум пытливый меры –
Огранке придали мы всё, что могли.
Судьба – то нежит, то прессует,
А жизнь продолжает вертеть колесом.
Но дни проходят часто всуе
В осиновке* мнимой с фантомным веслом.
Шлифуя камень драгоценный,
Сдуваем осевшую пыль суеты.
Безликий Бог ушёл со сцены,
Окончив игру, где Он с нами на ты.
Пронзая острой мыслью сферу,
Имеем великое множество стигм,
Себе вернуть пытаясь веру
В разумность концепций былых парадигм...
31.10.2020
*осиновка - традиционная небольшая поморская лодка, которая делалась из цельного осинового ствола
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970077
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2023
Негода для зими властива, але і холоді́нь мине.
А я на грубощі чутлива, вони відштовхують мене.
Розчарувань, як тої хо́пти*, що глушить в полі житню рунь* –
Бери уроздріб чи то оптом й тягни собі на вищий ґрунь*.
Та краще скинути ладунок* з плечей тендітних та слабких
Й зібрати найдорожче в клунок, неначе паляницю з крихт,
Та мандрувати плаєм* вільно без негативу й ваготи́*,
Прямуючи угору цільно шляхом намолених годин...
29.12.2022
*ХО́ПТА (діал.) - бур'ян
*РУНЬ (поет.) - молоді, густі сходи посівів; те саме що, ру́на, вру́на (уру́на)
*ҐРУНЬ (діал.) - вершина гори
*ЛАДУ́НОК (діал.) - вантаж
*ПЛАЙ (діал.) - стежка в горах
*ВАГОТА́ (заст.) - вага, тягар
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Идут алмазные дожди
на Нептуне и Уране...
А ты приятия не жди,
отшлифовывая грани
ненужных миру строк души.
В алмазах небо – не твоё –
мыслеформами сияет,
определяя бытиё,
что, по сути, сущность майи.
Явь клонит души в забытьё.
Дуальность мира на весах
Иллюзорных восприятий.
Зачаты мысли... на сносях
словоплётства обладатель.
Мем образуется во снах
И люди свято верят в чушь,
возводя на пьедесталы
своих кумиров, рвущих куш,
цементируя уставы
на почве одержимых душ,
что имитируют экстаз,
пережёвывая ересь.
Чаруя радужками глаз,
словоблудиями мерясь,
вожди сплочённых серых масс
рукою липкой всуе мнут
в продырявленном кармане
пески сыпучие минут...
На Нептуне и Уране
дожди алмазные идут...
09.08.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969991
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2023
Загадане навряд чи здійсниться,
Бо не римую на замовлення...
Метафоричного провісництва
Завуальоване оголення
Вітхненно збуджує для творчості,
Де я собою почуваюся
І для душі, а не для почесті,
У віршах самовиражаюся.
Мені не вабно осучаснення,
Бо застарілих слів збиральниця –
Додинозаврового часу я.
Мені до шми́ги* лялька "Травниця"*.
28.12.2022
*ШМИ́ГА, и, жін., розм.: До шмиги - до ладу, до речі, до вподоби.
*Лялька "Травниця" - це лялька, яка наповнена запашними лікарськими травами, оберіг на здоров'я та гарний сон. Вона була однією з найдавніших ляльок-мотанок.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Поросла травою сорною
огородина...
Взята в плен алея тёрнами...
вид уродливый...
Лесть – цветущею амброзией
аллергенною –
Ежедневной стала дозою
внутривенною.
Зависть вьётся беспардонною
повиликою
По засеву поражённому
страстью дикою.
Склочность, как крапива жгучая
в огородине...
Бодяки зазнайств колючие...
вид уродливый...
Современный мир... реалии
поднебесные...
Уничтожены розарии
едкой плесенью.
Спесь толпы острее лезвия...
Как под мухою
Опорочена поэзия
бытовухою...
28.07.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969911
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2023
Сню в нічну годину лазурове небо...
Просинню барвінку квітнуть дні в роках...
Місяць обійнявши, пригорну до себе –
Наче кусень дива у моїх руках.
Сню в нічну годину загадкове місце,
Де не знають душі в каятті потреб –
Втілена ідея не перечить змісту –
Був у тій країні сонцеликий Феб*.
Сню в нічну годину таємничу долю
Світу, що мав бути за Бореєм* десь.
Там життя блаженне – люд не знає болю.
Та воно чи справжнє? Чи існує днесь*?
Сню в нічну годину лазурове небо...
Просинню барвінку квітнуть дні в роках...
Місяць обійнявши, пригорну до себе –
Наче кусень дива у моїх руках.
30.06.2019
*Феб (осяйний) - епітет бога світла Аполлона.
У країні гіпербореїв час від часу з'являється і сам покровитель - Аполлон у колісниці, що запряжена лебедями, щоб у визначений час літньої спеки повернутися до Дельфи.
*За Бореєм (за північним вітром) - країна Гіперборея - у давньогрецькій міфології легендарна країна, місце проживання блаженного народу гіпербореїв. За найбільш розповсюдженою версією, Гіперборея розташована на острові (материку), що затонув. Цей острів знаходився у Північному Льодовитому океані. Є також версія, що визначає розташування Гіпербореї на території сучасної України. На користь цієї версії виступають наступні факти: «Гіперборея» фактично перекладається, як «за Бореєм», стародавні греки вважали місцем перебування Борея древню Фракію, за Фракією знаходиться територія сучасної України. Давньоримський учений Пліній Старший у своїй «Природній історії» визначав розташування Гіпербореї за ріфейськими горами, по той бік Аквілона. Більшість дослідників вважають Ріфейськими горами Карпати. Геракл приніс оливу від гіпербореїв біля витоків Істра в Олімпію. Істр - давньогрецька назва Дунаю. Корінь Бор також зберігається у стародавній назві Дніпра - Борисфен.
*днесь - сьогодні
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Повний місяць...
поруч зірка...
Десь у лісі,
наче сірка,
тліє нічка
синьоока.
Ніби стрічка
з поволоки,
по́ваб* розум
огортає.
Сяють роси.
Небокраєм
спалах дивний...
таємничий...
Легіт димний
дме у вічі.
Ніби з міфу,
десь у лісі
обрис німфи
в повний місяць...
Тліє нічка
наче сірка.
В хаті свічка
мов та зірка,
що над світом
яскравіє...
Зорним цвітом
квітнуть мрії.
Гожа нічка
синьоока...
Сяє свічка...
тиша... спокій...
17.06.2019 (повний місяць)
*по́ваб - те, що вабить
P.S.: Саме 16-17 червня 2019 р. спостерігалося досить цікаве поєднання Місяця і Юпітера.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Розпливчаста обтічність нарису...
Несвітська образність віршів...
Думкам не вистачає виразу –
Немов цеглина на душі.
Життєвий шлях простерся вирвами –
Тамую подих, ідучи
Символікою слова й римами
Повз сліпуватих глядачів.
Свідомість з мене робить скептика.
Живу надмірним сприйняттям.
Чуттєвих протиріч поетика
Відтак піде у небуття.
26.12.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Усмирения молот, массируя кости,
по хребту постучит, черепушку расколет...
У окраины лет прорастёт на погосте
семя сорной травы меж цветущих магнолий,
где небесная сфера пленила магнитом,
в дни парада планет привлекая вниманье.
Но осадок в бокале, до срока испитом,
помутнеет, когда дни уйдут на закланье...
Шут прекрасен, коль резво смеёмся до колик –
нам ли знать, что шуту не до смеха под гримом...
Вопреки всем законам он множит на нолик
мир души, обречённой блуждать пилигримом,
сиротливо скитаясь туманом юдоли
в бесконечном пространстве бегущих мгновений...
Отцветут на погосте соцветья магнолий
и душа упокоится в травах забвений...
11.07.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969710
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2022
Хаотично розпорошені крапки на зім'ятім аркуші паперу...
Невиразний вислів, взятий у лапки, у безмовну лине атмосферу.
Склад аморфний розчинився наче мла у хисткому тексті порожнечі,
Бо утворює дернини ковила міркувань суттєво-недоречних.
Втім Різдвяниця сяйлива надихне на виразне мовлення душею
Іскрометно-молитовно-похідне над святочно-будньою межею...
24.12.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Вразливе сьогодення напомацки блукає.
Юдоллю покотилася пошепту луна.
Хтось падає у прірву, хтось пнеться вгору плаєм*.
Сучасності картина невтішна та сумна.
У сутінках химеристих бликає гасниця,
Лампадка у куточку мигтить мов світлячок.
В танок зійшлися тіні у бганкових* спідницях.
Полискує свічадо* від полум'я свічок.
Знеструмлена буденність пришпилена до часу –
Готує хтось вечерю з ліхтариком в руці,
Управно маневруючи в темряві мов яструб
Між тістом та пательнею й стопкою млинців.
Вразливе сьогодення у вир подій пірнає.
Ядучою пота́лою* стелиться імла.
А не́гурова будучність* бачся поза раєм,
Бо бу́дучину* сяйну затьмарила пітьма.
Здається, що лишилось піввидиху-піввдиху –
Потворник навіжений буття руйнує вщент.
Але надія квітне мов пролісок під снігом,
А мрії тішать серце флюїдовим дощем.
11.12. 2022
*ПЛАЙ (діал.) - стежка в горах.
*БГА́НКА (розм.) - зморшка або складка на чомусь.
*СВІЧА́ДО (заст., поет.) - дзеркало або підвісний свічник для багатьох свічок.
*ПОТА́ЛА - лихоліття, лихо, біда.
*НЕ́ГУРА (діал.) - туман.
*БУ́ДУЧНІСТЬ (рідко) та БУ́ДУЧИНА́ (рідко) - майбутнє.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
А небо у сутінках сіяло мжею,
Краплинки у ро́змах* з очей журних хляпали.
І саме в цей час за тонкою межею
Безмовність моя з порожнечею плакали.
Той внутрішній плюскіт відновлював форми
Енергій, сприяють які трансформації,
Там, де роз'ятри́лися* зовнішні шторми,
Що створюють згубні для світу вібрації...
А небо у сутінках сіяло мжею,
Убогі думки покривалися мрякою.
І саме в цей час за тонкою межею
До Бога душа відгукнулася дякою
За те, що тримає сполоханий простір –
Усю широчінь оповитої сутності,
Де зайві емоції здійснюють постріл
В самісіньке серце, що сповнене млосності...
28.11.2022
*РО́ЗМАХ - (перен.) широкий простір, на якому що-небудь розкинулося; широчінь.
*РОЗ'Я́ТРИ́ТИСЯ - (у цьому випадку) спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Пружні провісники* мови, неначе
Хибні перейми* у породіллі.
У ідентичній прояві, тим паче,
Плюсклі* думки й слова пустотілі.
Зебристим линуть життям пішоходи
Пити до дна призначену чашу.
Вірю, здолаємо ті перешкоди,
Що випадають на долю нашу!
17.11.2022
*ПЛЮ́СКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди).
*Помилкові (хибні) перейми або провісники, або скорочення Бректона-Хікса – це своєрідна розминка перед пологами, яка викликана довільними скороченнями матки. Таким способом матка «готується» до початку родової діяльності. Але вони ніяк не впливають на розкриття шийки, тому і не призводять до пологів.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Не чаклунка, не відуння,
Не зурочу по ночах –
Та містичного відлуння
Чути нотки у речах.
Бачу сутність містицизму.
Відчуваю тиск глибин.
Пропускаю час крізь призму
У стрімкий потік годин,
Де на тлі буття усе-бо
Обумовлено творцем.
Огорнувши простір неба,
Світло зоряних систем
Потрапляє в піднебесну,
Де запалює серця,
Щоби наново воскресли
Наші кращі почуття.
Де подій сучасних велич
Мов розгорнутий сувій,
Розмальовок світу безліч –
Кожен з нас малює свій.
Поглинає розум прірва,
Гріх обтяжує життя
Та спасає душі віра
У хвилини каяття.
Пропускаю час крізь призму,
Поєднавши їнь і ян.
Не сприймаю фанатизму,
Навісни́х* протистоянь.
Не шаманю, не відьмачу
Та з містичністю на "ти" –
Відчуваю, чую, бачу,
Як єднаються світи.
Не чаклунка, не відуння,
Не зурочу по ночах –
Та містичного відлуння
Не затьмарити в очах...
07.06.2019
*навісни́й - те саме, що навіжений, ненависний
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
Завершая гештальт за гештальтом,
мне ль бороться за место под солнцем,
дорожа стихотворною смальтой,
где в сосуде житейском на донце
слову быть тёмно-серым базальтом –
пусть используют как наполнитель
для бетона... наружной отделки...
Мне дороже иная обитель,
где нет мыслей обыденно-мелких
и пассивен души искуситель.
Шаг за шагом иду к жирной точке
невозврата в смешную реальность,
зарекаясь, что больше ни строчки...
Завершает гештальты сакральность,
нити мыслей мотая в клубочки...
25.06.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969452
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2022
Нам вере́м'я* тільки сниться,
Заблукавши поміж хмар –
Наче дме у дощовицю*
Закликач дощу мольфар.
Закликає чвари*, зливи,
Грім і блискавку з небес –
Наче хи́мородник* сивий
Зводить крайнощі навхрест,
Поробляючи нам пута.
Та минуть часи негод.
Буде те, що має бути –
Єдність створює оплот.
Нам вере́м'я* тільки сниться,
Заблукавши поміж хмар,
Бо змиває дощовиця*
Усіляку нечисть в яр...
06.06.2019
*вере́м'я (діал.) - гарна погода
*дощови́ця (флейта дощу) - прадавній ритуальний музичний інструмент, а також те саме, що дощ
*чва́ра (діал.) - буря
*хи́моро́дник - ворожбит, чарівник
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Образ мнимый пред очами –
В нём наречий дивных смесь,
Будто звёздный микс. Лучами
Слог немой сбивает спесь.
Текста нет. Лишь многоточье...
Ни прочесть, ни внять тот слог.
Утро праной мироточит,
Нежно стелется у ног.
Вдох и выдох... Взгляд сквозь дымку
Пряной взвеси мятных чувств,
Сквозь основу-невидимку
Мысли явственной на вкус...
Текста нет. Лишь многоточье...
Стёрты символы с холста.
Утро праной мироточит...
Мысль прозрачна и чиста...
16.06.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969381
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2022
Поза двором квітує липа.
У кроні – бджілок зичний гул.
Тупцює на порозі літо,
У вікна червень зазирнув.
Дні мають клопоту удосталь,
Мов ко́лот* комашиний – час.
Та ніч шовко́ву стелить постіль,
Зірки танцюють падеграс.
Поза двором квітує липа,
В садку п'янкий коктейль з троянд –
Вдихаю аромати літа
Під шепіт просторових мантр...
01.06.2019
*ко́лот (діал.) - поспішний, безладний рух
–––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
–––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Возможен ли ход зигзагом,
Ведь линия жизни прямая?
Под гул скоростного трамвая
пространство слагает сагу.
Мелькает в окошке поросль,
Колёса стучат истерично.
В подземном туннеле ритмично
Трамвай набирает скорость.
И кажется, в бесконечность
Ныряю, глаза закрывая.
На фоне маршрута кривая
Пути отразит беспечность.
Мои не тревожит мысли
Туннеля конец неизбежный,
Где вид за окошком небрежный.
Рвануть бы... сорваться ввысь и
Лететь в никуда ракетой,
Петляя в астральном пространстве...
И век оставаться бы в трансе...
Но время разит торпедой.
Трамвай убавляет скорость –
Грамулька песчин до конечной.
Что ж, время, ты так быстротечно?
И снова в окошке поросль...
15.06.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2022
Розпогодилося днями –
Мить бурштиново-медова.
По п'ятах іде за нами
Часу витончена мова.
Про минуле та майбутнє
У теперішню годину
Докопатися до суті
Спокушає час людину.
Тільки нам воно навіщо?
Ми теперішньому раді,
Бо дістались у найвищу
Вежу в істинному граді.
Розуміння поза часом
Сяє в небі між зірками –
Ми навіки вічні разом,
Бо не скорені роками...
24.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
На тонком уровне офлайн-режим.
В объятиях сансары жизни суть.
Реальность может лихо ужаснуть
Того, кто яро плотью одержим.
Жизнь – это сон, иллюзия игры.
На сцене бесконечный лабиринт.
Животный превалирует инстинкт,
Фиксируя диффузные миры.
В чём жизни соль и чем она пресна?
Материальна мысль – и это факт.
У каждого свой темп и ритм, и такт,
Ведущий к пробужденью ото сна.
Реальность может лихо ужаснуть
Того, кто яро плотью одержим...
...На тонком уровне онлайн-режим.
В объятиях надежды жизни суть...
15.05.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.12.2022
Душу заворожує чарівна півонія –
Пелюстки сатинові гойної краси.
З неба розгортається дощова симфонія –
кришталево-крапельні ллються голоси.
Спокій переповнює, серце гоїть флегмою
На межі з байдужістю до дрібниць буття.
Часу щоб не тіпати, ла́манкою* нехтую,
Без жахіть бажаючи світу сприйняття.
Тиші не порушує крапельна симфонія –
Кришталевим лоскотом ллються голоси.
Душу заворожує чарівна півонія –
Пелюстки сатинові гойної краси.
23.05.2019
*ла́манка (те́рлиця, те́рниця) - ручне знаряддя, призначене для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.
–––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
–––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
День прожи́т – и слава Богу!
За полночь уходят стрелки...
Мыслей разных очень много.
Пишет повесть шрифтом мелким
Ночь скупым холодным взглядом
Под напиток винный "BIANCO",
Но горчит полынь и ядом
Жжёт в груди, где сердце Данко.
Слайды памяти зависли...
Дышит ночь трактирным смогом...
Прочь гоню ночные мысли,
День прожи́т – и слава Богу!
26.04.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969107
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.12.2022
В садку щебечуть солов'ї,
Пахтять суцвіття валер'яни –
П'янить насичена духмяність
І думи наче не свої.
Так ніби у минулий час
Повергло душу провидіння –
Уява створює видіння,
В легкий занурюючи транс:
Квітучі луки... тихий став...
Вербицю вітер колисає...
Пастух худобу випасає
З привітним словом на вустах...
І якось мріється і снить
Не так, як зараз мріють люди.
Незвична благодать усюди
Подовжує чуттєву мить.
Краса та й годі! В пастораль
Повергло душу провидіння.
Уява створює видіння –
Малює часу вертикаль...
21.05.2019
––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Батурин Віктор Павлович
"Квітучий луг"
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Блёстками звёзд небо усыпано.
Лунного диска магический свет
в луже скользит медными бликами,
будто бы горстка латунных монет.
Будто бы вновь мелочь разменная
под ноги брошена щедрой рукой
лунных волхвов образу тленному,
что воплощается в ночи покой.
В сфере небес тихой истомою
дышат пустоты межзвездных пространств.
Магия снов... далью влекомая
сущность души погружается в транс...
04.02.2020
––––––––––––––––––
За иллюстрацию взята
картина Жозефины Уолл
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969021
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2022
Китиці акації ваблять погляд кожного –
У полон захоплюють душу подорожнього,
Де у хвилях подиху прояв життєздатності
З дійсністю примирює в рамках делікатності.
У полоні пахощів білої акації
Надихає солодко днів травневих грація,
Шепіт оксамитовий вітрового голосу
Емоційним па́тосом резонує з логосом...
17.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
К познанию культур имеем доступ –
всё для духовного обогащения.
Но, где сознанье лишено вмещения,
своё с чужим согласовать непросто.
Несоответствие в картинах мира,
лишив коммуникантов адаптации,
дисгармонирует поток эфира.
Материя пространственной субстанции
по швам трещит... прожоги от накала
в процессе межкультурного общения –
прорехи эти от несовмещения.
Не по размеру обуви лекала...
иной покрой пришёлся не по вкусу...
фасон не тот... не тот эскиз обличия –
где есть лаку́ны, там не быть союзу.
Ну, разве... понарошку... для приличия...
19.01.2020
*Лаку́на (от лат. lacuna углубление, впадина, провал, полость, фр. lacune пустота, прорехи) - в общем смысле - отсутствие, пустое место.
Лакуны могут проявляться как: языковые, речевые/текстовые и культурологические.
*Интеркультурные лакуны - отсутствие синтеза между культурами.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968936
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.12.2022
Наші душі Небесами
Все мандрують ніби снами...
Зорі сяють – квітне небо.
Зупинитися б де-небудь
У галактиці далекій...
Тільки ж... вдома в'ють лелеки
На даху гніздо зазвичай.
Подивись мені у вічі –
Бачиш, світло в них палає,
Що пітьму душі долає?
Має час незламну волю.
Вимальовує нам долю
Подих Всесвіту ритмічний.
Десь у просторі космічнім
На зірки гадає вітер,
Там, де небо зорно квітне –
Що вбачає те й говорить.
Та яка нам з того користь?
Передбачення не треба –
Не для того квітне небо
І мандрують Небесами
Наші душі ніби снами...
11.05.2019
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Пейзаж Тонкий Світ"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
Рассекает Мысль пространство
Спрессовавшихся объектов –
Для духовного баланса
Эту Мысль направил Некто...
Но пройдя, как луч сквозь призму,
Преломившись, разложилась
Эта Мысль на символизмы –
Смысла цельного лишилась.
Результат дисперсий Света
Сквозь туманы восприятий
В мир явил палитру цвета –
Композицию понятий
В разногласиях субъектов.
Мысль в пространстве раскрошилась –
Видно, кто-то этот Некто
Проверяет нас на вшивость...
Мы в искусстве будто боги –
Колоритна наша сущность,
Но собрать не в силах крохи
Во единый хлеб насущный.
10.01.2020
*Дисперсия [лат. dispersus - рассеянный, рассыпанный] - 1) рассеяние; 2) хим., физ. раздробление вещества на очень малые частицы.
Д. света - разложение белого света с
помощью призмы в спектр.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968859
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2022
Время замирало, сердце пламенело,
Плавилось пространство чувственной игрою...
Душу обнажая, станет таять телом,
Лишь взгляни в глаза ей и коснись рукою.
Гущу накаляя плотной атмосферы,
Яро ощущайте искры под ногами.
Вас влечёт друг к другу – в том вина Венеры.
Зрелого бутона ты коснись губами.
Сладость феромонов... химия... флюиды...
Голову теряйте от любви в процессе
Близости всецельной, той, что под эгидой
Двух начал творящих в судьбоносной пьесе.
01.01.2020
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968785
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2022
Розірви ланцюг тягучий,
Розбери на ланки,
Бо проблеми дійсно штучні,
Для душі – обманки.
Відпусти птахами в небо,
Хай летять на волю
Хворобливістю від тебе –
Досить... досить болю!
Віднови свою свідомість,
Сприйняття змінивши –
Полотно життя натомість
Розгорне Всевишній,
Променитися де має
Зірка шляховодна.
Хай же кве́стію* долає
Сила живородна!
Хай в душі зростають мрії –
Квітнуть барвінково!
Досить мерти... треба діять,
А не гратись словом!
11.05.2019
*кве́стія - проблема
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Мабуть, має тужну вдачу –
Йде та йде травневий дощик...
Ясний день сховавсь під горщик –
Вже йому не до побачень
У весняному садочку –
Задрімав та мари бачить.
Тільки небо журно плаче
Над дівчиною в віночку,
Що прямує шляхом волі
В час дощавий, в час вологий:
Сукня змокла, збиті ноги,
Плоть тремтить та руки кволі –
Бездоріжжями блукає
Поміж степу... між тополі...
Їй бракує щастя-долі –
Десь згубила та шукає.
Ясний день у марах бачить,
Як життя вирує в травні:
Всюди квіти різнобарвні –
Так немов би в казці наче –
Всюди радість, мир та згода,
Супроводжує удача.
Ну а небо плаче... плаче,
Бо в її душі негода.
Хай небесними сльозами
Омивається природа –
Розквітає серця врода!
Пам'ятайте, Бог є з вами!
А дівчина відсумує –
Все минається з роками –
Віднайдеться між зірками
Краща доля... й запанує!
09.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Ветер разносит перья –
Кто-то вспорол подушку,
Там, за закрытой дверью
Сплетню шепнув на ушко.
Перья разносит ветер,
Их не собрать руками.
Интерпретации сплетен...
Брошенный в спину камень...
Перья... повсюду перья...
Кто-то вспорол подушку,
Там, за закрытой дверью
Сплетней пороча душу...
30.11.2019
Притча о сплетнице (эпизод из фильма Сомнение / Doubt [2008])
https://youtu.be/475NQHeeMbg
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2022
Хмарний сьогодні був ранок,
Вечір на смак ніби згірклий...
Білий бузок у паркана
Біля скрипучої хвіртки.
Хміль від бузкового тру́нку*,
Терпко-солодкого чаду*.
Вщент спопеляючи думку,
Вітер гуляє по саду,
Там, де відцвілої вишні
Цвіт пелюстки нині скинув.
Господи Боже Всевишній,
Від негативного впливу
Погляду, дум чи то слова
Нас борони – від усього
Того, що цілодобово
Ходить по сліду убого!
Білий бузок у паркана
Біля скрипучої хвіртки.
Хмарний сьогодні був ранок,
Вечір на смак ніби згірклий...
08.05.2019
*тру́нок - п'янкий запах; пахощі
*чад - міцний, густий, п'янкий запах, що його виділяють рослини, особливо під час цвітіння
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Горсть в руке – проверенная мера,
Сверх неё ни дать ни взять нам.
По крупице собирая веру,
Исполняюсь благодати.
Новый день жемчужиной в ладони
Перламутром золотится,
Возродясь на чистом неба фоне,
Как из пепла Феникс-птица.
Лёгкой солнечной пыльцой сквозь пальцы
Этот день пройдёт неспешно.
Сновидений кресельные пяльцы
Ночь к себе придвинет нежно,
Взяв иглу и нити впечатлений,
В унисон дыша пространству,
Вышьет гладью лепестки мгновений
Для букета вечных странствий.
Звёздный ветер образует звуки –
Будто бы играет в кости.
Опускаю на колени руки:
Нет нужды, сыта́ я горстью...
22.11.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968601
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2022
У мікрокосмі нетямущого,
Що прагне втішного оздоблення,
Є макрокосму уособлення.
Монада – першопринцип сущого.
Безмежні втілення Єдиного
Не світу сотворінням здійснені,
А розгортанням Бога в мисленні
У струмінь світла інтенсивного.
Монада – Абсолютний Максимум.
Гудуть коловороти Всесвіту.
Ієрархічну чути бесіду,
Яка впливатиме на я́кість дум.
Така бурхлива самовідданість –
Світи просипані мов гранули –
Ми розгортання цього прагнули,
Аби відчути душ спорідненість...
06.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Вновь краски дней иссякли...
поблёкли акварели...
лишь бусинами капли
дождя бьют по аллеям...
Пейзажа фон янтарный
смывает дождь осенний...
и в лужицах хрустальных
следы былых сомнений,
что сорною травою
вдоль тропок прорастали,
но зрелою порою
редеть и никнуть стали...
Сомнения увяли...
сменив пароли-коды,
уйдёт по лужам вдаль и
фантом, что ныне бродит
унылым голым сквером,
что был прекрасен летом...
Отщекотали нервы
трав сорных пустоцветы...
и краски дней иссякли...
поблёкли акварели...
лишь бусинами капли
дождя бьют по аллеям...
Пейзажа фон янтарный
смывает дождь осенний...
по лужицам хрустальным
уходит тень сомнений...
14.11.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968544
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2022
Наші душі мають крила ніжні та вразливі надто.
Звідки ж та потужна сила, що так стійко та завзято
протидіє у негоді голосам вітрів стихійних,
безпощадних ще відтоді, як з'явились перші війни
у космічному привіллі? Вітер змін ламає стебла,
штормові здійнявши хвилі. Та метеликом у небо
розум думку споряджає. Звідки ж та потужна сила,
що містичністю вражає, зберігаючи нам крила?
22.04.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
"quod licet Jovi, non licet bovi" (с)
Утверждаться в превосходстве –
тактика стратега.
Убеждаться в благородстве
искушает эго.
Равных нет и быть не может
для богоподобных –
нашептал им голос божий
приземлять негодных.
В тонком теле цепень бычий
надцать с лишним метров –
на правах, конечно, птичьих,
но сознаньем вертит.
И гордыня поглощает
сущность человечью...
Ничего, что дух нищает –
паразиты вечны!
29.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968432
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2022
З ниток брехні реальність виткана.
Суцільна лжа* сповила світ,
В якому істина загикана.
Життя облудний має цвіт.
Омана карти підтасовує,
Складає дійсність ігрову.
Та мабуть, нас той блеф влаштовує,
Бо ми продовжуємо гру.
Тяжіння до брехні уроджене –
Палає витівками ґніт.
Коли та ким воно узгоджене?
Концепт впливає, як магніт,
На байці споконвіку живиться.
У прірву, що не говори,
Прямує людство. Божа житниця
Куко́лем* вкрита догори.
Гіркі плоди – невтішні наслідки.
Сліпа свідомість наче кріт.
А як на світло чути натяки,
То очі лізуть із орбіт.
Хай часу дуже швидко плинного
Нам не піймати у сильце,
Тяжіння до буття нетлінного
Сансари смикає кільце...
Хай відчуття олжі́* хронічної
Малює хибний заповіт,
Та думка тягнеться до вічної
Краси, де квітне зорецвіт...
15.04.2019
*ЛЖА (заст.) - неправда, брехня.
*ОЛЖА́ (книжн., заст.) - брехня.
(о)лжа - давньоруське слово
*КУКІ́ЛЬ - бур'ян
–––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Тяжіння"
–––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Шёл старик дорогою туманною
далеко от мира суеты.
Жизнь скитальцу не казалась манною:
знал на вкус он горечь нищеты,
Ведь была дорога жизни длинною,
оставалось малость до черты.
А туман сгущался над долиною,
сеял мрак сплошной на полверсты.
К Богу шёл старик душой смиренною:
были помыслы его чисты,
А любовь была самозабвенною,
сердца намерения честны.
И была молитва в духе краткою,
бессловесною – слова пусты.
А душа небесною крылаткою
ощущала негу высоты.
Шёл старик походкой твёрдой, ровною,
нёс он крест условной немоты
Вечным странником с нуждою скромною
далеко от мира суеты...
28.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968343
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2022
Юпітер.
Весна завжде́нна*.
Тремтіти
душею денно
від пещень
ясно́ї миті...
Та дещо
не так у світі –
у нашім
на цій планеті.
Все ж, кращих
не знаю злетів,
ніж разом
у мріях спільних.
Екстазом
в падіннях вільних
сягнути
висот шалених,
відчути
весну завжде́нну,
де в губи
цілує вітер.
Мій любий,
то наш Юпітер!
11.04.2019
*завжде́нний - який завжди буває; повсякчасний
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Юпітер. Вічна весна"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Осень стала обнажаться –
во хмелю ли? подшофе?
Листья под ноги ложатся...
Стая мыслей в голове...
Разве осень виновата,
что на убыль дни идут?
Время ли манипулятор
в том, что круг годичный сдут?
Лапти дней поизносились –
от того ли ум спесив?
Может боги поглумились,
в лоне мир не доносив?
Крутит чувств манипулятор
чёрно-белое кино...
Разве серость виновата,
что другого не дано?
27.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968245
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2022
Усе обернутися має внівець –
Для кожного дня є ніч у нащадок.
Якщо був початок, то буде кінець,
А там, де кінець, знов буде початок.
В минуле, говорять, нема вороття,
Майбутнього теж за хвіст не піймати.
По колу спіралі гуляє буття –
Теперішній час лиш змінює дати.
У пошуках істини серце тремтить,
В потилицю дме мара безталання,
А Зірка у плині осяює мить –
Висвітлює час мого існування.
Кінці та початки – чи варто про них
У світі, де дні мінливістю згіркли...
Душа не бажає оманливих втіх.
Життя – то є плин Небесної Зірки.
04.04.2019
––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Зірка у плині"
––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
В напускном тумане приговор в потугах –
Обличать в обмане нелегко друг друга.
Ожидать чего-то от кого-то можно,
Только этот кто-то ничего не должен.
Притязаний семя прорастает в вечность,
Ожиданий бремя возложив на плечи.
Вензеля́ ногами нам писать*, блуждая –
Виноваты сами, своего желая...
27.10.2019
*Писать вензеля́ (устар. ирон.) - идти нетвёрдым шагом, шатаясь, заплетающейся походкой; двигаться зигзагами.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968159
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2022
Свідомістю у зміненому стані
Доступною стає Небесна Брама.
Віршується чуттєва епіграма*
На іншому буття тонкому плані:
"О Господи, Єдиний Боже Правий,
В руках Твоїх світобудови доля –
Хай скрасить милосердя нашу Яву!
Хай буде завжди всюди добра воля!"
На іншому буття тонкому плані
У сяянні, що ллється з Серця храму,
Сприймалась відповідь на епіграму
Свідомістю у зміненому стані:
"Якщо до Вищих Сил довіру маєш
Та віруєш в космічну справедливість,
У святість Духа та Душі цнотливість,
То будеш мати те, чого бажаєш..."
02.04.2019
*епіграма (первісно) - віршований напис на храмах і постаментах статуй
––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Небесна Брама"
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Флегматичное утро... туман оседает...
Осень в трансе, как будто... и вечность седая
Безразличием дышит, роняя мгновенья
На двухскатные крыши кирпичных строений,
Осеня́я пространство, ложится вдоль трассы...
На канве постоянства мелькающий транспорт
И куда-то спешащий случайный прохожий...
И туман моросящий, на утро похожий –
Всё такой же флегматик, такой же инертный,
Мягок и деликатен, в душе интровертный –
Флегмой сердце шлифует... и в трансе осеннем
Без эмоций рифмует туманности гений...
23.10.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968056
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2022
Не за тридев'ять земель,
Не у потойбіччі,
А де інша паралель –
Сам собі у вічі
Зазирає цільний дух,
Бачить свою сутність.
Досконалий зір та слух
Божу має чутність.
Там журчить чудес струмок.
З вечора до ранку
Від тяжких не мре думок
Розум в забаганках...
Не за тридев'ять земель,
Не у потойбіччі,
А де інша паралель –
Непідробна вічність.
Не буває там зими,
Ллється спів весняний.
В тому співі справжнє "МИ"
Наче цвіт духмяний.
Чорних там нема дірок,
Не псують вік бганки*,
А у небі між зірок
Райдужні альтанки...
23.03.2019
*бганка - зморшка
–––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Райдужна альтанка"
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022