Микола Холодов

Сторінки (3/206):  « 1 2 3 »

Люби жону, чоловіче

 Люби    жОну,    чоловіче,
 Так,    як    тіло    своє    власне!
 Й    ця    любов    хай    буде    вічна  
 У    житті    твоїм    --    незгасна.


                                                 Зримований    уривок    
           з  "  Послання    св.    Апостола    Павла    до    ефесян"
                               Експромт.    Докладніше    дивитись:
   Послання    св.    Апостола    Павла    до    ефесян    5  :  22...33

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016


Я був російськомовним українцем

 Я    був    російськомовним    українцем,
 Було,    що    мову    Пушкіна    й    любив.
 Але    в    мій    дім    сусід    прийшов    чужинцем,
 І    вмить    оту    любов    мою    убив.

 Прийшов    на    мою    землю    захищати
 Мене    "русскоязычного    хохла",
 Вдягнувшись    у    військові    свої    шати
 З    емблемою    двоглавого    орла.

 В    руках  тримав    сусід    смертельну    зброю.
 Облиш,    сусіде,    недолугий    жарт!
 Я    чув    колись,    що    ми    брати    з    тобою,
 А    ти    мені,    як    ніби,    старший    брат.

 Нема    тих    біля    мене    і    навколо,
 Від    кого    мене    треба    захищать.
 Братів    таких,    як    ти,    ніде    й    ніколи
 Не    можна    хлібом  -  сіллю    зустрічать.

 Прийшов    ти    руйнувати    мою    хату,
 Ти    цілиш    в    мене    й    тиснеш    на    курок.
 Тебе    слід    за    агресора    сприймати
 Й    ненавидіти    "русский    говорок".

 Тепер    я    перейшов    на    українську,
 На    мову    своїх    пращурів,    батьків.
 Забути    хочу    мову    ту    російську
 І    говір    тих    бандитів  -  вояків.

 Знов    стану    я    співати    соловейком,
 Бо    мова    --    солов*їная    моя.
 Це    ж    нею    "Колискову"    моя    ненька
 Мені    співала,    як    я    був    малям.

                                   Ой,    нене    моя    нене!
                                   У    сні    прийди    до    мене
                                   Й    потіш    мене        
                                               отим    дитячим    сном,
                                   Як      ти    мені    співала
                                   І    в    тих    піснях    навчала:
                                   На    зло    відповідать
                                                                 не    треба    злом...

 Оце    згадав    я    пісню    материнську
 І    стало    мені    легко    на    душі.
 Не    буду    забувати    я    російську,
 Щоб    розуміть    рідню    й    товаришів.

 Адже    в    житті    так    склалось    історично,
 Й    до    цього    слід    правдиво    підійти:
 В    брати    сусід    набився    політично,
 Та    в    мене    ж    є    ще    й    кровнії    брати.

 Брати,    яких    примхлива    їхня    доля
 З    моєї    України    понесла,
 Немов    насіння    жита    з    мого    поля,
 Й    російська    нива    "рожью"    поросла.

 Натомість    із    Росії    краснолицю
 Так    само    доля    Квітку    принесла
 У    подруги    вкраїнцю    Чорнобривцю,
 Й    ця    подруга    в    рідню    мою    вросла.

 Отож,    хай    буде    поки    що    й    російська,
 Хоча    вивчать    її    й    нема    снаги.
 Та    в    мене    ж    є    рідня    далека    й    близька,
 Що    нею    мовить,    як    і    вороги.

 А,    як    сказав    один    якийсь    великий,
 Щоб    ворога    свого    перемагать,
 Хай    навіть    він,    як    хижий    звір    той    дикий,
 Його    слід    максимально    добре    знать...

 .          .          .          .          .          .          .          .          .          .          .

 Я    був    російськомовним    українцем,
 Стаю    ж    украйномовним    залюбки.
 Зросійщений,    колись    було,    чужинцем,
 Я    знов    пірнаю    в    мову    прабатьків.


                           ДО    УВАГИ  ЧИТАЧІВ:    Місце    для
         коментарів    розташоване    дещо  нижче    за  звичайне.
 


 



                                   
 

   





 
 
 




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679700
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.07.2016


Додому, як на крилах

Службі    --    край!
Три    роки    за    плечима.
З    вологими    очима
Лечу    в    свій    край.

Серце,    палай!
Я,    мов    на    крилах    лину
В    рідненьку    Україну,
Як    в    Божий    Рай.

Лечу    вже    я!
Коли    тебе    побачу,
Розчулено    заплачу,..
Любов    моя.

                             10.  11.  1966  р.


             ПРИМІТКА.    Вірш    розміщено
     в    унісон    та    на    підтримку    вірша
     "Я    знову    вдома"  .    Автор    Світла

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016


Дідусь мав працю в квітнику

 Дідусь    мав    працю    в    квітнику:
 Любив    кохати    квіти,
 Затим    в    тінястому    кутку
 Присісти    й    відпочити.

 Його    милУє    звіддаля
 Цвіт    ружі    та    жоржини.
 "Хай    цвіт    той    серце    звеселя
 Прохожої    людини",  --

 Отако    думав    той    дідусь
 Та    й    стер    з    руки    краплини
 Своєї    крові,    бо    шкрябнувсь
 Об    ружині    стеблини.

 Краплина    крові    --    не    біда
 І    не    велика    втрата.
 Краса    завжди    платні    бажа,
 Кров    --    за  красу    то    плата.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2016


Чи можуть буть самотні в хаті стіни

Чи    можуть    буть    самотні    в    хаті    стіни?
Звичайно    ні,    бо    їх    там    не    одна.
Самотність    може    бути    у    людини,
Як    перед    нею    лиш    глуха    стіна.

Не    можуть    буть    самотніми    поети,
Які    складають    вірші    не    сумні.
Вони    свої    римовані    куплети
Із    музою    складають  --  не    самі.

А    ще    поет    ніяк    не    має    права
Шукати    від    самотності    ключа,
Бо    для    поета    надважлива    справа  --
Знайти    ключа    до    серця    читача.

       
                 ПРИМІТКА.    Вірш    створено    за    мотивами    вірша      
                                                     "Захворіли    стіни    на    самотність".  
                                                           Автор    Шостацька    Людмила.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674419
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2016


Мій батько до Берліна не дійшов

Мій    батько    до    Берліна    не    дійшов  --
Його    підстерегла    ворожа    міна.
В    могилі    братській    спокій    він    знайшов
Й    осиротіли    діти    та    дружина.

Дитяча    пам*ять    нібито    чіпка,
Та    батька    я    не    зміг    запам*ятати.
Бо    плач    від    Похоронного    листка*
Я    чув,    як    був    у    віці    немовляти.

В    дорослості    завжди    хотів    я    знать
Про    риси,    що    властиві    були    батьку,
Які    в    собі    я    міг    би    розпізнать
Між    генів,    що    отримав    я,    у    спадку.

Зі    слів    людей,    що    знали    за    життя
Його    ще    до    загину    в    полі    бою,
Містились    в    нім    високі    почуття,
Наповнені    порядністю    й    любов*ю.

Любив    він    ту    країну,    де    і    жив,
Свою    Украйну    милу    і    рідненьку.
Він    праведністю    й    честю    дорожив,
Та    віддано    кохав    він    мою    неньку.

Я    відчуваю    батька    у    собі,
Пульсують    його    кров*ю    мої    вени.
А    за    любов    і    волю    в    боротьбі
В    мені    відповідають    його    гени.                                                                                            

Тому,    Вкраїно,    рідная    земля,
На    мене    покладися    як    на    сина!
Тебе    ж,    дружино    милая    моя,
Люблю    я    і    любитиму    неспинно!

           ПРИМІТКИ.*  Похоронний    листок  --  письмове    повідомлення
рідним,    або    близьким    загиблого    воїна    про    його    загибель.

           Вірш    створено    за    мотивами    вірша    "Мій    батько    дійшов    до    Берліна".
Автор    Шостацька    Людмила.

           





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016


Вишня на згадку

Росте    в    саду    ще    юна    вишня.
То    дід    приклав    до    цього    руки.
Казав      тоді:    "Дай,    Бог    Всевишній,
Нехай    врожаю    діждуть    внуки.

Хай    діждуть    ягідку    отую,
Смачну    й    привабливую    з    виду.
Нехай    вони    її    скуштують
Й    згадають    добрим    словом    діда."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2016


Кому вклонятись

Жаль,    не    всі    спроможні    люди
Честь    і    совість    проявлять.
Декотрі    цілунком    Юди
Здатні    друзів    цілувать.

Або    ж,    як    ще    тільки    вдруге
Пісня    півня    пролуна,
Хтось    вже    тричі    зрадить    друга,
Бо    спокусить    сатана.

Тих    спокус    важкі    укуси
Зазнав    навіть    Божий    Син.
Сорок    днів    боровся    --    мусив
Сатані    не    стать    в    уклін.

Боротьба    ця    переможна
Вторить    Заповідь    оцю:
Уклонятись    в    ноги    можна
Лиш    Небесному    Отцю!

                             
               25.  04.    ...    30.  04.  2016  р.
         Під  час  Страсного  тижня  2016  р.


     ПРИМІТКА.    ...  Ісус  був  приведений  
Духом  у  пустиню,  щоб  диявол  Його  спо-
кушав.  І  постив  Він  сорок  день  і  ночей.
...  диявол  бере  Його  на  височезну  гору
і  показує  Йому  всі  царства  на  світі  та  їхнюю
славу,  та  й  каже:  "Це  все  Тобі  дам,  якщо
впадеш  і  мені  Ти  поклонишся!"  Тоді  каже
до  нього  Ісус:  "Відійди,  сатано!  Бо  ж  написано:
Господеві  Богові  своєму  вклоняйся  і  служи
Одному  Йому!"

       Дивись:    Євангеліє    від  Матвія  4  :  1  ...  11
         
       
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2016


Мені однаково, чи буде…

Мені    однаково,    чи    буде
Онук    професором,    чи    ні.
Чи    вдома    він    цей    чин    здобуде,
Чи    може    десь    на    чужині.
Однак    людиною    хай    буде  --
Ото    вже    й    радісно    мені.

Якщо    освіту    між    чужими
Кудись    поїде    здобувать,
То    хай    приїде    між    своїми
Здобутки    ті    демонструвать  --
Своїх    не    варто    забувать!

При    цьому    слід    пізнати    внуку
Ще    вдома,    не    на    чужині,
Таку    собі    просту    науку:
Розпізнавать    хто    свій,    хто    ні,
Щоб    не    згоріти    у    вогні.

В    житті,    як    приклад,    можна    брати
Отой,    що    в    світі    прогримів:
Сусід    сусіду    казав:    "Брате...",
І    в    спину    ніж    йому    встромив,
І    розорив,    і    підпалив.

Тому  -  то    де    б    не    був,    юначе,
Чи    зараз,    а    чи    ще    колись,
Хай    був    би,    як    в    раю,    одначе
За    Вкраїну    помолись
Й    на    рідну    землю    повернись.

Повернись    і    того    "брата",
Що    встромив    у    спину    ніж,
Жени    його,    супостата
З    України    поскоріш,
І    навіть    сліду    не    залиш!

Молися,    внуче,    щохвилини,
Як    сказав    один    піїт,
За    Вкраїну,    за    калину
І    за    мову    солов"їну,
І    за    український    рід.

Насамкінець    було    б    корисно
Цитувати    залюбки
Вірш    Тараса    славнозвісний,
Той,    де    є    такі    рядки:

"Мені    однаково,    чи    буде
Онук    молитися,    чи    ні...
Та    не    однаково    мені,
Як    Україну    злії    люди
Присплять,    лукаві,    і    в    огні
Її,    окраденую,    збудять...
Ох,    не    однаково    мені."    




   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2016


Відчини вікно весні

Сторіками    стікає    сніг
Зігрітий    сонцем.
Дзюрчить    води    веселий    сміх.
Відштор    віконце!
Відштор    його    і    відчини  --
Почуй    джерельце
Живого    подиху    весни,
Звітри    осельце.
Хай    свіжий    вітер    шурхотить
Під    твоїм    дахом
І    хай    весна    зацвіринтить
Співучим    птахом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2016


Проліски

Не    мій    це    вірш,    збагни,    читачу,
Не    я    його    докупи  склав,
А    оцінив    його    добряче
Й    на    свою    мову    переклав.

                                     *

Стеблинки    зелененькі
Із  -  під    сніжку    пробились
І    квіточки    синенькі
Деінде    вже    пробились.

Це    пролісочки  ранні
Прихід    весни    звіщають.
Вони    до    того    гарні  --
Аж    душу    звеселяють!


   ПРИМІТКА.    Вірш    невідомого    автора.
         Переклад    з    російської    М.  Холодова
                   

     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016


Юному поколінню

Вчись,    юначе,    обирати
У    житті    шляхи    й    стежки.
Не    навчишся    --    будеш    мати
З    того    наслідки    тяжкі.

Прислухайся,    друже,    спершу
До    порад    своїх    батьків.
Ще    ніхто    не    перевершив
Тих    порад    споконвіків.

Проте    варто    визнавати
Без    ніяких    сперечань,
Що    важливі    є    цитати
Й    Соломонових    повчань.

Тож    вивчає    нехай    радо
Юність    невгамовна
Мудрі    батькові    поради
Й    Притчі    Соломона!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016


Коханій дружині (до Дня Закоханих)

В    День    Любові    --    все    для    жінки:
Поцілунки,    валентинки...
Я    ж    тебе,    МОЯ,    ЄДИНА,
Заціловую    щоднини!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016


Яблука златі 31. Молитва (Продовження, Початок у попередніх публікаціях)

Я    молю    тебе,    Боже,    в    поклонах    земних,
Щоб    добро    між    людьми    розросталося.
Зміцни    стопи    мої    на    дорогах    твоїх,
Щоб    вони    в    тій    путі    не    хиталися!

                                                 Дивись  Книгу  Псалмів  17:5
                                         (Или  русское  изд.  Псалтирь  16:5)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2016


Яблука златі 30 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Лихослову    така    є    порада    проста:
Варто    в    серце    Творця    запросити
Та    накласти    вуздечку    собі    на    вуста,
Щоб    своїм    язиком    не    грішити.

                               Дивись    Книгу    Псалмів  39:2
                 (Или  русское  изд.  Псалтирь  38:2)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2016


Пробачте, дівчата!

Знать    би    мені    ту    мерзоту,
Що    навча    дівчат    курити!
Я    б    тоді    оту    сволоту
Утопив    би    у    кориті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016


Яблука златі 29 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Безперечно,    стало    злом  
П"янство    проти    людства.
Цур    впиватися    вином  --
У    ньому    розпутство!

Геть    відкинь    той    людства    бич
Хутко,    одним    рухом!
Слово    Божеє    поклич,
Наповнюйся    Духом.

             Дивись  Послання  св.  Павла
                                                 до  ефесян    5:18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016


Якщо ти не поруч

Якщо    ти    не    поруч    --    страждаю    у    муці.
Для    мене    є    довгою    й    мить,
Коли    я    буваю    з    тобою    в    розлуці    --
Нудьгою    сердЕнько    щемить.

Однак,    все    ж    бувають    в    житті    протидії:
Любов    без    розлуки  --  то    зась.
Одна,    із    таких    неприємних,    подія
У    нас    у    житті    відбулась.  

В    той    час    не    подав    я    незгоди    ні    звуку,
Хоч    душу    і    вкрила    імла,
Бо    кликали    нас    у    недовгу    розлуку
Людські    доброчинні    діла.

Невдовзі    ти    знов    була    поруч    зі    мною,
А    поруч    з    тобою    і    я.
Нехай    не    вкриваються    душі    імлою,
Коханая    зоре    моя!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016


Філософія подружнього життя. Коханій дружині

Хотів    я    тікати    від    себе,
Але    неможливо    втекти.
Збагнув,    що    то    втеча    й    від    тебе,
Бо    я    --    все    одно,    що    і    ти.

Мене    і    тебе,    мою    любу,
Навіки    поєднує    Бог:
Подружжя,    що    стало    до    шлюбу,    --
То    тіло,    єдине    на    двох.

                   Примітка.    "...    Покине    чоловік
батька    й    матір,    і    пристане    до    дру  -
жини    своєї,    і    стануть    обоє    вони    од  -
ним  тілом,    тому    то    немає    вже    двох,
але    одне    тіло.    Тож,    що    Бог    спарував,  --
людина    нехай    не    розлучає!"

                                   Євангеліє    від    Матвія    19:5...6


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Яблука златі 28 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Сприймай  -  но    завжди,    як    бажання    добра,
Накази    Всевишнього,    Отчі.
Ніколи    в    житті    не    бери    хабара,
Про    чесні    подбай    свої    очі!

                                                                           Дивись    Вихід  23:8    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


До побачення, ялинко!

Із    лісу    нам    ялиночку
Дідусь    Мороз    приніс,
Побув    у    нас    хвилиночку
І    знов    пішов    у    ліс.

Туди    вузькою    стежкою
Втоптав    дідуля    сніг,
А    там    --    сліди    мережкою
Від    зайчикових    ніг.

Тож    треба    бути    певними:
Не    сам    шукав    дідок
У    лісі    тому    темному
Ялинки    для    діток.

Де    ліс    лиш    починається,
Із    нього    зусібіч
Зайчаточка    збігаються
На    дідусЕвий    клич.

Тоді    він    став    гукати    їм:
"Ану,    мерщій    у    ліс
Ялиночки    шукати    в    нім,
Щоб    діткам    я    відніс!"

Отак    до    нас    принесена
Ялинка    від    зайчат.
Нам    з    нею    було    весело
Впродовж    зимових    свят.

Прекрасне    це    видовище,
Природи    хвойний    твір,
До    самого    Водохреща
Нам    радувало    зір.

Та    ось    пора    скінчилася.
Притихла    дітвора,
Ялиночка    втомилася  --
Прощатися    пора.

Посохло    вже    голиннячко
Після    святкових    пір,
Тож    довелось    ялиночку
Виносити    на    двір.

І    стало    якось    гірко    нам
Дивитись,    як    двірник
Складав    ялинки    гіркою
І    запалив    сірник.

І    ось    раптово    вистрілив
Вогонь    в    сухі    гілки,
І    полетіли    іскрами
Ялинкові    голки.

Ялиночко,    іскринкою
Лети    в    захмарну    вись,
Та    знов    до    нас    ялинкою
Під    Новий    Рік    вернись!



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2016


У полоні любові

Я    був    зачатий    у    полоні
Полум*яної    любові.
Чув    ще    в    маминому    лоні
Звуки    осені    й    зимові.

А    затим,    ще    в    лоні    нені,
Як    мій    зір    не    бачив    світу,
Через    мамині    легені
Чув    я    запах    первоцвіту.

Немовлям,    в    порі    бузковій,
Слухав    як    співала    мати
Мені    пісню    колискову
Під    бузкові    аромати.

У    дорослості    ж    повсюди
Чув    я    жвавий    звук    симфоній,
А    вдихали    мої    груди
Пах    троянд    і    пах    півоній.

В    зрілі    роки,    вже    не    ранні,  
В    піснях    линуть    мудрі    теми,
І    цвітуть    уже    останні,
Пізні    квіти  --  хризантеми.

В    сиві    роки,    перезрілі,
В    нотах    лиш    мінорні    знаки,
І    суцільним    снігом    білим
Вкрито    квіти,    без    ознаки.

Та    дарма,    бо    ще    поллються
Звуки    радісної    пісні,
А    з  -  під    снігу    знов    проб*ються
Первоцвіти    славнозвісні.

 .          .          .          .          .          .          .          .          .

У    палкім    любові    лоні
Я    й    тепер    живу,    як    досі,
І    шорсткі    мої    долоні
Пестять    милої    волосся.
















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2015


Час пройшов співать про осінь

Час    пройшов    співать    про    осінь,
Жовте    листя    й    листопад.
Та    якийсь    поет    ще    й    досі
На    старий    співає    лад.

Вже    співай    про    інших    друзів:
Сніг,    морози...    й    не    забудь
Нагадати    своїй    музі
Перейти    на    санну    путь.

                                           1    січня    2015  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2015


Яблука златі 27 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Розумний    подумає,    потім    промовить
У    спілкуванні    своєму    з    людьми.
Якщо    ж    бо    хто  батька    
                                                 чи    матір    злословить,
Погасне    світильник    того    у    пітьмі.


                                       Дивись    Приповісті    20:20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2015


Довготривалий піст. Експромт

Розказала    якось    мати
Про    тривалий    святий    піст.
Дав    мені    Бог    пам*ятати
Стисло    посту    того    зміст:

Хтивих    пристрастей    дорога
Не    до    тих,    хто    в    тім    пості,
Бо    дорога    їх    --    до    Бога,
Їх    мораль    у    чистості.


 Примітка.    Ці  рядки  написані  експромтом
                             в  перший  день  Різдвяного  посту
                                                 2015  --  2016  р.р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015


Незабутня прохідна

Пройшовши  через    прохідну
Ще    не    знайомого    заводу,
Зустрів    я    дівчину    одну,
Що    мала    надзвичайну    вроду.

Мій    перший    погляд    на    дівча
Здав    у    полон    мене    тій    вроді,
І    я    збагнув,    що    свій    причал
Я    тУт    знайшов,    на    цім    заводі.

Не    захотів    нікуди    йти
Й    віддав    заводу    кращі    рОки.
Бо    тут    була,    кохана    ти  --
Моя    любове    ясноока!..

.          .          .          .          .          .          .          .          .        

Давно    там    інша    прохідна.
Мені    ж    старої    жаль    до    болю.
Вона,    як    стежка    провідна,
Вказала    шлях    моєї    долі.

                                   
                                   Пояснення    автора:
       Прохідна  --  це    місце    для    проходу
на    територію    підприємства,    закладу
і    таке    інше.    
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015


Яблука златі 26 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Якщо    хтось    тебе    образив
Хай    би    хоч    і    разів    сім,
Ти    пробач    йому    образи
Сімдесят    разів    по    сім.

Бо,    як    будеш    пробачати
Всі    образи,    хоч    лихі,
Тоді    й    сам    ти    будеш    мати
Боже    прОщення    гріхів.

Не    простиш?    Тоді    вже    й    годі
За    свої    гріхи    просить  --
Бог    не    матиме    нагоди
Теж    твої    гріхи    простить.

   Дивись    Мтв  6:14,15;  18:21,22      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015


Яблука златі 25 (Молитва. Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Господи,    Боже,    прости,    не    карай!
За    кожну    провину,    будь    ласка,    
                                                                     пробач    мені.
Убозтва    й    багатства    мені    не    давай,
Годуй    мене    хлібом
                             ДЛЯ    МЕНЕ    ПРИЗНАЧЕНИМ.

Щоб    не    наївся    я    хліба    до    многа
Й    не    переситилась    ним    моя    плоть,
Та    й    не    відрікся  від    Тебе  я,    Бога,
І    не    спитав    би    я:    "Хто    є    Господь?"

Чи    ж    бо,    збіднівши,
                             не    став    би    щоб    красти    я.
(Не    потребуй    цього,    плоте    моя!)
Гріх    цей    на    душу    
                             не    став    би    щоб    класти    я,
Грубо    зневаживши    Боже    ім*я.

                               
                                 Дивись    Приповісті    30:8,9

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2015


Розмова на серйозну тему

Навчав    моралі    батько    сина:
"Треба,    синку,    чесно    жить!
Яка    б    там    не    була    причина,
Слід    зАвжди    правду    говорить.

Геть,    синку,    хитрощі,    обмани
Й    багатство    із    брудних    банкнот!
Бо    не    здобудеш    з    неба    манни
За    "диявольських"    чеснот."    

ДослухАвся    син    до    тата,
До    навчання    отого,
Аж    поки    час    прийшов    навчати
Йому    вже    сина    і    свого.

Навчав    такій    моралі    сина:
"Треба,    синку,    хитро    жить!
Яка    б    там    не    була    причина,
Хапай,    погано    що    лежить!

Якщо    ж    за    правду    хтось    волає,
То    ти    до    правди    не    спіши.
Від    правди    вигоди    немає.
Тому,    синок,    побільш    бреши."

Почув    оту    науку    батько,
Який,    Бог    дав,    ще    й    дідом    став.
Почув    і,    мов    той    безпорадько,
Аж    майже    дихать    перестав.

Прочуняв    трохи    і    до    сина:
"Що    це    ти,    синок,    верзеш?
Чи    відбулась    в    науці    зміна?
Я    так    не    вчив    тебе,    авжеж!"

--  "Ну    що    Ви,    тату,  --    син    промовив.
--  Наука    Ваша  --  просто    клас!
Але    змінилися    умови,
Прийшов    у    світ    суворий    час.

Якщо    в    цей    час    не    будеш    красти,
Або    брехати,    чи    дурить,
То    можеш    зразу    руки    скласти
І    перестати    в    світі    жить.


ЖилИ    Ви    чесно,    так,    як    треба.
А    пенсія    у    Вас    яка?
До    мінімальної    потреби
Не    вистачає    п*ятака.

Що    Вам    дала    країна    мила?
Наділа    на    лице    вуаль.
Насправді    ж    чесно    жить    несила,
Бо    Ваша    знищена    мораль!

Таких,    як    Ви,    лиш    одиниці.
Від    них    вже    скоро    зникне    й    слід.
А    шахраї,    злодюги,    вбивці
Заполонили    білий    світ..."

--  "Ой    ні,    синочку,    зупинися!  --
Батько    сина    перебив.
--    Зупинися!    Бога    бійся,
Щоб    Він    народ    наш    не    згубив.

Якщо    злодюг,    мов    крапель    в    морі  --
Всевишнім    пахне    їм    судом.
Їм    буде    прИсуд,    як    Гоморрі,
Та    й    світ    Бог    знищить,    як    Содом..."

Розхвилювався    батько    дуже,
До    серця    руку    притулив...
А    син    до    нього:  "Тату,    друже,
Ну    заспокойтесь.    Досить    слів."    

--  "Та    мабуть    досить.    Відпочинку
Душа    бажа    від    цих    розмов.
Тож    відпочиньмо!    Згодом,    синку,
Продовжимо    розмову    знов..."

                                 *      *      *

Вони    продовжать,    я    це    знаю.
Й    розмов    цих    знаю    висновки.
Але    я    й    інше    знать    бажаю:
Які    у    кого    є    думкИ,
Щоб    розв*язати    ту    проблему,
Що    автор    вірша    взяв    за    тему.  


 ПРИМІТКА.  Місце  для  коментарів
розташовано  значно  нижче  звичай  -
ного  місця  його  розташування.


       
























































 















   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620975
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.11.2015


Мов пекучим жаром. .

Мов    пекучим    жаром    сальвія    горіла,
Наче    в    осінь    з    літа    віяло    теплом.
Але    незабаром    осінь    зазиміла
Снігом  -  білоцвітом    й    ожеледі    склом.

Сальвієве    листя    почорніло    й    квити.
Від    зими    набігу    наслідки    сумні  --
Зірваним    намистом    червоніли    квіти,
Мов    на    фоні    снігу    краплі    кров*яні.

Отака    болюча    в    світі    є    проблема.
Та    не    всім    квітучим    став    смертельним    сніг.
У    садку,    до    речі,    квітла    хризантема,
Хоч    на    її    плечі    також    сніг    наліг.

                                               Про    погодні    подіїї    у    Харкові
                                                         04    листопада    2006  р.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2015


Яблука златі 24 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

У    гніві,    синок,    стережися    гріха,
Хай    гнівом    твоїм    не    затьмариться    сонце.
Хай    згине    диявольська    сила    лиха,
Хай    Бог    тобі    буде    твоїм    охоронцем.

                                                                   Дивись    Еф    4:26,    27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2015


Пізня осінь

Вже    потьмяніли    обійстя,
Пізніх    квітів    цвіт    одцвів.
Вітер    гоне    жухле    листя,
Наче    зграйку    горобців.

Листя,    що    опало    долі,
Притрусило    літній    слід.
Крізь    безлисті    крони,    голі,
Став    проглядним    краєвид.

Видно    крізь    дерева    гаю
Неба    темну    синяву.
То    зима    з  -  за    небокраю
Суне    хмару    снігову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619050
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2015


Яблука златі 23 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Навіщо    лопаті    здалась    позолота?
Хіба    нею    стане    зручніше    копать?
Не    личить    безумному    знАтна    пишнОта,
Тим    більше    рабові    царем    керувать.  

                                               Дивись    Приповісті    19:10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015


Місця минулих стріч

Паркан    стоїть    на    розі    вулиць.
Ген    кволий    міст    над    річкою    навис.
Давні    місця    ще    мною    не    забулись.
Навряд    чи    ще    й    забудуться    колись.

Сюди    немов    літав    я,    як    на    крилах,
На    крилах    Щастя,    на    Кохання    клич.
А    не    літать    сюди    я    був    не    в    силах,
Бо  --  то    місця    моїх    з    тобою    стріч...

Тепер    паркан    той    похилився,
Заріс    густим    чагарником.
Лише    місток    міцнішим    звівся  --
Став    бетонованим    містком.

Під    тим    містком    з    тих    пір    багато
У    річці    витекло    води.
За    весь    цей    час    ми    вже    ковтати
Пігулки    стали    за    нужди.

Бо    здоров*ячко    хитнулось,
Як    старий    отой    паркан:
Підгнило    і    навернулось
В    геть    незадовільний    стан.

Заболіло    і    занило,
Зник    і    кальцій    із    кісток.
Лиш    Любов    моя    зміцніла,
Як    бетонний    той    місток.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015


Яблука златі 22 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Хай    ллються    промови    потоком    бурхливим,
Була  б    тільки    правда    в    потоці    томУ.
Огидні    для    Господа    губи    брехливі,
А    губи    правдиві    приємні    Йому.

                                                       Дивись    Приповісті    12:22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2015


Осінній захисток пташкам

Із  дерев  жовтаве  листя
Долі  облетіло,
Засиниціли  обійстя
І  загоробціли.

Прилетіли  малі  птАхи
З  довкілля  у  села,
Щоб  сховатися  під  дАхи
Людської  оселі.

Бо  в  повітрі  білим  пухом
Сніжинка  літає
І  зима  холодним  дмухом
Скоро  завітає.

Сподіваються  пір*ясті
В  суворі  години
Перебути  у  захисті
Доброї  людини.

Видно  знають  дзьобастики
Про  створіння  світу
Не  з  якоїсь  фантастики,
А  із  Зоповіту.

В  нім  Глава  Всесвітньоцарства
Ще  шостої  днини
Володіть  пір*ястим  птаством
Доручив  людині.

Тож  Адамові  нащадки,
Дорослі  й  малеча  --
Вірні  друзі  для  пташатки
В  люту  холоднечу.

Тому  хлопчики  й  дівчатка
Ставлять  годівниці.
Клюйте,  клюйте,  цвірінчатка,
Тільки  бійтесь  киці!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2015


Хто має право на помсту

Знемогла    вдова    старенька  --
ПрострільнУло    в    поперЕку.
КопійОк    зібравши    жменьку,
Вона    чОвга    до    аптеки.

Та    в    недобру    ту    годину,
Нагло    так,    у    пору    денну
Її    стріла    зла    людина
Й    вкрала    грошики    злиденні.

Просльозилася    небога
Та    й    стала    просити
У    молитві    слізно    Бога
Кривдника    простити.

Просльозилась,    не    ридала,
Не    бажала    мсти,
А    на    зло    відповідала:
"Господи,    прости!"

Бо    за    Божим    постулатом
За    вчинення    зла
Лиш    від    Господа    відплата  --
То    Його    діла.

Пам*ятай    про    це,    крадію!
Треба    пам*ятать,
Що    для    всіх    і    всюди    діє
Заповідь:    "Не    крадь!"

         Дивись    Повторення    Закону    5:19,
                               Послання    римлянам    12:19


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015


Яблука златі 21 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

На    нечестивця    загибель    спаде,
Безспірна    її    неминучість.
Перед    загибеллю    ж    гордість    іде,
Перед    падінням  --  бундючність.

                           Дивись    Приповісті    16:18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2015


Вірш на замовлення (відповідь замовнику)

                                                                                                           Діалог
                                       --  Миколо,  напиши  у  віршованій  формі  вітання  для  Івана  Петровича.    
                                       --  Так  я  не  знаю  Івана  Петровича.                                                                                                                    
                                       --  Ну  то  й  що?    Все  одно  напиши.  Тільки  не  пиши  українською  мовою,          
                                   бо  Петрович  її  не  любить.    Пиши  російською.                                                                                        
                                       --  Отакої!  Тоді  пиши  сам!                                                                                                                                                    
                                                                                                                                                                                                                                                                       
Я    по    чьем  -  либо    заказу
Не    писал    стихов    ни    разу,
Руководствуясь    при    этом
Мудрым,    дружеским    советом:
Сочиняй,    твори,    пиши,
Коль    в    этом    твой    порыв    души.
А    от    заказа    только    вред  --
Стих    может    быть    похож    на    бред.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015


Яблука златі 20 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Хто    зле    на    людину    в    душі    своїїй    гріє,
То    кара    того    неодмінно    знайдЕ.
Хто    ж    яму    підступно    під    ближнього    риє,
Той    врешті    і    сам    у    ту    яму    впаде.

                                                     Дивись    Приповісті    26:27

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015


Синові про хліб

Окраєць    хліба,    що    упав    зі    стОлу,
Було,    піднявши,    цілувала    мати.
Згадав    я    це,    коли    мій    син    додолу
Шмат    хліба    кинув.    Мусив    я    сказати:
"Як    бачу    хліба    кинутий    шматок,
Холонуть    груди!
Колись    в    безхліб*ї    змучені,    синок,
Вмирали    люди..."



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015


Яблука златі 19 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Самопохвальство    спроможне    позбавить
Поваги    до    тебе    у    друзів    твоїх.
Тож    краще    все    ж    інший
                                                             тебе    хай    похвалить,
Почуй    похвалу    ти    із    губ    не    своїх.

                                                   Дивись    Приповісті    27:2

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2015


Людям поважного віку

З    дня    народження    людина
Мчить  у    потязі    "Життя".
Мчить    до    станції    "Пенсійна",
Та,    на    жаль,    без    вороття.

Вороття    назад    немає.
Так    створив    життя    Творець:
Цей    потяг    напрямок    тримає
Тільки    лиш    в    один    кінець.

Хто    ж    приїхав    на    "Пенсійну",
Той    із    потяга    зійди,
І    вже    далі    самостійно,
Скільки    зможеш,    пішки    йди.

Тож    бо    далі    хто    чвалає,
Хтось    іще    чекане    крок.
Але    кожен    піший    знає,
Що    настав    фінальний    строк.

І      тому  -  то    отих    піших
Гне    тягар    думок    сумних.
Друг    до    друга    кличе    лише
Упокій    когось    із    них.

І    при    цьому,    та    й    по    тому,
Тільки    й    чути    балачкИ
Про    свою    в    ногах    утому
Та    про    різні    болячкИ.

Так    і    хочеться    гукнути:
"Йдімо,    люди,    залюбки!
Мають    радісними    бути
Навіть    фінішні    рокИ!

Йдімо    легко,    не    в    напрузі,
Попри    втому    у    ногах.
І    спілкуймось    в    колі    друзів
Не    лиш    на    похоронах."



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613930
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2015


Яблука златі 18 (Продовження. Початок у попередніх публіккаціях)

Не    треба    ступати    на    путь    без    розбору,
Щоб    не    потрапити    в    вічну    сльозу.
Праведна    путь  --    це    дорога    угору,
Геть    від    шеолу,    бо    він    унизу.

                                                   Дивись    Приповісті    15:24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2015


Обираймо мудро!

Від    гірського    Закарпаття
До    кордонів    аж    до    сходу
Українці,    мої    браття,
Обирали    "слуг    народу".

Обирали    й    почубИлись.
Перепало    декому.
Дехто    з    кимось    аж    побились,
Дехто    вилаяв    куму.

За    якогось    кандидата
(Що    там    кум,    чи    то    кума)
Брат    пішов    на    свого    брата!
Отакої!    Та    дарма!

Знають    добре    мудрі    люди,
Знає    весь    розумний    люд:
Так    було    завжди    і    всюди,
Що    політика  --    це    бруд!

Тож    міркуймо,    браття,    просто:
Незалежно    від    ідей,
Варто    вимовити    тоста
За    розумних    тих    людей.

Бо    вони    не    емоційно
Йдуть    на    вибори,    як    в    бій,
А    вчиняють    як    доцільно
В    ситуації    складній.

Вони    добре    перевірять
Кандидатові    мізки,
Й    лиш    тоді    йому    довірять
Керувальницькі    віжки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612558
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2015


Яблука златі 17 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Немовби    і    дивно    звучить    це,
Та    все    ж    таки    правило    є,
Що    тільки    безглуздий    ручИться,
Поруку    за    друга    дає.

                               Дивись    Приповісті    17:18  

Ліпше    шмат    черствого    хліба
З*їсти    в    спокої,    не    в    сварі,
Аніж      м*ясо    вола    й    риби
Їсти      там,    де    тільки    чвари.

Дивись    Приповісті      17:1

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015


До роковин весілля (Синові і невістонці Оленці)

Ви    немало    в    шлюбі    років  
Встигли    в    злагоді    прожить.
Тож    без    зайвої    мороки
Й    далі    довго    ще    живіть.

Живіть    дружньо,    не    у    сварі
І    кохайтесь    гарячЕ.
Відчувайте    тільки    в    парі
Одне    одного    плече.

Адже    ви    --    опора    наша
Зараз    і    в    подальший    час,
Як    колись    і    діти    ваші
Будуть    зАхистом    для    вас.

Ваші    шлюбу    роковини
Припадають    восени.
Зазнає    природа    зміни  --
В    сни    впадає    до    весни.

В    шлюбний    день    ваш
                                       їй    не    спиться  --
Жовті    міряє    платтЯ.
Не    жовтіє    ж    нехай    листя
Древа    вашого    життя.

                                     Жовтень    2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612415
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2015


До Дня учителя. Експромт

Усім  людям  треба  знати
Без  напутніх  слів,
Що  не  варто  забувати
Своїх  вчителів.

Тож  і  я  Вас  пам*ятаю,
Пам*ятаю  я!
З  Вашим  святом  Вас  вітаю,
Вчителько  моя!


     З  повагою  до  усіх  учителів
                   Микола  Холодов
                 04    жовтня    2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611162
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.10.2015


Постаменти для батьків

Набувши  срібло  сивини,
Пізнав  я  чинність  аргументу,
Що  мусять  дочки  і  сини
Батьків  здіймать  на  постаменти.

Своїх  батьків  на  золотий
Я  постамент  здійняти  мушу
За  вчинок  їхній  пресвятий,
За  їхню  добру  й  ніжну  душу.

Низький  уклін  їм,  бо  вони
В  земнім  житті  святе  зробили  -
Вони  мене,  дитя  війни,
Зростили,  хоч  і  не  зродили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


Плямиста путь

Увесь    людськИй    життевий    шлях  -
То    путь    із    чорно  -  білих    плям.
На    плями    в    чорних    кольорах
Не    дай,    Бог,    наступати    нам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609641
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015


Дух, чи тіло?

Життя,    як    у    краплинку    ̶
Антагонізмів    тло:
Хтось    прагне    добрих    вчинків,
А    дехто    чинить    зло.

Бо    супротивні    сили
Приводять    вчинки    в    рух:
Одна    з    них    ̶      примхи    тіла,
А    інша    сила    ̶      дух.

Тож    варто    знати,    яка    сила
У    житті    тобою    руха,
Чи    то    сила    ̶    примхи    тіла,
А    чи    може    ̶      сила    духа.

Тіло    зАвсіди    спроможне
На    такі    осудні    дії,
За    які    у    Царство    Боже
Йти    не    матиме    й    надії.

Бо  …    не    допусте    Господь,      не    допусте
У    Царство    Небесне    того,    хто    чинив
ПерЕлюб,    нечИстість,    розпусту,
ІдолослУження,    чари    і    гнів.

Або    ж    ворожнечі    чинив,    сперечання,
Вбивства    і    заздрощі,    впертість    незгод,
Гулянки,    п*янство,    сваркИ,    величання,
Єресі  …    й    інше,    з    таких    же    гидот!

Оце    то    і    є    ті    осудні    спромоги,
Що    йти    в    Боже    Царство    
                                                                             не    матимуть    змоги.

У    духа    ж    є    палке    стремління
Запровадити    в    життя
Мир,    любов,    довготерпіння
Для    блаженства    здобуття.

Дух    ̶      це    радості    осЕрдя,
Лагідність    і    доброта,
Здержливість    і    милосердя,
Й    віра    в    Господа    свята.

Тож    дай    нам,    Боже,    духа    силу,
І    хай    ця    сила    нами    руха.
Не    слід    коритись    примхам    тіла,
Себе    скоряймо    силі    духа!

                                       Дивись      Гал.    5:19  …  23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2015


Яблука златі 16 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Гнів  жорстокий  --  то  не  радість.
Лють  не  легко  припинить.
Та  страшніше  за  все  заздрість!
Перед  нею  хто  встоїть?

                       Дивись  Приповісті  27:4

Буває  у  сварці  тріщать  барки
Й  лайки  жалять,  як  оса.
Не  встрявай  у  чужі  сварки  --
Не  хапай  за  вуха  пса.

                     Дивись  Приповісті  26:17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015


Про водицю у криниці

Людина,    медик    на    роботі,
Вдома    ̶      лиш    проста    людина.
Живе    собі    на    білім    світі
Й    славИть    Отця    і    Духа    й    Сина.

Навколо    неї    живуть    люди.
Вітаються,    коли    стрічають.
А    декотрі,    такі    причуди,
Людину    ту    не    помічають.

Один    з    таких    був    їй    сусіда,
Дуже    ситий,    аж    пикатий.
У    нього    ввічливості    й    сліду
Не    було,    бо    був    пихатий.

Бува    при    стрічі,    ніс    до    носа,
Вона    його    завжди    вітає.
А    він    на    неї    гляне    скоса,
Немов    сусідки    і    не    знає.

Одного    разу    цей    пихатий
Зазнав    тяжкого    в    житті    лиха    ̶
Ввійшла    хвороба    в    його    хату.
То    де    й    поділась    його    пиха.

Рятунку    він    почав    шукати.
Та    де    його    знайти    і    звідки?
Отоді    й    згадав    пикатий
Врешті    про    свою    сусідку.

Причвалав    до    неї    хворий.
Привітавсь.    На    цей    раз    чемно.
Бо    чекать    машину    «Скору»    ̶
То    втрачати    час    даремно.

Чи    ж    могла    йому    сусідка
Відмовляти    в    допомозі?
Ні,    вона    доволі    швидко
Помогла,    чим    була    в    змозі.

Бо    ̶      це    ж    була    таки    медИчка,
Все    зробила,    як    годиться:
Куди    треба    ткнула    свічку
І    ін*єкцію    в    сідницю.

Помогло!    Тож    боронь,    Боже,
Комусь    плюнути    в    криницю!
Бо,    хто    знає,    колись    може
З    неї    будеш    пить    водицю.

Жаль,    що    хтось    це    зрозуміє,
Як    сідниця    захворіє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607986
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.09.2015


Яблука златі 15 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Не    шукай    собі    проблем    ̶
Своє    місце    чітко    знай.
Не    пишайсь    перед    царем,
Місця    знатних    не    займай.

Коли    прийдеш    на    гостину,
Сядь    скромнесенько    скраєчку.
Знай,    шанованій    людині
Знайдуть    ліпшеє    містечко.

А    якщо    ти    вкрай    пихато
Сядеш    спереду,    не    ззаду,
То    тобі    хазяїн    хати
Скаже:    «Хай    тут    інший    сяде!»

Ліпше    чути:    «Стань    повище!»
Аніж:    «Опустись    понижче!»

               Дивись    Приповісті    25:6,7
                                                             Луки    14:8…11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2015


Яблука златі 14 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Безбожне    чинити    ̶      огида    царям!
Відсутня    таким    Божа    милість.
А    міцно    тримається  трон    лише    там,
Де    в    царстві    царить    справедливість.

                                                   Дивись    Приповісті    16:12

Вчиняючи    вчинки    порядні    й    негожі
Людина    не    може    сховатись    від    них.
На    кожному    місці    очі    є    Божі,
Які    позирають    на    добрих    і    злих.

                                                         Дивись    Приповісті    15:3

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2015


Коханій дружині. Експромт

Роблю    я    й    хочу    все    зробить,
Щоб    ти    цвіла,    як    гарна    вишня
Й    не    шкодувала    ні    на    мить,
Що    ти    за    мене    заміж    вийшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015


Напуття на все життя

Згідно    з    досвідом,    при    силі
Мудрих    знань,    при    сивині
Батько    склав    геть    зрозумілі
Настанови    не    складні.

Настанови    ці    відомі
Мабуть    сотні    тисяч    літ.
Знають    їх    у    кожнім    домі,
Де    в    пошані    Заповіт.

Заповіт    Святого    Бога
Слід    не    те    що    шанувать,
А    найкраще    якомога
Знать    його    й    не    забувать.

На    тлі    Божого    Послання
Настанови    батько    й    склав;
Для    спонуки    їх    читання
Рими    він    до    них    доклав.

Присвятив    своє    творіння
Синові    як    напуття,
Як    кермо    для    управління
Вірним,    праведним    життям.

Взявши    в    руки    цю    присвяту,
Син    охоче,    залюбки
Прочитав    присвяту    тата,
У    якій    такі    рядки.

Сину    мій,    моя    дитино,
Серцем      істину    сприймай:
Бог    у    нас    один    єдиний,
Бога    іншого    нема!

Вір    у    Бога!    Хай    ця    віра
Божі    прославля    діла.
Не    створи    собі    кумира,
Не    клонись    до    ідола!

Люби    Бога    щиро,    ревно,
Повсякденно    прославляй!
Та    ім*я    Його    даремно,
Без    потреб    не    промовляй.

Чемно    стався    до    суботи
І    при    цьому    пам*ятай:
Не    чини    в    цей    день    роботи,
День    цей    Господу    віддай!    

(Коли    ж    для    добра    має    бути    робота,
То    можна    робити    добро    і    в    суботу).

Шануй    батька    свого    й    матір      ̶
Найрідніших    у    ріднІ.
Тоді    й    будеш    собі    мати
Ти    від    Бога    довгі    дні.

Не    тримай    меча    зі    сталі,
Щоб    здійснити    задум    злий.
Пам*ятай,      що    на    скрижалі
Накарбовано:    «Не    вбий!»

Дбай    про    непорушшя      шлюбу,
Вірність    мужу    і    жоні.
Не  веди    свій    шлюб    у    згУбу      ̶
ПерелЮбу    не    чини.

Не    будуй    з    майна    чужого
Особисту    благодать.
Обминай    лиху    дорогу    ̶
Не    будь    злОдієм,    не    крадь!

У    суді    кажи    сміливо
Правду    проти    бдь-кого,
І    не    свІдчи    неправдиво
Проти    ближнього    свого!

Якщо    ближній    твій    ̶    володар
Будь-кого    і    будь-чого,
Не    бажай,    щоб    був    господар
Саме    ти    всього    того!

Такі-то    прості    й    зрозумілі    канони,
Які    батько    синові    нібито    склав.
Та        ̶        це    все,    як    сказано,    Божі    Закони,
А    батько    ж    на    рими    їх    лиш    переклав.

Законів    цих    десять,    ні    мало,    ні    много    ̶
Це    кодекс    моральних    понять    та    ідей,
Який    вимагає    любові    до    Бога
А    також    любові    людей    до    людей.

Цей    кодекс    існує    і    в    іншому    вірші.
У    ньому    він    зміг    локанічнішим    стать.
Коротшим    він    став,    та    ніскільки    не    гіршим,
А    те,    що    в    нім    сказано,    слід    пам*ятать.

ДУШЕЮ    Й    СЕРЦЕМ    ПОЛЮБИ
СВОГО    ТВОРЦЯ,    СВЯТОГО    БОГА,
А    СВОГО    БЛИЖНЬОГО    ЗЛЮБИ,
ЯК    ЛЮБИШ    ТИ    СЕБЕ    САМОГО!

Якщо    виникає    у    тебе    питання
Кого    своїм    ближнім    вважать    тобі    слід,
То    відповідь    є    у    Святому      Писанні,
Назва    якому    «НовИй      Заповіт».

У    ньому    ти    й    знайдеш    потрібні    рядки    ̶      
В    десятому    розділі,    що    від    Луки.  

                   Дивись:    Повторення    Закону    5:6…21;
                   Євангеліє    від    Матвія    12:12;  22:37,39;
                                                 Євангеліє    від    Луки    10:29…37

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015


Яблука златі 13 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Мудрість    безтямному    вкрай    недосяжна.
У    ньому    їй    бути    ̶      це    бути    в    багні.
Не    личить    безумному    мова    поважна,
Як    і    шляхетному    мова    брехні.

                                                                   Дивись    Приповісті    17:7

Не    хвались    тим    днем,    що    буде
Й    тим,    що    будеш    в    нім    робить,
Бо    не    можуть    знати    люди,
Що    з    ними    станеться    за    мить.

                                                                   Дивись    Приповісті    27:1

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2015


Яблука златі 12 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Добре    зерно    віднайди    у    прислів*ї,
Та    й    пам*ятай    до  кінця    своїх    днин:
Розум    людини    стишує    гнів    її,
Велич    її    у    поблажці    провин.

                                           Дивись    Приповісті    19:11

Сонечко    сходить,    погріє    й    заходить,
Віддавши    тепло    від    проміння    свого.
В    своїй    неповинності    праведний    ходить,
Блаженні    по    ньому    і    діти    його.

                                                         Дивись    Приповісті    20:7

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2015


Сумна королева

Осінь    -    це    дещо    сумна    королева,
Пісні    печальної    звук.
Вона    нерозважно    фарбує    дерева
У    колір    прощань    і    розлук.

Звуки    ж    "курли",    тої    пісні-печалі,
В    душі    переходять    на    щем.
Вони    ж    бо    ізлунені,    жаль,    що    прощальним,
Живим    журавлиним    ключем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2015


Життя на добру згадку

Боже,    дай    завждИ    і    всюди
Жити  так    до    своїх    "жнив",
Щоб    могли    казати    люди,
Що    я    чесно    вік    прожив.

Щоб    мої    онуки    й    діти
Мали    всі    на    те    права
Мені    в    спОмин    говорити
Тільки    добрії    слова.

А    життя,    хай    пересІчне,
Буде    повне    добрих    дій,
Щоб    на    Царство    Боже    вічне
Я    хоч    трохи    мав    надій.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015


Яблука златі 11 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Знати    цю    притчу    тому    не    завадить,
Хто    з    велемовністю    знатися    звик.
Путь    многослів*я    у    гріх    припровадить,
А    у    розумного    в    стримі    язик.

                                           Дивись    Приповісті  10:19

Вино    можна    просто    назвати  --  насмішник,
Міцніший    напІй  --  то    вже    є    галасун.
Хто    блудить    в    напоях,    по-перше  --  то    грішник,
По-друге  --  не    мудрий,    пияка,    жлуктун.

                                                                       Дивись    Приповісті  20:1

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2015


Яблука златі 10 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Як    виникне    сварка    і    гнів    наростає,
То    знай    протидію,    щоб    це    відвернуть:
Лагідне    слово    гнів    відвертає,
А    слово    вразливе    збуджує    лють.

                                                         Дивись    Приповісті    15:1  

Слід    пам*ятати    наступну    ремарку,
Що    застережує    вчинки    лихі:
Гнівна    людина    породжує    сварку,
А    запальна    чинить    безліч    гріхів.


                                                             Дивись  Приповісті  29:22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015


Літо для бабусі

Розмовляли    восени
Якось    малі    діти
Про    пожовклі    ясени
Й    про    бабине    літо.

"Чому    бабине?"--  сердито
Спитала    Ганнуся.
"Краще    хай    це    буде    літо  --
Літо    для    бабусі".

Дід    підслухав    мимохідь
Ганнусину    фразу
І    у    нього    у    ту    ж    мить
Склався    вірш    відразу.

....................................

Літо    сонячним    промінням
Відпекло    пекуче
Й    полетіло    павутинням
Сріблясто  -  блискучим.

Відлетіло    пресолодке
З    ним    і    дикі    гуси,
ЗалишИлось    лиш    кротке
Літо    для    бабусі.

Натрудились    руки    й    ноги
Тендітні    жіночі,
Що    спочить    не    мали    змоги
За    короткі    ночі.

На    спочин    жіночій    статі,
Щоб    не    згасла    врода,        
Підсипнула    благодаті
Матінка  -  природа.

Вона    в    теплу    й    ніжну    ласку,
Що    з    літнього    скарбу,
Помістила    ніби    в    казку
ЖінОту  -  привабу.

В    кольори    різноманітні
Гай    розфарбувала.
Дивні    дні    бабинолітні!
ШкодА,    що    їх    мало.                  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015


Літа ідуть…

Літа    ідуть,    рокИ    минають,
Летять    в    історію,    в    архів.
Хай    наші    очі    споминають
Їх    у    видіннях    добрих    снів.

Ми    вже    з    тобою    стали    літні,
Та    нам    ще    рано    спочивать.
ВідлюлЯвши    люльку    з    дітьми,
Будьмо    внуків    забавлять!

Тож    дай    же,    Боже,    нам    з    тобою,
Щоб    усе    було    гаразд,
Щоб    весною    не    одною
Нам    ще    топтать    з    тобою    ряст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2015


Яблука златі 9 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Із    Книги    Святої,    з    її    сторінок,
Злітають    думкИ    на    увагу    достойні.
У    серці    людини    багато    думОк,
Та    може    здійснитись    лиш    задум    Господній.

                                                                               Дивись    Приповісті    19:21
                                                                     *
Буває    в    недузі    мікстур    не    бракує,
А    ліки    не    діють,    і    прикро    до    злості.
Та…    радісне    серце    добре    лікує,
Дух    же    пригноблений    сушить    і    кості.

                                                                               Дивись    Приповісті    17:22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2015


Яблука златі 8 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Якщо  на  прибутки  твій  розум  спроможний,
То  слід  пам*ятати  наступні  слова:
Немає  вола,  то  і  ясла  порожні,
А  щедрі  прибутки  --  у  силі  вола.

                                                   Дивись  Приповісті  14:4

Хтось  ліку  не  має  грошвИ  і  сріблА,
А  дехто  й  копійки  не  має.
Коли  ж  хто  бажає  чужого  добра,
То  душу  того  те  добро  забирає.

                                                     Дивись  Приповісті  1:19

Дехто  щедро  роздає,
А  йому  ще  й  додається.
В  когось  все  у  схові  є,
Та  немов  крізь  сито  ллється.

                                                     Дивись  Приповісті  11:24

Є  у  торгівлі  одна  осторога,
Яка  продавцеві  хай  в  розум  ляга:
Шальки  брехливі  --  огида  для  Бога,
Його  ж  уподоба  --  це  повна  вага.

                                                           Дивись  Приповісті  11:1


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2015


Що таке заздрість

Вивчаючи    Книгу    Святую    сумлінно,
Захоплююсь    віршами    мудрих    цитат
І    їм    відчиняю    нарозтвір    гостинно
Своєї    душі    крізну    стулку    дверцят.

 І    якось    пташиною    в    душу    влетіла
Цитата    із    ПриповістЕй:
«Лагідне    серце    ̶      душа    то    для    тіла,
А    заздрість    ̶      гнилИзна    костей».

                                                 Дивись    Приповісті    14:30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015


Матусині прОводи

Як    навіть    в    недовгу    дорогу
Належить    милЕнькому    йти,
За    нього    молюся    я    Богу
І    мушу    його    провести.

Провівши,    стою    за    порогом,
Вдивляючись    удалечінь,
Допоки    аж    десь    там    за    рогом
Не    зникне    від    милого    й    тінь.

Так    само    робила    й    матуся
В    своїм    доброзичнім    житті,
Коли    проводжала    татуся
В    далекі    і    в    ближні    путі.

Казала:    «Чи    довго    ще    битись
Серденьку    об    стінки    грудей?
Тож    треба    бодай    надивитись
На    рідних    і    милих    людей».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015


Яблука златі 7 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Наповнюй    скарбницю    добром    справедливим,
Та    знай,    що    добро    на    той    світ    не    знесеш,
І    що    не    поможе    багатство    в    день    гніву,
Зате    справедливістю    душу    спасеш.

Тому-то    за    краще    таку    приповідку
В    життя    запровадити    треба:
Не    накопичуй    скарби    у    калитку    ̶    
Скарби    слід    збирати    для    неба.

                                 Дивись    Приповісті    11:4;    Лк  12:33
                                                         *
Той,    хто    прагне    багатіти,  
Спокушається    до    збочень:
Щоб    грошима    володіти,
Ладний    дбати    їх    за    злочин.

Але    ж      ̶      це    відхід    від    Бога,
Що    подібне    самогубству.
В    цьому    є    і    корінь    злого,
І    цей    корінь    ̶      грошолюбство.

Багатій    перш    не    на    гроші,
А    на    вчинки    лиш    хороші.

         Дивись    1  Тим  6:9,10;    2  Кор  9:8

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015


Антонівка

Антонівка,    прищеплена    на    дичку,
Як    дар    садівникові    за    труди,
Щорічно    мала    добру    звичку
Родити    людям    запашні    плоди.

Родила    їх    десятки    років,
Та    врешті    почала    хворіть.
Хитав    її    вітрюга    на    всі    боки,
ВзнакИ      далась    утома    довголіть.

Поволі    сохнули    за    гілкой    гілка
І    згодом    урожай    вже    зник.
Приніс    тоді    свою    зубасту    пилку
До    яблуні    вже    інший    садівник.

І    незабаром    яблуньки    не    стало,
Лишився    пень    журливої    пори.
Та    раптом    брунька,    яка    довго    спала,
Пустила    гілку    юну    з-під    кори.

І    садівник    почав    її    плекати
Й    зростив    із    неї    славне    деревцЕ.
Коли    ж    діждався    яблуко    зірвати,
То    зрозумів,    що    він    хотів    не    це.

Було    воно    дрібницею    дрібниця,
Геть    не    смачний,    і    зовсім    кислий    плід.
На    пні    старому    виросла    кислиця.
Їй    гарний    смак    щепити    було    слід!..

Те    ж    із    малям,    якого    пестить    мати,
Сліпу    любов    даруючи    диті,
Забувши,    що    від    нього    треба    мати
«Солодкий    плід»    в    майбутньому    житті.

Тож    дбаймо,    люди,    про    своє    майбутнє    ̶    
Щепімо    дітям    Божеську    мораль.
Створімо    разом    сильне    і    могутнє
Нове    суспільство,    чисте,    мов    кришталь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015


Яблука златі 6 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

Хто    щедро    посіє,    той    щедро    й    пожне
І    втішиться    щедрим    врожаєм.
Хто    ж    скупо    посіє,    той    скупо    й    пожне,
В    без  хліб*я      себе    наражає.

Тоді    може    статись    голодна    година,
Коли    крихти    хліба    придбати    незмога.
Та…    не    хлібом    самим    буде    жити    людина,
Але    кожним    Словом  ,    що    лине    від    Бога.

                                                                         Дивись    Кор    9:6;    Лк  4:4

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015


Яблука златі 5 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

У    серці,    синочку,    своїм    напиши:
Де    б    ти    не    був,    чи    у    свята,    чи    в    будні,
Все,    що    ти    робиш,    роби    від    душі,
Наче    для    Господа    робиш    ̶    не    людям.

На    кожну    роботу    іди,    як    у    бій,
Здобути    значні    результати.
Не    будь    же    недбалим    у    праці    своїй,
Щоб    марнотратом    не    стати.

                           Дивись    Кол  3:23;    Приповісті    18:9    
                                                         *
Трохи    поспати,    чи    подрімати,
Руки    зложивши,    сидіти,    лежати    ̶
Так    і    чекай,    що    ті    лЕжні    і    сИдні
Ведуть    за    собою    нестатки    і    злидні.

Тож    до    убозтва    веде    та    рука,
Яка    до  роботи    ледаща.
І,    навпаки,    збагатить    юнака
Рука,    що    завжди    роботяща.

Дивись    Приповісті    6:10,  11;
                                                   24:33,  34;    10:4
                                                     *
Шість    днів    працюй,    та    тільки    знай    ̶
День    сьомий    Господу    віддай!

                       Дивись    1М  2:1…3;    5М  5:6…15
                                                         *
Святімо    сьомий    день    ̶      суботу!
Звільнімо    день    цей    від    роботи.
Сповнімо    його    лиш    Святими    ділами,
Щоб    знаком  він    став    поміж    Богом    і    нами.

                                                                 Дивись  Єз  20:20;    Мтв  12:12

                           Примітка.    На    думку    автора:
Святе    ̶      це    Господу    чолом
І      дії,    сповнені    добром.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2015


Жар мого горіння

За    вікном    стоїть    негода    --
Сильний    вітер    і    сльота.
У    таку    бридку    погоду
Геть    не    вигнати    й    кота.

Та    я    йду,    хоч    і    не    хочу.
Йду    та    йду,    бо    мушу    йти.
Йду    бадьоро    і    охоче,
Бо    йти    мені    сказала    ти.

У    сльоту    й    яснОї    днини
Я    --    твій    вірний    помічнИк.
Для    коханої    дружини
Й    гори    зруше    чоловік.

Мені    зась    тобі    перечить,
Кожен    рух    я    твій      ловлю.                                ,
Бо    любов    пашИть,    як    з    печі  --  
Палко    я    тебе    люблю!                .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015


Абрикосопаддя ( Частина 2. Закінчення )

У    цей    час    прийшла    до    саду
Баба      Антоніна    ̶    
Берегиня    щастя    й    лАду,
Дідова    дружина.
Та    й    гукнула    знизу    вгору:
«    Що    там,    Колю,    видно?
Готуватись    може    впору
Варити    повидло?»
Відповів    Микола:    «Тоню,
Що,    питаєш,    видно?
Абрикосів    мабуть    з    тонну,
Отаке    тут    видно.
Так    що    треба    готувати    
Каструлі      і    ночви.
Будем    разом    працювати
До    самої    ночі.

Й    закрутились    Коля    й    Тоня
В    роботі    на    пару:
Він    наповнював    бідона,
Вона    з    нього    ̶      тару.
Працювали    аж    до    зірки
Ранньої    на    небі.
Назбирали    ягід    стільки,
Що    більше    й    не    треба.

Баба    каже:    «Де    ж    дівати
Абрикоси?    Звісно,
Як    самим    їх    споживати,
Живіт    мабуть    трісне.
Дід    промовив    їй:    «Небого,
Ти    мене    вражаєш.
Треба    дякувати    Богу
Й    тішитись    врожаєм.
А    куди    подіти?    Фу-ти,
Ну    які    турботи?
Дещо    йде    на    сухофрукти,
Дещо    ̶      на    компоти.
Баба    каже:    ̶      Відділити
Треба    кращу    долю,
Щоб    забрали    її    діти,
Хай    їдять    уволю.
̶      Треба    й    родичам    роздати,  ̶
Каже    дід  ,        ̶      Остачу
Можна    винести    й    продати.
Так    я    собі    бачу.

В    такім    дусі    стали    вЕсти
Старенькі    нараду,
А      невдовзі    і    довЕсти
Урожай    до    лАду.
ДовелИ      і      підкріпили
Сімейний    добробут,
Бо    відразу    ж    закупили
Дещо    у    свій    побут.
Ще    й    лишИлись    у    старечі
Гроші    на    пігулки,
А    для    їхньої    малечі    ̶    
Онукам,    на    булки.

Так    скінчилась    дуже    славно,
Красиво    і    мило
Ця    історія    забавна.
Воно    й    зрозуміло!
Бо    могло    ж    оте    подружжя
В    садку    й    на    базарі
Працювати    мирно    й    дружно
В    злагоді,    у    парі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015


Абрикосопаддя (Частина 1. Далі буде)

Змордували    абрикоси    
Діда    Миколая!
Ще    з    весни    він    Бога    просить
Доброго    врожаю,
Та,    коли    ж    усе    навколо
Жовтаво-гаряче,
У    ту    пору    дід    Микола
Сумує    та    плаче.
Бо    снує,    мов    з    ягід    килим,
Абрикосопаддя,
І    стає    тоді    довкілля
Суцільним    безладдям.
На    розсипане    намисто
Все    навколо    схоже.
Кульки    ягідні    м*ясисті
Топчуть    перехожі.
Опадають    абрикоси
Дозрілі    і    гарні,
Та    їх    пінять    мухи    й    оси
Антисанітарні.

Від    жалЮ    старече    серце
Ця    подія    крає,
Тож    бо    дід    бере    відерце
Й    ягоди    збирає.
Підбирає    їх    ретельно,
Працюючи    палко.
Та    робота    не    смертельна,
Абрикосів    жалко.

Опаданню    запобігти
Було    б    дуже    файно,
Якби    дід    заліз    на    віти
Й    зривав    би    охайно.
̶    Та    чому    б    і    ні,    ̶      подумав
Дід      з    самим    собою.
Він    подумав    і    надумав…
Труснуть    стариною.

Для    спасіння    урожаю
Дід    напружив    спИну
Й    зі    старенького    сараю
Приволік    драбину…
Приволік    її    старечо,
Поставив    під    крону
Й    почепив    собі    на    плечі
Вірьовку    з    бідоном.

Наче    скинувши    із    себе
Тяжу      многоліття,
Дід,    прямуючи    до    неба,
Доліз    до    верховіття.
Осягнув    небесну    стелю,
Глянув    на    всі    боки
І    аж    зойкнув    дід:    «Ой,    леле,
Який    світ    широкий!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015


Угода з матір*ю

Допрацювалась    мати    на    городі    ̶
Вельми    старалась    для    своїх    дітей.
Та    цій    тяжкій    роботі    на    природі
Настало    «зась!»      ̶      здоров*я    вже    не    те.  
̶      Спиніться,    мамо!    ̶      кажуть    її    діти.
̶      Спиніть    шалений    свій    робочий    літ.
За    Вас,    матусю,    хочемо    радіти,
А    Ви    здров*я      зводите    на    ніт.

Вам    ще    належить    забавлять    онуків
Від    немовляти      і    до    школярів.
Їм    так    потрібні    ваші    ніжні    руки,
Тепло    душі    й    ласкАвість    Ваших    слів.

Тож    укладімо    вгоду    поміж    нами,
В    якій    було    б    зазначено    про    те,
Що    хай    город    рясніє    бур*янами,
Зате    хай    мати    пахне    і    цвіте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015


Яблука златі 4 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)

                                         *

Джерела    любові
                         не    вмерзнуть    хай    в    лід.
Любов  -    це    від    Бога    послАння.
Радій    через    жінку    твоїх    юних    літ,
Впивайся    назАвжди  
                                                   із    нею    коханням.  
                   
               Дивись    Приповісті    5:18,  19

   
                                 *

Ліпша    пожива    рослинна
У    атмосфері    любові
Аніж    пожива    тваринна,
Що    у    ненАвисті    й    грубому    слові.

                     Дивись    Приповісті    15:17  
                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2015


Яблука златі 3 (Продовження. Початок у попередніх публікаціях)


Хай    у    тебе    приживеться
Мудра    приповість    оця:
Той,    хто    з    бідного    сміється      ̶
Обража    свого    Творця.

Не    радій,    що    в    когось      лихо,
Зловтішатись    перестань,
Бо    зловтішник    за    ту    втіху
Не    уникне    покарань.

                     Дивись    Приповісті    17:5

Сміятися,    друже,    треба    уміть,
Бо    сміх    має    бути    як    добрий    здобуток.
Буває    від    сміху,    що    й    серце    болить,
Й    закінчення    радості      ̶      смуток.

                               Дивись    Приповісті    14:13

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2015


Казка зоряного неба

               
Пекуче  сонечко  втомилось  
І    за    крайнебо    закотилось
Спочить  за  обрій.
Ото  й  мені  в  порі  тій  добрій
Спочити  також  є  потреба.
І  я  пірнаю  просто  неба
В  петровські  ночі    темно-сині
Голічерва    в    духмяне  сіно.

Пірнаю  нАвзнак,  горілиць,
Ані    боком,  ані  ниць.  
Бо  ниць  не  треба
Вночі  лежати  просто  неба.
Бо  ниць  не  видно  ясні  зорі,
Які  в  небесному  простОрі,
Мов  на  казковому  подвір*ї,
Позгуртувалися    в    сузір*я.

Отож  ,  лежу  і  мої  очі
Немов    читають    серед    ночі
Під  прохолоди  ніжну  ласку
Рясних  зірок  небесну  казку.

Ось  лине  Лебідь  мирним  птахом.
Летить  вікИ  Чумацьким  Шляхом.
Летить  поважно  темним  небом,
Яскраво  світиться  Денебом.
Він  -    весь  увага,  бо  праворуч
ПарИть  Орел,  полює  здобич.
Це  є  хижак  –  загроза  миру,  
ПарИть    і    світить  Альтаїром.

Та    проти  дій  Орла    трагічних
Існує    гурт  зірок  ліричних.
Вони,  задля  безпеки  миру,
З*єднались  у  сузір*я    Ліра
І  хижакові  чинять  спротив
Через  свої  ліричні  ноти.
У  Лірі  ж,  якби  за  стратега,
Яскраво  сяє  зірка  Вега…

Мандрую  далі  в  зорях  неба:
Від  Альтаїру  до  Денеба  
Умовну  лінію  проводжу,
Затим  до  Веги  переходжу.
Від  Веги  ж,  альфа-зірки    Ліри,
Прямую  знов  до  Альтаїру.
Отак  зірки  оці  примітні
Окреслюю    в    Трикутник  Літній.

Окресливши,  стуляю  очі,
Бо  вже  за  мить  –  кінець  і  ночі.
А    треба    ж    дати    час    і    снові.
Зі  сном  хай  прИйдуть  сили  нОві,
Щоб  аж  до  ночі  від  світанку
Зміг  працювать  без  перестанку.
     
А  потім    ̶      знов  духмяне  сіно,
Знов    ̶    зорі  в  небі    темно-синім,
Знов    ̶    прохолоди  ніжна  ласка
І  знов    ̶    зірОк  небесна  казка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2015


Ліки для коханої



 Мені  болюча  кожна  мить,
Коли  у  тебе  щось  болить.
Ну    чим    тобі  допомогти,
Коли  від  болю  стогнеш  ти?

Хіба  що  твої  «ах»  та  «ох»
Розподілити  нам  на  двох:  
Ти  будеш  «ох»  ,  я  буду  «ах»,
То    й    буде  навпіл  болю  жах.

Та  ні,  журавочко  -    курлико,
Нам  треба  чудодійні  ліки,
З    чудодійністю    ущерть,
Не  навпіл  з  ким,  чи  не  на  чверть.  

І  я  молюся:  «Бог  Великий!
Створи    коханій    гойні    ліки.
Зціли    її  ,Тебе  молю,
Ти  ж  знаєш  ,  як  її  люблю».

Тож    вір,  кохана,  Вишній  Лікар
Чудодійні    ствОрить    ліки.
А  на  моє  палке  прохання
Він    ствОрить    їх  з  мого  кохання.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2015


Яблука златі 2 (Продовження. Початок у попередній публікації)

                                                                                                                           
                                           *
У  дружбі  треба  чітко  знати:
Хоч    який    ти    маєш    «сан»,
Якщо  хочеш  друзів  мати,
Будь  ти  дружелюбним  сам.

Справжні  друзі  –    спільні  духом,
В  дружбі  їх  зразковий  лад.
А  найвідданішим  другом
Буде  друг,  якщо  він  брат.

Тільки  дружба  ця  зникає,
Якщо  брат  –  біблійний  Каїн.

Тож  бо  й  інша  є  цитата
Про  найкращих  друзів  круг:
Більше  відданим  за  брата
Може  бути    вірний  друг.
         
           Дивись  Приповісті  18:24
                                                               І        1М    4:8  

Розпізнай  пильніш,  синок,
Хто  прагне  Каїна  думок!

                                         *

Не  входь  дуже  часто  в  дім  друга  чи  брата,
Очам  їх  не  часто  показуй  себе.
Бо  стане  для  них  тебе  так  забагато,
Що  можуть  вони  зненавидить  тебе.

                 Дивись  Приповісті  25:17    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2015


Літні канікули

             Літні  канікули                                              
       
Дзвенить    -    співає  літечко
Веселими  птахами,
Зеленіє  –  листячком,
Грає    з  дітлахами.    

У  дітей  канікули  –
Можна  відсипАтись.
Але  спати  нІколи  –
Треба  нагулятись.

Закликає  літнє  небо
Й  природа  навколо
Погуляти,  бо  не  треба
Ходити  до  школи.

Кличе  літнє  сонечко
Дітей  до  засмаги,
Загляда  в  віконечко,
Надає  наснаги.

Освіжає  річечка
ТільцЯ  загорілі,
Що  з  зими  до  літечка
Зовсім  були  білі.  

Поплавця  спостерігати
Кличе  щедра  річка  –
Може  зважиться  з  ним  грати
Окунь  чи  плотвичка.

Кличе  м*яч    швидкий,  стрибучий,
Кличуть  і  педалі,
Та  привабливо  блискучі
Всі  велодеталі.

-Спочивайте,  любі  діти,    -
Кажуть  літні  друзі  –
Тепле  сонечко  і  квіти,
І  коник  у  лузі.

-Утішайтесь    літечком,  --
Сюрчить    в  траві  коник,    
   -До  тих  пір  як  дІточок
Шкільний  скличе  дзвоник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015


Яблука златі (Серіал невідомої довгості)

Синові    і  онукові        
І  всім  прийдешнім  поколінням

Кожен  твір  має  джерела,
Цей    -    із  Першоджерела.
Там  зросли  Святії  Перла
Й  моя  муза  там  зросла.

Суть  не  я  сказав.  Повір,
Не  мої  то  перла.
А  не  віриш  –  перевір,
Зри  в  Першоджерела.

Чи  то  пак,  наступні  вірші
З  Першоджерелом  звіряй.
Йди  по  стежці  найвірнішій:
Дій  добро  і  зла  цурай.


                           *

Від  пізніх  порад  чи  хто  буде  веселий,
Або  ж  від  дощу,  що  хлющить  у  жнива?
Як  яблука  златі  на  срібнім  тарелі  –
Це  сказані  вчасно  напутні  слова.

Отож  пропоную  тобі  на  поуку  
Дещо  із  Книги  Святої,  синок.
Як  слуха    їх  мудрий    -  хай  множить  науку,
Розумний  здобуде  хай    мудрих  думок.
                                                               
                                   Дивись  Приповісті  25:11,  1:5

Примітка.    Тут  і  у  подальшому  подаються
Посилання  на  Біблію  Українського  біблійного
Товариства.

                                           *

Читай  хоч  на  вибір,  або  ж  всю  підряд  ,
Цю  низку  важливих  життєвих  порад.


                                         ***

Із      стежок  життя  чи  коротких  ,  чи  довгих
Важливо  обрати  таку  із  доріг,                                        
Ходив  ти  щоб,  сину,  дорогою  добрих
І  стежку  людей  справедливих  беріг!                                                                                              
                                       
                                                   Дивись  Припов.  2  :  20

                                             *

Важливо  в  житті  хто  товариш  твій  буде.
І  в  тім  напоумливе  правило  є  :
Хто  ходить  з  безумним,  той  лиха  набуде,
А  хто  ходить  з  мудрим,    той  мудрим  стає.

Стосовно  цьогО  ще  є  й  правило  друге,
Яке  знадобиться    в  твоєму  житті  :
Недобромисний  розбещує  друга
Й  провадить  його  по  недобрій  путі.

       Дивись  Приповісті    13  :  20  ;    16  :  29


                                                   *


Не  падай  в  спокусу,  синок,  помилково,
Як  вчуєш  спокусника  лагідний  спів.
Знай,  що  безбожні  кружляють  навколо
Й  витає  нікчемність  між  людських  синів.

                                                   Дивись      Пс    12  :    9

                                                                       
                                                   *

Як  чого  бажаєш,  сину,
Щоб  тобі  чинили  люди,
То  подібно  тому    чину
Хай  твій  чин  і  людям  буде.

                 Дивись    Мтв    7  :  12


                                               *


Слабких  і  нужденних  не  слід  забувати,
Будь  скорим  нужденному  поміч  надать.
Блаженніше  щедро  і  щиро  давати,
Ніж  мати  потребу  цю  поміч  приймать.

Надай  бідареві  посильну  підмогу.
Повз  нього  байдуже,  синок,  не  проходь.
Бо  милість  до  бідного  –  позика  Богу,
За  милість  твою  тобі  сплатить  Господь.

Не  затуляй  свої  вуха,  юначе,
Як  стогін  убогих  колись  ти  почуєш.
Бо  сам,  як  застогнеш  колись,то  одначе
Тебе  тоді    також  ніхто  не  почує.
 
 Дивись:  Дії  20  :  35;  Припов.  19:17,  21:13


                                                           *


Якщо  для  добра  ти  Творцем  сотворенний,
То    маєш  чесноту  душевну,  яка
Надасть    добродійність  людині  нужденній,
Якщо  твоя  в  змозі  це  здіять  рука.

                                                   Дивись  Приповісті  3:27      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015


"До" і "після"

Життя  до  зустрічі  з  тобою
Було  мені,як  прісня.
Зустрівся  з  ЧИСТОЮ  ЛЮБОВ*Ю,
Тепер  воно,мов  пісня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015


Далеконародженому

У  краю,що  так  не  близько,
Народивсь  онук  Дениско;
Хоч  далеко,аж  в  Канаді,
Проте  дід  і  баба  раді.

Боже,дай,щоб  внук  Денис,
Де  б  не  був,щасливим  ріс!

Ти  ж,як  виростеш,Дениско,
То  вклонися  низько-низько,
Аж  до  самого  коліна  ,
Вітру  родом  з  України.

Памʼятай,що  в  Україні  
Проросло  твоє  коріння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593095
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.07.2015


Робімо добро!

Усюди  й  завжди  слід  робити  добро!
Не  зробиш-як  сонце  сховаєш  за  хмару.
Й  добро  слід  робить  не  за  зла́то  й  срібло́,
І  ,звісно,що  не  для  піару.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2015


Часом треба дорожити

Мить  до  миті,мить  до  миті,
За  годиною  година...
Так  живе  на  білім  світі
Богом  створена  людина.

У  життєвому  просто́рі
Їй  дарма,що  роки  тлінні.
Вони    тануть,наче  зорі
Вранці  в  сонячнім  промінні.

Тож  бо  треба  щедро  жити,
Вщерть  насичено,яскраво.
Часом  треба  дорожити,
Адже  дні  такі  лукаві!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591070
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2015


Тобі тринадцятий минуло

Тобі  тринадцятий  минуло-
Це  півпарубковий  вік.
Дитинство  раннє  промайнуло,
Скоро  юність  почне  лік.

Набирайся  знань  і  сили,
Всотуй  дух  Дніпра  й  Карпат
І  будь  сином  України
Аж  від  маківки  до  п'ят.

Стань  могутнім  і  плечистим
Й  повним  праведних  ідей.
Будь  душею  й  серцем  чистим
Й  доброзичним  до  людей.

Відчини  в  Європу  двері
Й  помандруй  там  всюди,
Дай  оцінку  атмосфері,
В  якій  живуть  люди.

Зачерпни  води  з  Луари
В  кірець  одноручний,
В  Україні  з  тої  тари
Вилий  в  Дніпро  з  кручі.

З  Рейну  теж  води  кірець  
Набери  по  вінця.
І  у  Сіверський  Дінець  
Вилий  ту  водицю.

Хай  із  тих  річо́к  сини
Нашого  народу
Посмакують  -хай  вони
Покуштують  воду.

Й  хай  вирішує  вона-
Україна  рідна,
Котра  з  тих  смачніш  вода,
З  заходу,чи  східна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590680
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.06.2015


Якось Леся Українка…

Якось  Леся  Українка  
Дивний  вислів  навела:
"Не  була  б  я  українка,
То  б  грузинкою  була."

Мої  ж  корні  і  корінця
В  Україні  хай  ростуть!
Був  завжди  я  українцем  
Й  більш  ніким  не  хочу  буть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590584
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.06.2015


Тюльпани

Відчервоніли  у  саду  тюльпани
І  відійшли  у  пречудові  сни.
Красою  в  душу  квіточки  запали
Аж  до  побачення  наступної  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015


У лісі на полянці…

У  лісі  на  полянці
Ялиночка  самотня.
Ходжу  до  неї  вранці
 Я  майже  щосуботньо.

Їжасте  хвойне  де́ревце,
Що  кольору  не  змінює.
Від  нього  муза  стелиться
І  рими  випромінює.

Стоїть  воно  між  квітами,
Мов  казка  намальована.
Під  голчастими  вітами
Моя  любов  зримована.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2015


Росте низенька вишня біля двору…

Росте  низенька  вишня  біля  двору,
І  хто  проходить  ягідку  щипне.
А  тим  рукам,які  плекають  флору,
Слова  подяки  дехто  з  них  сипне.

І  я  радію,свідком  є  Всевишній.
В  моїй  душі  співають  соловʼї.
Бо  то  ж  мої  зростили  руки  вишню,
На  радість  людям  я  садив  її.

Зривайте,люди,вишні  сміливіше.
Вам  на  добро  усе,що  я  роблю.
Хай  буде  згадка  вам  про  мене  найдобріша.
Хай  буде  так,бо  я  людей  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015


Високі почуття (Галині Гражиній на коментар до вірша "Дівочі манери")

Усякі  почуття  із  часом  тануть.
Проте  хай  житимуть  десятки  тисяч  років,
(Або  ж  повік  вони  хай  не  розтануть),
Не  всякі  почуття,а  вкрай  високі!

А  розрахунок-математика  розумна.
Вона  й  до  космосу  вже  відчинила  дверці.
Та  все  ж  нудна  вона  і  суходумна,
Бездушна  і  не  має  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587859
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2015


Дівочі манери

Навчали  дівчину  манерам  
В  дівочим  клубі  фахівці
Навчали  як  тримать  фужера,
Як  слід  сидіти  на  стільці.

Як  присідати  в  реверансі,
Голівку  лагідно  тримать,
Як  рухатись  у  бальнім  танці,
в  цілунок  руку  подавать.

Насамкінець  такій  манері
Навчав  ії  дівочій  клуб:
Як  вибирати  кавалерів
І  з  ким  доцільно  брати  шлюб.

І  тут  сплила  така  родзинка
Дівочих  правил  навчання,
Що  наймудріша  в  світі  жінка
За  розрахунком  заміжня...

Дівоче  серденько  стріпнулось,
Почувши  мудрість  тих  людей,
Маленьким  птахом  обернулось  
І  хутко  пурхнуло  з  грудей...

Пройшли  роки.Дівчина  дуже
Якось-то  роботно  жила:
Вона  так  і  не  мала  мужа,
Бо  безсердечною  була.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2015


Забили парубка жорстоко

Забили  парубка  жорстоко,
Забили  не́люди,людці.
Ставний  був  парубок,високий,
Привітний  у́сміх  на  лиці.

Ховали  парубка  у  зливу-
Дощу  небесних  мокрих  кіс.
Сама  природа  так  бурхливо  
Не  шкодувала  щирих  сліз.

Дощило  небо  слізьми  жа́лю
Й  передрікало  суд  страшний,
Всевишній  суд,бо  на  скрижалі
Існує  напис:  "Не  убий!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586963
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2015


О, травню!

О,  травню!  О,маю-
духмяний  розмаю!
Духмяність  твою  я  довіку  зберіг.
Колись  я  вдихнув  тебе  в  перший  свій  вдих,
І  з  тої  пори  щастя  жити  я  маю.

Я  знаю,що  жити  по-людському  слід-
Дорогою  правди  й  любові  ходити,  
Щоб  добрий  по  со́бі  залишити  слід,
А  не  насмітити  і  не  наслідити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2015


Для чого треба в світі жить

Для  чого  треба  в  світі  жить?
Приміром,за  життя  людина  
Деревце  мусить  посадить,
Звести  житло,зродити  сина.

Мій  батько  все  оте  зробив.
Він  працював  в  житті  завзято:
Садок  вишневий  насадив,
Зростив  мене,зробив  і  хату.

А  що  ж  бо  я?Все  ж  дещо  зміг:
Садив,зростив.Жалкую  ли́шень
Об  тім,що  так  і  не  зберіг
Тих  батьком  вирощених  вишень.

Та,мабуть,слід  застерегти:
Про  вишні  не  важливе  слово,
А  вкрай  потрібно  зберегти  
Традиції  бітьків  і  мову.

Одначе,засторога  й  ця,
Хоча  і  є  в  потребі.
Важніше  радувать  Отця,
Що  сущим  є  на  Небі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2015


Доця (невістонці Оленці)

Не  люблю  я  слов  "сноха","невестка"-
От  них  моя  кружится  голова.
Но,словно  из  куста  сухие  ветки,
Из  песни  ведь  не  вырежешь  слова.

Название  "сноха"  вполне  законно,
Но  я  закон  желаю  превозмочь
Ведь  ты  ко  мне  настолько  благосклонна,
Как  будто  ты  моя  родная  дочь.

Вспоминая  сложные  моменты
На  моём,на  жизненном,кругу,
В  силу  лишь  фрагментов  тех  моментов
Только  дочерью  тебя  назвать  могу.

На  одном  участке  того  круга
Я  повержен  был  буквально  в  шок-
Должен  быть  я  там,где  нож  хирурга
Угрожал  вонзиться  ко  мне  в  бок.

Когда  я  уезжал  под  ножа  жало  
В  глазах  твоих  забрезжила  слеза.
Это  не  снохи  слеза  дрожала-
Она  дрожала  в  дочерних  глазах.

На  иной  частице  жизнекруга
Новая  беда  гнездо  свила:
Под  ножом-моя  жена-подруга.,
Твоя  свекровь  под  тем  ножом  была.  

И  тогда  без  тени  промедленья
Стала  ты  бороться  за  свекровь,
Будто  бы  в  тебе  со  дня  рожденья
Не  снохи  текла,а  дочки  кровь.

Те  часы,минуты  и  секунды,
Потекли  бурлящею  рекой
Масса  дел  твоей  совсем  не  скудной
Совершилось  щедрою  рукой.

Забывать  поступки  слишком  глупо,
Если  это  добрые  дела.
Я  и  помню,как  ты  миску  супа
Мне  доброю  рукою  подала.

И  не  важно  суп  или  котлета.
Разница  совсем  не  велика.
Важно  было  то,что  это
Подала  мне  дочерня  рука.

Под  влияньем  трепетных  эмоций
От  душевной  доброты  твоей
Вслед  тебе  шепчу  я  слово  "доця",
С  каждым  днём  нежнее  и  нежней.

Падаю  пред  Богом  на  колени.
Пред  Всевышним,Сущим  и  Святым
И  благодарю  за  появленье  
У  меня  такой  снохи,как  ты.

На  коленях  я  хочу  молиться
До  тех  пор,пока  мне  хватит  сил
Чтобы  Бог  священною  водицей
Всю  тебя  обильно  освятил.

И  пускай  через  молитвы  эти
Будет  благо  для  твоей  семьи.
И  пускай  твои  родные  дети
Будут  чуткими,такими,как  мои.

Вот  и  всё,пора  бы  ставить  точку.
Но  я  хочу  о  будущем  сказать  :
Пускай  сноха  твоя  будет,как  дочка
И,как  сын,пусть  будет  тебе  зять.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584441
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.05.2015


Краса душі проявиться…

Краса  душі  проявиться
Коли  біда  об’явиться.
І  в  біді  можна  радіти,
Коли  у  тебе  чуйні  діти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2015