Svitlana_Belyakova

Сторінки (49/4884):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Подари…

Подари  мне  липа
медовый  плен  на  губы.
Подари  березка  в  ушки
серёжки  золотые.
Тополиный  пух  лёгкость  свою  подари.
Кленовый  шепот  листьев
сердечко  утоли,
полёт  Души  во  мне  не  глуши.
Прошлое  туманом  окутано
жажду  забыть.
Романтики  в  Жизни  не  достаёт,
но  неистово  рвусь  в  полёт,
хотя  думаю  и  птицам  не  легче.
Каждому  на  Земле  своя  Судьба,
свой  Удел.
Иной  собаке  легче  живётся,  чем  человеку,
но  Жизнь  дело  не  простое,  испытывает  нашу  Волю.
Раньше  мы  отвечали  только  за  свои  поступки,
а  сейчас  будем  отвечать  и  за  наши  мысли.
Меняется  Пространство  и  Время  не  стойте  на  месте...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957666
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.08.2022


Замужем быть, значит за мужем…

Замужем  быть,значит  за  мужем,
хорошо  устроить  свою  Судьбу,
если  иначе,  обезоружен,
идёшь  с  каждым  годом  ко  дну.
Каждый,  сам  решает  свою  Судьбу,
притирка  характеров      
не  зря  даётся,  но  не  всем
она  удаётся.
От  любви  -  летом  прохлада,
как  в  тени.
Зимой  -  душевное  тепло.
Весной  -  ощущение  полёта.
Осенью  -  укрываемся  проседью,
но  любви,  всё  равно,
просим  мы.
Где  найти  хорошие  слова,
чтоб  извлечь  боль  с  душевного  дна.
Развиваю  свой  потенциал,
впитываю  восприятие  Мира.
Нам  необходимо  понимание  Мира,
желание  осветлить  его.
Живите  в  позитиве,
ведь,  где-то,  иной  куску  хлеба  рад.
Энергия  нам  позволяет  
двигаться  вперёд.
Идёт  переустановка  прошлого,
новое  время,  верю,  приходит.
Мои  пожелания  окружающему  Миру,
стройте,  не  разрушайте,
тепло  душ  восполняйте.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957590
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2022


Опыт прошлой Жизни велик…

Опыт  прошлой  Жизни  велик.
Учит  нас  не  прогибаться  под  Мир.
Но  я,  к  осенней  поре  Жизни,
оказалась  не  готова.
Не  нашлась  на  счастье  подкова.
Уносит  меня  осенняя  дождинка,
как  невесомую  пылинку.
Грустная,  дождливая  пора,
буд-то  и  сурова,
но  я  люблю  эту  пору...
Норовит  дождь  бить  по-лицу...
А,  мне  и  не  хочется  от  него
не  скрыться,  не  убежать,
в  нем  неистовая  благодать...
Он  не  хочет  меня  обижать,
просто  силы  набрал  в  полете  с  высоты,
до  нашей  земной  красоты....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957441
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2022


Скажите, скажите откуда…

Скажите,  скажите  откуда
несётся  мелодия  Рая,
с  Душою  она,  как  подруга,
в  обнимку  со  мною  играет.
Скажите,  скажите  откуда
бурлит  эта  Сила  Земная,
Жизнь  капель-прохладу
смело  преодолевая.
Откуда,  откуда
Небесная  Воля  над  нами,
сердца  покоряет
безмерной  чувственной  волной,
как  цунами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2022


Синяя птица…

Синяя  птица,  синяя  птица,  синяя.
Любовь  мою  унесла  строптивая.
В  высь  поднебесную,
в  высь  бескрайнюю,
оставив  меня  одинокою  и  крайнею.
Силы  небесные,  силы  светлые,  вечные.
Не  оставьте  меня  без  веры  в  бесконечное.
Нравлюсь  тебе  или  не  нравлюсь
сердцем  своим  горю  и  плавлюсь.
Ты  согнул  в    подкову  жизнь  мою  грешную,
оставив  в  душе  надежду,  как  море  безбрежную.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.08.2022


Сейчас ночь…

Сейчас  ночь,
Мир  спит  спокойно.
Звёздный  шатёр
мерцает  огнём.
Луна  серповидна,
молодостью  своею
завидна.
Большая  Медведица
разлеглась  всласть.
Падает,  стремительно
сгорая,  звезда,
загадывать  желание
пришла  пора.
С  годами,
меняемся  мы,
меняются  и  наши  желания.
Мгновенья  Жизни
начинаем  ценить,
как  птицы  раненные.
Песчинки  песочных  часов
убегают  от  нас  неумолимо,
с  быстротою  летящих
слов  непримиримых.
Даже,  настоящая  минута,
не  повторится  больше  никогда,
она  принадлежит  Вечности,
пришла  ко  мне  ниоткуда
и  уйдёт  в  никуда
в  Потоке  Космической
бесконечности.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2022


Уставшая Душа…

Уставшая  Душа,
ей  что-то  не  спится,
листает  Жизни  страницы,
как  рябиновые  бусинки  перебирает.
Каждый  день,  как  кино,
свою  тропинку  протаптывает,
каждую  минутку
счастливую  записывает,  бережет,
созерцает,  будто  со  стороны,
на  все  мои  перипетии  грустные.
Счастья  в  нём  недаставало,
но  немало  чего  зато  познала.
Грустная  Жизни  дорожка  была,
но  я  с  неё  не  свернула,
Крест  свой  дотянула.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2022


Помолимся…

Помолимся  за  Небесного  Отца
и  Мать  -  Богородицу,
помолимся  за  Земную  Мать
и  Отца  Земного,
и  свою  Родину.
Помолимся  за  Планету,
пока  она  зелёно  -  голубая,
как  отголосок  далёкого  неземного  Рая.
Помолимся  за  детей  и  родных,
чтоб  счастье  на  Земном  Пути
не  обмануло  их.
Сохраним  все  чувства  земные  в  букете,
чтоб  не  были  мы  друг  другу
слепые  и  глухие.
Страшно  представить  ,
сколь  век  наш  короток,
а  мы  ведь  планируем  на  сто
лет  вперёд,  пренебрегая
сроком.
Сколь  велики  ожидания,
обращённые  к  небесам,
в  минуты  покаяния.
Так,  будем  же  жить  здесь
и  сейчас,  не  израсходывая
бесплодно  жизненный  запас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956825
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2022


У осени свой компас…

 "Кто  поэт?
Он  сумасшедший  или  странник?
Или  просто  красит  ярмарки  в  Раю."
Поэт  Юхница  Евгений.

Осень,  дождинкой
стучит  в  моё  окно.
Пьянит  запах  листвы,
последние  теплые  дни.
Ветер  шепчет  на  ушко,
об  уходе  летней  поры.
Спелые  яблоки
градом  падают  вниз,
прекрасен  осенний  каприз.
У  осени  свой  компас...
Извивается  дорожка  Жизни,
она  не  терпит  промедления,
приветствует  только  вдохновение.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956600
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2022


Батьківщина моя…

Батьківщина  -  велике  поняття...
Згадую  дитинство,
сильні  татові  руки,
вони  захищали,  оберігали,
любили,  піддержували...
Приходив  з  роботи  
і  кожного  дня,приносив  щось
їстівне
від  чарівного  зайця...
Бігла,  раділа,  вірила.
З  покоління  в  покоління,
почуття  дитинства  не  змінні.
Згадую,  як  мій  малий  зустрічав
вже  мене  з  роботи,  очікував
кіндер-сюрприз,  дуже  радів,
коли  маленькі  іграшки
не  повторювались  ,  а  були  інші.
Батьківщина  -  це  ми  українці,  єдина  родина...
Зараз  у  нас  нелегке  життя,
але  ми  віримо  у  краще  майбуття,
покоління  змінюється  поколіннями
та  прагнення  до  кращого  життя
палає  у  душах  наших,
ніби  невгасима  свіча.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022


Моя Україна…

Моя  Україна,  моя  Батьківщина,
моя  Колискова,    Любове  моя!
Ти  вистоїш  знаю,
бо  Бога  благаю,
щоб  дав  тобі  Миру,  Любові,  Добра...
Сильніша  ти  стала,  згуртована,славна,
ми  віримо  в  тебе,  ніби  мале  дитя...
Нехай  в  році  новому,
збуваються  мрії,  печалю  не  буде,
на  моєму  Донбасі  не  буде  війни,
й  панує  спокій  на  всій  Україні,
бо  гинуть  невинні  й  молоді...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022


Какое счастье…

Какое  счастье  быть  любимой,
а  не  замученной  и  торопливой.
Какое  счастье  быть  долгожданной,
а  не  забытой  и  нежеланной.
Какое  счастье  самой  любить,
надеяться  с  ним  быть.
Какое  счастье  одним  воздухом  дышать,
слышать  приближение  шагов  и  ждать.
Какое  счастье,  если  это  всё  есть,
но  не  каждому  от  Судьбы  такая  Честь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956124
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2022


Почему несбывшееся зовёт нас?

Почему  несбывшееся  зовёт  нас?

Воздушная  акварель
осенних  картин
кличет  нас
в  свой  Волшебный  Мир…
Пьяный  запах  листвы
сжимает  виски.
Голубизна  неба
кружит  смело.
Алмазная  россыпь  росы,
на  остатках  зелени,
нежно  дрожит.
Кучи  опавших  листьев
в  свой  плен  манят,
дразнят.
Лето  облачком  ушло,
дождинками,  как  “пятками  кивая”…
Улетучиваются  года,
невзирая  на  жизненные
перипетии,  стоим,
как  всегда,  у  очередной
жизненной  линии…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955882
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2022


Ой стрибунцю…

Ой  стрибунцю,стрибунцю,
ти  з  доріженькі  своєї  заблукав,  заблукав,
та  й    на  моєму  підвіконні  переспав,переспав,
з  мандрівочки    вирішив  перепочити,  перепочити,
сили  набратися  й  далі  полетіти.
У  чистім  полі,  на  вільному  просторі,
поранені  крильця  відростуть,  відростуть,
радощів    тобі  вкажуть  путь.
Зашаріється  квітневе  поле  
вересневим  різнотрав'ям,
милуватись  будеш  зрання.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022


Плекаймо…

Плекаймо  думки  про  краще  життя,
до  старого  вже  не  буде  вороття.
Дуже  дорогою  ціною  свобода  дається,
море  крові  за  неї  л'ється,
підскакує  серце  від  відлуння  тривоги,
та  у  підвал  не  біжу,  бо  не  донесуть  ноги.
Родини  розлітаються,  як  птахи  у  вирій,
хто  повернеться,  а  хто  вже  і  ні,
тяжкі  наші  дні.
Дбайливо  зберігаю  мамини  вишиті  картини,
на  них  хрестиком  і  квіти,  і  наші  деревця,
уся  природна  українська  краса,
скільки  ж  поклала  матуся  своєї  праці  та  тепла.
Кожна  вишита  картина  спомин  про  неї,
немов  дивний  сад,  залишає  слід  
у  наших  серцях,
щоб  не  забували  ми  звідки  родом,  
який  наш  родовід,
плекали  діток  своїх
з  любовію  до  них...
Слава  моїй  Україні,  рідній  Батьківщині!
Боже,  допоможи  перемогти  нашим  захисникам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022


Я, как роза на снегу…

Я,  как  роза  на  снегу…

В  чём  моя  вина?

Может,  опоздала,

поздно  расцвела.

Может  не  приглянулась,

потому  и  не  сорвали,

снегом  забросали.

Может,  не  теми  грезила  мечтами.

Может,  мало,  чтобы  глаза,

как  звёзды,  светом  лучистым,

непокорённым.

Может,  видна  была  не  дообласкана  душа,

из  пучины  Жизни  ёё  мглистой,

но  никогда  не  была  на  сцене  Жизни

артисткой.

Такой  розе  априори  лежать  бы

на  краю  моей  постели

в  любви  ожерелье,

а  не  испытывать  душу

в  эту  снежную  стужу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955548
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2022


В Душе проснулась ранняя весна…

В  Душе  проснулась  ранняя  весна,
с  радостным  журчанием  талой  воды,
где  долгие  метели  остались  позади.
Сердце  сжимает  нежность,
будто  после  долгого  сна,
велика  любви  цена.
Нежность  переполняет  всё  моё  ество,
чувствую  стук  собственного  сердца,
стремлюсь  в  неведомое  наконец.
Солнышку  улыбаюсь,
проживаю  неизбывное  его
тепло  и  ласку.
Хочу  чувствовать  себя  по-жизни
любимой,  желанной,  защищённой.
Слышать  в  ответ,  ты  –  моя  жемчужина,
ты  –  мой  рассвет.
Прошу,  счастье,  протяни  мне  руку,
пусть  горе  больше  не  шепчет  мне  на  ухо.
Знаю,  тебя  в  продаже  нет,
всё  трудом  достаётся,
только  тогда  гармония,
как  музыка  льётся,
уходит  в  небытие  негатив.
Только  тот,  кто  улыбается  сквозь  слёзы,
приказывает  Судьбе  даже
в  лютые  морозы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955450
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2022


Будь, як лозинка…

Будь,  як  лозинка,  покірна,
під  вітром  віпростатись  гідна.
Бережи  усмішки  своїх  рідних  та  близьких,
харизму  бережи  свою  -  успіху  допоможе  твоєму.
Щоб  не  було  невдачі,
бережи  серця  силу  та  свою  вдачу.
Навчись  слухати  там,  де  говорять,
а  говорити  там,  де  хочуть  тебе  слухати.
Закрий  дверцята  душі  від  слабкості  та  смутку.
Не  залишайся  без  надії,  віри  та  любові.
Не  відступай  без  бою,  не  має  серце  спокою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022


Ти спиш безтурботно…

Ніччю,  посміхаються  зірки  з  Небес.
Місячні,  срібні,  розкішні  промені,
наповнюють  усі  щилини.
Ти  спиш  безтурботно
у  полоні  днин.
Вітер  доносить  
далекий  стогін  любові,
у  її  внутрішньому    полум'ї,
згорає  соромливість.
Ти  спиш  безтурботно...
А  десь  далеко,
Любов  навіть  зорю  над  морем  
уранці  запалює...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022


Парижская стeна

Парижская    стена    "Я    люблю    тебя".
Эта    стена    призвана    объединять
и    привлекать    Мир    и    Любовь    в    сердца
людей.
Стена    Любви    -    это    стена    размером    40м2
на    Монмартре    в    сквере    Жана    Риктюса.
Её    создали    в    2000    году    известный
каллиграф    Фредерик    Баром    и
художник    Клэр    Кито,
задумка    создателей    уличного
шедевра    -    помочь    преодолеть    языковой
барьер,    мешающий    людям    разных
национальностей    находить    общий    язык.
На    стене    фраза    -    "Я    люблю    тебя"    написана
311    раз    на    250    языках    Мира.
Красные    блики    символизируют
разбитые    сердца.
Стена    стала    излюбленным    местом    встречи
для    влюблённых    пар    и    свадебных    фотосессий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2022


Я сумна…


Я  сумна…
Я    сумна,    в    очікуванні
весняного    тепла.
Цієї        казкової,духмяної,
запашної    пори.
Вікна    їй    на    зустріч    відчиню,
вдихну    солодкий    вітерець,
вірю,    що    божевільна    радість
повернеться    зповна,
вона    мої    бажання    зна.
Вишина    Небесна    тишею    заворожить,
провину    мою    перед    нею    пробачить,
що    лила    до    неї    сльози,
як    незряча.
Лунає    дивна    весняна    мелодія,
я    перед    нею    смішна    -    знедолена.
Впізнаю    її    красу,
що    повертається    не    згаса.
А    моє    Життя    перед    нею    зараз,
як    навмання    "сліпої    у    коноплях".
Є    надія,    що    зглянеться    вона    до    мене
мовчазною    своєю    красою,
й    пітьма    згине    в    забуття.
Не    хочу    стояти    у    Долі    на    колінах,
Душею    бути    розірваною    днинами.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022


Люба прабабця…

Батько  казав,  ти  схожа  на  прабабцю
й  по  життю  смиренна,
тяготи  життя  сприймаєш,  як  і  вона  бувало,  буденно.
Порала  сім'ю  з  дев'ятьох  душ.
Коли  вона,  бідная,спала  та  відпочивала,
ніхто  й  не  бачив.
Остання  лягала,  ще  й  кожній  дитині  на  піч  то    яєчко,
то  солодкого  пиріжка  давала.
А  ми,  каже,  робимо  вигляд,  наче  спимо,
а  самі,  як  гороб'ята,  за  нею  очима  стріляємо.
Вранці  прокидаємося,  
а  вона  вже  з  печі  сніданок  рогачем  тащить,
молоком  вранішнім  пригоща.
Жила  її  піклуванням  уся  велика  сім'я.
Та  коли  одного  разу  піч  потухла,
кожен  зрозумів,  що  прийшла  тяжка  смуга.
Вона  пішла  з  життя  тихенько,  буденно,
як  завинила,  що  зранку  обіду  ще  не  зварила.
Тоді,  казав  батько,  я  зрозумів,  малий  Миколка,
як  буває  на  серці  колко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022


Ой, мамо рідненька…

Ой,  мамо  рідненька,
не  забуду  довіку,
як  Ви  з  татом  пісню  співали,
останню  в  її  житті.
Він  знав,  що  нічим  тобі    допомогти  вже  не  в  силах,
взяв  гапмонь  та  й  заграв,  як  той  лебідь  сивий.
Ти  на  плече  йому  поклала  безсилу  голівку,
а  мені  хотілося  завити  на  всю  нашу  домівку.
Він  співав,  ти  шепотіла  радо,
а  потім  згадав,  як  Ви  зустрічались,
та  й  удосвіта,  цілуючись,  прощались,
як  він  хрестив  те  місце  ,  де  Ви  сиділи,
щоб  щастя  вашого  не  зурочили.
Більше  шістдесяти  років  Ви  разом  прожили,
як  тих  голубів  пара,
розганяли  разом  чорнії  хмари.
На  жаль,  на  дітях,  тобто  на  мені,
любов  та  щастя  відпочивають,
радості  дозовано  дають,  серце  крають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022


Верба…

Верба  аід  вітром  склонилася,  
мов  молода  дівчисько  з  тоскою  вклонилося.
Гай  шумить    десь  там  далеко,
а  вона  на  березі  одинока,  мов  тая  лелека.
Не  сумуй,  прилетить  пташка,
зів'є  на  тобі  гніздечко,
повеселішає  і  твоє  сердечко.
Весна  листячком  вбере  твою  красу,
милуватись  можна  буде  в  ранішню  росу.
Вік  твій  на  те  й  даний,
щоб  п'янити  красою  пряною.
Під  тінню  твоєю  знайде  відпочинок
кожна  зневірена  й  втомлена  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022


Заради тебе…

Заради  тебе  вірші  пишу,
заради  тебе  дихаю,  живу.
Заради  тебе  сподіваюсь  на  краще,
як  билиночка  у  життєвому  полі  броджу.
На  долю  не  нарікаю,  зазираю  у  майбуття,
на  краще  життя  сподівюсь,
хоч  віра  моя  слабка.
Таємниці  думок  -  словами  промовляю.
Судьбі  корюся  -  не  журюся.
Інколи  тікаю  сама  від  себе,
багато  ж  чого  не  вдається,
та  серце  не  дає  залишитися  у  журбі,  б'ється.
Розвійтеся  з  вітром,  пелюстки  думок  важких.
Бо  ніщо  не  зміниться  у  Світі,
світять  зорі,  як  завжди  раніше,
тільки  серце  моє  б'ється
з  кожним  днем  значно  тихіше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022


Вік у кожного свій…

Вік  у  кожного  свій.
Пливти  по  небові  бажань  хочеться  вкрай.
Сміливо,  крізь  хмари,блискавки  грози,
пташкою  вільною  в  гай,
в  край  щастя  й  долі  за  небокрай.
Сонечко  осінь  загортає,
зиму  білу  зустрічає.
Нічка  виспатися  дню  дає.
Серце  дороге  моє
гарячим  вогнем  любові  палає,
слухати  себе  заважає.
Сяйво  осені  радощів  додає.
Доле,  вибач,  якщо  не  скорилася,
як  той  гай  без  листя  лишилася.
Пісня  пахощі  осені  проливає,
серце  щастям  наповнює.
Вітчизна  уквітчана  вінком  осені,  як  наречена,
водою  окроплена  свяченою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022


Розповідь…

Три  місяці  дома  не  була,
гнана  клятою  війною,
щемне  для  серця  вороття,
його  з  пам'яті  не  зітреш  ніколи.
Нікому  не  дай  Бог
такої  війни,  як  у  наші  дні,
купають  Україну  у  біді.
Від  Росії,  нам  треба
сталевим  дротом  відгородиться,
й  забути,  як  воно  зветься...
А  українцям,  щоб  у  житті  на  все  хватало
і  було  більше,
ніж  раніш.
Бо,  як  каже  кожен  наш  солдат  -
попереду  Перемога,
немає  вороття  назад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022


Прокинувся ранок.

Прокинувся  ранок,
зникли  зорі  безсилі  ліниві.
Ущухли  нічні  звуки,
натомість  ясне  сонечко  верх  бере.
Усесвіт  ним  в  душу  світить,
самоту    й  тривогу  нищить.
Дзвенить  все  навкруги,
Земля-Мати  нам  радіє.
Зозуля  кує  в  діброві,
голодний  пес  шукає  поживу.
По  росі  ступаю  босоніж,
назустріч  подиху  вітру,
згадуючи  дитячи  втіхи.
Прошу  -  Небес  Свіча,  не  догорай,
бо  в  журбі  ще  дужче  хочеться  жити,
як  навмисно,  усьому.
Бо  коли  прийде  стапість,
радіст  сама  по  собі  пропаде.
В  прохолодну  мить  життя  відходить,
а  сполоханій  душі  не  зрозуміти  цю  страшну  мить,
знеславлені  літа  вклоняються  Всесвіту.
Тому  й  не  хочу  зі  своїми  віршами
закритися  у  башті  мовчазній,
а  віддаю  їх  у  життєвий  політ.
Я  їх  покропила  радістю  й  сльозою,
хочу,  щоб  почули  їх  дзвін,
ясної,  душевної  наготи  спів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022


Зоряні роси…

Українські  зоряні  роси  -  
як  коралі  дорогоцінного  життя,
дихають  ними  поеоси,
"хоч  греблю  ними  гати"  на  золотії  жнива.
Люблю  чарівну  Українську  Природу,
повнить  груди  щедрістю  сповна,
дарує  нам  цю  красу  в  повне  цілковите  аолодіння,
для  примноження  Всесвітнього  Добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022


Вишня…

На  узбіччі  росте  вишня.
Пилюку  вітер  несе  по  дорозі,
болять  ноги,  вже  йти  я  не  в  змозі.
Зупиняюся  під  її  тінню,
як  добре,  що  проросла  тут  гідно.
Вишне,  дозволь  з  тобою  поспілкуватись,
ніде  нам  одне  від  одного  ховатись.
Віти  шумлять,
мабуть  людську  мову  таки  розуміють,
дорогоцінну  прохолоду  дарують,  безцінну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022


Веяір…

Сонечко  за  обрій  сідає,
відлуння  ночі  на  п"яти  наступає.
Настає  зелена  тиша,
не  гуде  від  вітру  навіть  дах,
спить  серед  гіллячка  птах,
квіти  поховали  голівоньки,
не  чути  запахів  стриманих.
Ніч  бере  все  навкруги  у  свій  таємничий  полон.
Висне  небо  зірковим  малюнком  акварелі,
сон  зайшов  у  двері.
Він  тишею  блукає,
в  небеснім  шатрі  купає.
Коли  час  нічний  на  небі  згасає,
вранішній  порі  щлях  відкриває.
Крізь  вікно  промені  вії  колишуть,
порушують  дрімотну  тишу,
шепочуть  ранкові  пісні,
дивуюсь  природній  силі  та  красі.
Німіє  подих,душа  прагне  нової  сили.
Дзвенить  повітря,  сміється  золоте  сонечко,
над  нами  висне  туману  завіса,
купає  квітки  барвисті.
Захоплена  у  полон  хитрощами  краси,
хочу  любити  все  навкруги,
хочу,  щоб  зоріли  мої  очі  ясні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022


Сповита мрією…

Сповита  мрією,
заколисана  надією.
У  безкраї  душєю  вирую,
серцем  кохаю,  сумую.
Обманюю  себе,
що  буде  все  інакше,
вірити  хочу  у  Життя  краше.
Не  боюся  зіркою  впасти,  згоріти,
а  боюся  відлетіти  у  безсмертя,
не  вимоливши  у  Господа  милосердя.
Без  біди  -  не  кличуть,
в  щасті  -  забувають,
тільки  рідне  пам'ятають,
серце  ним  крають.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022


Вітерець…

Вітерець  дмухнув  в  лице
шовковистим  подихом,
ласкавим  та  ніжним,
мов  пір'ячком  лебединим  іскристим,
смуток  зігнав  з  нього,  ласкаючи  вії.
В  цей  час  хрозуміла,
що  я  на  краще  не  втрачаю  надії.
Вітерцю,  віднеси  від  мене  печаль  погану,
а  натомість  залиши  лише  віру  
і  душевну  наснагу  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022


Розповідь…

Український  пейзаж  надзвичайної  краси,
знайомий  нам  з  колиски  -  бірюзи...
У  потоці  гірських  гір  Яремчі,
бачимо  сили  незкінченні.
Вклонитися  треба  чарівній  
Українській  Природі  чемно,
вона  терпить  усі  наші  печалі  не  даремно.
Якби  не  боліли  ніжки,
я  б  перейшла  ці  високі  гори  пішки.
За  що  ворог  знищує  цю  велич  та  красу,
несе  попіл  та  біль  у  нашу  Душу?
Незабаром  ми  подолаємо  цього  нелюда  та  змія,
заквітне  веснянкою  моя  рідна  Країна.
Зашаріються  дівчатка  в  українських  віночках,
у  вишиванках  -  сорочках.
Надзвичайний  подвиг  наше  сьогодення
та  не  даремні  ці  зусилля.
Щоб  жадібний  ворог-ворон,
мав  на  своєму  путі  самі  скелі  і  провалля  та  розколини.
Жадібно  ковтаючи  шматки  моєї  України  не  гребує  нічим,
губить  навіть  життя  малих  дітей  та  сиріт.
Перетворемо  ж  друзі  наши  рани  на  мудрість.
Ми  їх  загоємо    та  будемо  рушати  далі...
Пишатися    будьмо  своєю  Батьківщиною,
жовто-блакитним  стягом,
Землею  рідною,  по  котрій  босоніж  будуть  бігати  наші  
малі  українці,котрі  у  дворі  гуляють  та  співають  про  Україну  питають,
чому  вона  рідная  зажурилася...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022


Люба Матінко-Вкраїно…

Люба  Матінко-Вкраїно,
найдорожча,  як  дитина.
Найяскравіша,  як  зірка.
Найсяюча,  як  сузір'я.
Зеленим  килимом  покрита,
весняним  цвітом  оповита,
блакитним  небом  заколисана,
гірською  водою  напоєна,
вінком  багряним  заквітчана.
Узимку  хурделицею  заметена,
навесні  співом  пташиним  укрита.
Улітку  -  степами,  жнивами.
Восени  різнокольоровими  барвами.
Краса  в  тобі  таємнича  та  неосяжна,
віками  назбирана  й  поважна.
В  любові  твоїй  купаються  діти,
майбутнє  для    них  тобою  заповіте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022


Коли Ми зрозуміємо?

Коли  Ми  зрозуміємо,
що  на  Землі  -  Єдина  Родина?
Наскільки  яскравіше  буде  Життя,
не  буде  стражденних  половина,
не  буде  бідою  війна.
Залишиться  боротьба
за  олімпійські  нагороди,
за  технічний  прогрес,
за  стійкі  почуття.
Немає  найкращого  повороту,
як  до  розуміння  свого  Буття...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022


Застыла зима…

Застыла  зима  в  величавой
строгости.
Весне  в  плен  не  сдаётся  -
куражится.
Снежной  Королевой,
довольной  своей  работой,
ощущает  себя  беззаботно.
Намела  сугробы  велики,
будто  концу  зимы  вопреки.
Но,  как  бы  не  были  суровы
деньки,  сочтены  они,
зиме  супротив,  ведь,
уже  слышется  весенний  мотив.
То,  придавит  зима,
то  оттает,  будто
в  весенние  прятки  играет.
Но,  нам  то  известно,
что,  впереди,
её  уже  ждёт
весна  -  невеста.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941082
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2022


Батьківщина моя…

Батьківщина  -  велике  поняття...
Згадую  дитинство,
сильні  татові  руки,
вони  захищали,  оберігали,
любили,  піддержували...
Приходив  з  роботи  
і  кожного  дня,приносив  щось
їстівне
від  чарівного  зайця...
Бігла,  раділа,  вірила.
З  покоління  в  покоління,
почуття  дитинства  не  змінні.
Згадую,  як  мій  малий  зустрічав
вже  мене  з  роботи,  очікував
кіндер-сюрприз,  дуже  радів,
коли  маленькі  іграшки
не  повторювались  ,  а  були  інші.
Батьківщина  -  це  ми  українці,  єдина  родина...
Зараз  у  нас  нелегке  життя,
але  ми  віримо  у  краще  майбуття,
покоління  змінюється  поколіннями
та  прагнення  до  кращого  життя
палає  у  душах  наших,
ніби  невгасима  свіча.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022


Прибила Жизнь придорожную пыль…

Прибила  Жизнь  придорожную  пыль...
Заря  несётся  конём  огненным,
красным,как  медь,
будто  "с  грязи  в  князи".
Подул  теплый,  дурманящий  ветерок,
сонно  коснулся  всего  вокруг.
Пасутся  кони  у  скошенной  травы-муравы...
Клевер  вырос  на  диво,
любо-дорого  посмотреть,
расстилается  он  зелёным  ковром,
а  когда  ветер  налетит,  шевелит,
волны  пробегают  по-нему  ,  как  по-глади  озёрной.
Самый  лучший  луг  у  пруда-водоёма,
где  любит  пастись  корова...
Хотя  конца-края  бедам  нет,
но  приглядишься,  вокруг  такая  благодать,
что  хочется  ещё  жить  и  не  умерать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940974
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2022


Парижская стeна "Я люблю тебя".

Парижская  стена  "Я  люблю  тебя".
Эта  стена  призвана  объединять
и  привлекать  Мир  и  Любовь  в  сердца
людей.
Стена  Любви  -  это  стена  размером  40м2
на  Монмартре  в  сквере  Жана  Риктюса.
Её  создали  в  2000  году  известный
каллиграф  Фредерик  Баром  и
художник  Клэр  Кито,
задумка  создателей  уличного
шедевра  -  помочь  преодолеть  языковой
барьер,  мешающий  людям  разных
национальностей  находить  общий  язык.
На  стене  фраза  -  "Я  люблю  тебя"  написана
311  раз  на  250  языках  Мира.
Красные  блики  символизируют
разбитые  сердца.
Стена  стала  излюбленным  местом  встречи
для  влюблённых  пар  и  свадебных  фотосессий.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2022


Ничто не сравнится…

Ничто  не  сравнится  с  весною  Природы,
и  в  Жизни  каждого  из  нас.
Шумят  её  живительные  воды,
несут  Жизненный  Запас.
Молодость  быстротечность  её  не  замечает,
хотим  скорее  старше  стать,
кажется,  что  года  медленно  несутся  вскачь.
Они  постепенно  набирают  темп,  обретают  вкус,
зреют,как  гроздь  винограда,
играя  красотой  рассвета  и  заката.
Жизнь,  как  женщина,  вначале
обнимает  взглядом,обворожительная,
неописуемо  яркая,  ослепительно-обалденная,
кокетливо-обольстительная.
Затем  взрослея,  становится  утонченнее,
стильнее,  романтичнее,  щедрее.
В  дальнейшем,  уже  креативная,
сексапильно-сногшибательная,  энергичная,
разносторонняя,  пылкая,  непредсказуемая.
С  возрастом  -  безупречная,  отзывчивая,  скромная,
искренняя,  безкорыстная,  чистосердечная.  
В  потоке  зрелых  дней  -  целеустремленная,
честная,  трогательная,лучезарная,
необходимая,  ценит  чувства  сильнее
времени  и  расстояния.
В  конце  покрывает  всё  прошлое  чистым
снежным  покрывалом,
уводит  за  горизонт  сказку,
кажущуюся  явью,
но  ещё  полную  не  сбывшихся  надежд,
собранных  в  букет  всей  нашей  Жизнью.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940865
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2022


Росяне поле…

Росяне  поле  виблискує  ніжно,
збирає  сльозинки  в  сріблясте  намисто.
Небо  веселку  купає,
кожну  квітоньку  доглядає.
Я  потрапляю  в  коло
небесної,  неземної  краси,
танцюю  зі  світлом  бірюзи,
лечу  за  водограєм,  бунтую,
шукаю  щастя,  радісні  миті  малюю.
Прошу  Волі  у  Небесах,
цілую  ласкавий  вітерець,
на  жаль,  це  лише  сна  мого  кінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022


Я ни в чьих объятьях, я - ничья…

Я  ни  в  чьих  объятьях,  я  -  ничья.
Запоздалая  Судьба  моя.
Между  нами  флирта  невинного  след,
начинался  легко  и  смехом  без  накала,
а  обернулся  душевным  пленом  не  начавшегося  романа.
Я  ни  в  чьей  постели,  я  ни  с  кем,
жесток  жизни  плен.
Неуловима  сердечная  линия,  её  разрез  наспех.
Я  в  сердце  место,  как  в  СВ  вагоне  не  сдавала.
Мыслями  о  тебе  была  от  счастья  пьяна.
Дорожу  тобой,  твоей  и  своей  любовью,
моей  головной  болью  стойкой.
Закодировал  ты  меня  на  неё  неуловимо,  но  стойко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


Я теж зів`яну з часом…

Я  теж  зів`яну  з  часом,  як  билина.
На  превеликий  жаль,  до  спритних  не  відношусь,
котрі  тільки  почують  слово  "соняшник",
то  вже  по  олію  мчать.
Дає  мені  життя  любові,
неначе  милостиню  жебракові.
Знаю,  людина  слабка  тілом,  та  дужа  духом,
на  тому  й  стою.
Несе  мене  життям,  неначе  пушинку  вітром.
Згасаю,  як  той  світлячок  на  сонці  безвинно.
Спостерігаю  за  осіннім  дощем,
та  коли  до  нитки  змок,
дощ  вже  й  не  страшний.

 Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


Господи, ми твої гості на Землі.

Господи,  ми  твої  гості  на  Землі.
З  зорею  уранішньою  встаємо,
і  бачимо  її  земний  покрив.
Красу  цю,  Ти  дав  нам  в  дар,
щоб  в  могутності  з'явився  цей  бал.
Чарує  блакить  неба,  вод,
ліси  перламутровою  зеленню  ведуть  хоровод.
Поля    колосяться  в  жнивах  бенкету,
луги  -  в  танці  буянья  трав  і  кольорів.
Краса  в  усьому  земному,
від  травички  до  Людини.
Ти  дав  нам  все,  щоб  пам'ятали  тебе  на  століття.
Наївні,  кричимо,  що  ми  хазяї  Землі,
адже  усього  лише  гості,
на  протязі  кожен  свого  віку,
да  і  то,  не  завжди  вдячні  -
витрати  буття  людини.
Господь  прощає  нас  за  все,
бачить  нашу  боротьбу  самих  з  собою,
та  іноді  і  дуже  важку,
хоче  побачити  в  нас  чистоту
і  душу  мудру.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022


Сину, люби Україну!

Сину,  люби  Україну,
як  рідну  Матір.
Шануй,  оберігай,
не  соромся,  любов
свою  віддай.
Бажай  їй  Мирного
ясного  Неба.
Теплого  сонечка
у  кожному  віконечку,
пташиного  співу.
Хай  квітне  Вона,
немов  квітка  рожева,
усміхнена  та  весела.
Соняхи  нехай  до  веселки
посміхаються,  денному
світлу  радіють.
У  колодязі  водиця,
хай  відзеркалює  зірницю.
Ранні  пташки  росу  п'ють,
ніби  з  нами  бесіду  ведуть.
Літо  шведенько
свою  пісню  доспівує,
стежину  зелену
на  жовту  змінює.
Скільки  сліз  пролила
на  стежині  -  Життя,
та  чіпляюся  за  неї,
неначе  дитя.
Як  весною  радіють  птахи,
повертаючись  з  чужини,
так  радію  і  я,  що  з  дітьми
залишилася  жива.
Правда  втратила  батьків  та  чоловіка,
я  за  ними  в  постійній  тузі,
але  оживають  мої  надії  потроху.
Коли  потухне  бездонне  війни  кадило,
тоді  і  серденько  моє  зрадіє.
Роблю  неймовірні  зусилля,
на  своїй  стежині  безсилля.
Скучила  за  добрим  словом,
закусила  тремтячу  губу,примирилася  згодом,
на  порозі  останнього  притулку.
Я  ніби  крапля  роси,
падаюча  з  листа,
на  межі  невідомого  і  нездоланного.
Так,  я  пройшла  крапку  повернення,
мій  Дух,  як  орел  -
посланець  Неба  та  Землі,
він  живе  відповідно  до  Божої  Істини.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022


Моя Україна!

Моя  Україна,  моя  Батьківщина,
моя  Колискова,    Любове  моя!
Ти  вистоїш  знаю,
бо  Бога  благаю,
щоб  дав  тобі  Миру,  Любові,  Добра...
Сильніша  ти  стала,  згуртована,славна,
ми  віримо  в  тебе,  ніби  мале  дитя...
Нехай  в  році  новому,
збуваються  мрії,  печалю  не  буде,
на  моєму  Донбасі  не  буде  війни,
й  панує  спокій  на  всій  Україні,
бо  гинуть  невинні  й  молоді...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022


Я перед Вами оголила Душу…

Я  перед  Вами  оголила  Душу.
Накопичилося  -  не  утримати.
Лавиною  сніговою,
як  в  зимову,  злу  холоднечу,
мчать  почуття  в
нестримну  далечінь.
Тверджу  собі  -  бери  себе  в  руки,
адже  розслаблятися
по-життю  не  можна,
посилюються  тоді  її  муки,
втікає  надія  внікуди.
Думаєш,  горше  вже  бути  не  може,
сподіваєшся  на  поліпшення,
але  приходить  нова  біда,
і  дає  Уроки  Помсти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022


Когда тяжeло…

Когда  тяжело,
когда  болею,
о  тебе  подумаю,
и  душу  согрею.
Представлю  твои  руки,
которые  умеют  жалеть,
и  опять  хочется  жить,
и  не  стареть,
и,  даже,  на  том  Свете,
за  это  в  огне  не  гореть.
Только,  о  тебе  вспомню,
нежность  переполняет  душу,
и  наплевать,  на  эту
бесконечную  стужу.
Тяжелее  холода  и  голода,
холод  душевный,
сердце  в  плен  берёт,
мерой  не  постежимою,
силою  беспредельною
жжёт.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2022


Мeриады звeзд на нeбe…

Мериады  звёзд  на  небе  
звёздочками  наших  душ  горят.
Утром  солнце  сменяет  их  ряд.
Утренняя  свежесть  берёт  нас
в  плен.
Внутри  бунтует  всё  тотже  ГЕН.
Ясное  утро  или  нет  ,
нам  по-барабану,
если  на  сердце  спокойно  и  пряно.
Встречать  рассвет  нам  награда
от  природы,
угомоняться  в  беге    наши  годы.
Стимул  для  Жизни  -  любовь  и  счастье.
а  дополнит  их  друзей  участие.
Жизнь  ведь  тем  и  хороша,
то  бунтует  ,  то  поёт  душа.
В  прожитом  дне  не  ищу  выгоды  и  корысти,
а  простой  человеческой  жизни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940489
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2022


Найкраща музика Життя…

Найкраща  музика  Життя  -
співи  птиць,  шепіт  дібров,
дзвін  річок,  водоспадів...
Вона  і  весела,  і  сумна  ,
несе  наснагу,  не  втомлює
і  не  набридає.
Ці  звуки  вічні  та  ліричні.
Але  ж,    якщо  ти  живеш
лише  для  себе,
то  чого  ти  вартий...
Мала  дитина  вперше  куштує  сніг,
лимону  частинку,
реагує,  то  є  вперше,  
в  друге  сприймає  вже
з  відкритими  долонями  -  впізнає...
Надалі  по-життю  вже  все  стає
звичайним,  закриваємо  очі  -
відчуваємо  усі  аромати
буденного  життя,довкілля...
Лише  серце  залишається
завжди  відкритим  Всесвіту...
Не  ходіть  аби  в  чому,
одягайте  й  Душу  Вашу  
в  нові  шати,  нової  людини,
тоді  й  з  полегшенням  підете  далі,
не  будете  знати  та  мати  печалю...
Віддавайте  тепло  любові  не  баріться,
пристрастю  своєю  діліться,
полум'ям  палайте,  в  захопленні
повсякчас  прибувайте...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Ти - мій зимовий сон…

Ти  -  мій  зимовий  сон,
у  серці  твоєму  прохолода.
перебродила  любов,
як  вино,
захист    твій  їй  потрібен.
Градусів  не  набрала,
ртуть  крові  зупинилася,
розігрій  її  своєю  Душею,
Долі  моїй  на  милість.
Ти  -  казка,  в  Житті  моєму,
тому  і  не  віриться,
що  прийшла  любов,
і  закрутила  метелицею.
Ти  правий,  а  я,  як  в  полі  самотня  волошка,
тремчу  і  від  легкого  вітерця,
одного  разу  вже  зірвали  невміло,
Життя  спотворивши  сміливо.
Моє  Життя  -  шлях  подолання
труднощів,  боюся,  що  зможеш
у  неї  заглянувши,  побачити  усі  мої
труднощі.
Налякати  боюся  твою  любов,
вона  для  мене  знак  відродження  до  Життя,
народжує  тільки  світлі  і
щасливі  думки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022


Істини баче золотії переливи…

Восени  плакала  калина
крапельками  дощовими.
Зимно  їй  було  у  хуртовину.
Літом  була  сонечком  зігріта.
Та  лише  весною  відчуває  себе  молодою.
Поруч  з  нею  квітне  рясно  бузина,
шипшина  запашна,  зеленіє  травинка  -
лугова  одежинка.
Річка  синя,  ніжна,
біжить  стрімко,  немов
лебедина  пісне.
На  березі  бузок  різнокольорово  панує,
красою  своєю  затмарює.
Вершина  цієї  благодаті  -
веселки  кольори  смугасті.
Хатина  на  березі  стоїть,
дитина  у  садок  біжить,
мама  воду  несе  на  коромислі,
перетина  своє  обійстя.
Радіє  спокою  та  буденному  життю  родини,
Істини  баче  золотії  переливи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022


Утро, трасса, запах бeнзина…

Утро,  трасса,
запах  бензина.
Путь,  куда  ведёшь,
скажи  нам?
Загадка  бытия,
влечёшь  нас,
как  дорожная  разметка.
Снежок  сыплет  манной  крупкой,
застилая  всё,
покровом  хрупким.
Шаг  в  нём  сделай  и  погруз,
крепости  в  нём  нет,
не  наложил  мороз  ещё
свой  запрет.
Нет  в  Жизни  "худа  без  добра",
что  происходит  к  лучшему,
упала  снежинка  на  губу  слегка,
охладила  душу  мне.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022


Як жити довго…

Як  жити  довго...
Пам'ятати  Заповіді  Божі...
Кожен  наш  день  у  Господа  порахований.
Швидкоплинний  час
керує  за  нас...
Згадую  рідних,  котрих  вже  немає,
укусив  би  лікоть,  та  не  дістанеш.
Були  б  ще  живі,  то  кожного  дня
не  забувала  б  казати,  як  же  я  їх  люблю.
Залишилась  зернина  гіркоти  у  Душі.
Кожен  з  нас  бачить  Світ  по-своєму,
у  кожного  своя  правда.
Але  ми  маємо  усього  24  години  -  сьогодні,
мали  учора  й  матимемо  завтра...
Ми  гості  на  Землі,з  собою  нічого  не  візьмемо,
навіть  Душа  наша  і  та
належить  Господу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022


Я сумна…

Я  сумна,  в  очікуванні
весняного  тепла.
Цієї    казкової,духмяної,
запашної  пори.
Вікна  їй  на  зустріч  відчиню,
вдихну  солодкий  вітерець,
вірю,  що  божевільна  радість
повернеться  зповна,
вона  мої  бажання  зна.
Вишина  Небесна  тишею  заворожить,
провину  мою  перед  нею  пробачить,
що  лила  до  неї  сльози,
як  незряча.
Лунає  дивна  весняна  мелодія,
я  перед  нею  смішна  -  знедолена.
Впізнаю  її  красу,
що  повертається  не  згаса.
А  моє  Життя  перед  нею  зараз,
як  навмання  "сліпої  у  коноплях".
Є  надія,  що  зглянеться  вона  до  мене
мовчазною  своєю  красою,
й  пітьма  згине  в  забуття.
Не  хочу  стояти  у  Долі  на  колінах,
Душею  бути  розірваною  днинами.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022


Я нe та, кому нужeн тeлохранитeль…

Я,    не  та,  кому  нужен
телохранитель,  к  касте
высшей  не  отношусь,
но  мне  нужен,  сродни  человек  по-духу,
вот  ,  воистину  ,  в  ком  нуждаюсь.
Хочу  писать  с  душевной  болью,
как  каплями  самой  алой  крови.
Боюсь  забвенья,  жду  утешенья,
пока  преследует  стезя  -
разрушенья.
Стихи,  говорят,  из  радости  не  возникают,
начало  их  печаль,  пережитая  сердца  боль,
душевная  потеря,  мечты  утерянная  даль.
Талант  -  бесценный  подарок  от  Бога,
его  конфисковать  нельзя,
ним  только  поделиться  можно  с  Вами,
безвозмездно,  друзья.
Его  в  Землю  не  зароешь,
и  не  продашь,  и  не  купишь,
он  или  есть,  или  нет,
это  чувствует  сердцем,
лишь  сам  поэт.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2022


Ой місяцю. .

Ой  місяцю,  парубок  -
красеню  медовий.
Світ  твій  чудовий,
промінь  світанковий.
Ясний  ти  наш,  сяйноголовий.
Коли  на  тебе  дивлюся,
віршами  висловлююся.
Ніччю,  ти  кладеш  мою  голівоньку
на  подушку  сміливенько,заколисуєш,
як  нерозумне  пташеня
у  ріднеє  гніздечко,
втаємничуєш  мій  сон.
Ти  -  є  ліки  по  тужливому  коханню,
вірний  помічник  закоханим.
У  моєму  сні  -  ти  молодик
стрункої  постаті  і  чарівним  обличчям,
усміхненими  вустами
та  милими  словами.
Завдяки  тобі  знаходжу  втіху
у  своїх  віршах,
підкорюючи  другу  половину  свого  Життя.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022


Зимнee утро очаровало…

Зимнее  утро  очаровало,
зарёй  красной  воспылало.
Солнце  диском  золотым  застыло.
Иней,  на  деревьях  -
сказочным  опереньем.
Снег,  пологом  ровным,
лежит  ковром  скромным,
суровая,  холодная  красота,
ей  не  нужны  иные  краски,
забвенья  колдовского  полна.
Деревья  суровы,  но  прекрасны,
застыли,  как  в  сказке.
Смотришь  на  Природу,
Господи,  прелесть,  то  какая?
Воистину  уголок  Земного  Рая!
День  пролетел  как  птица,
зимний  вечер  стучится,
подёрнут  розовым  закатом,
блистая  особыми  красками.
Трогательная,  зимняя  красота,
очаровывает  симбиоз  Природы,
что  по-сравнению  с  нею  наши  годы.
Гостеприимством  наполнена  Земля,
происходит  священнодействие
каждого  прожитого  Дня.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939886
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2022


Я не білочка-пустунка…

Я  не  білочка-пустунка...
Та  ховаю  на  спід  тягар  своїх  бід.
Обіймають  думки  мене,
ждаників  наїлася  достатньо  в  житті,
на  пропале  не  дію.
Шастанина  безплідна  нащо  подібна...
Зашарілася  від  непокірних  мрій,
у  мене  з  ними  одвічний  бій.
Від  почуття  незахищенності
мерзне  навіть  Душа,
шліфує  та  пресує  життя,
шукаю  тепла...
Розумію,  що  люди  щасливі  тоді,
коли  схожі  зовнішньо  чи  характерами
або  розумом,  єдиними  інтересами  тощо...
Життя  -  не  дні,  що  пройшли,
а  дні,  що  залишились...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022


Кто, на что учился?

Кто,  на  что,  учился?
А,  что  взамен  -
Жизнь  без  перемен.
Стремиться  к  лучшему,
в  Природе  Человека.
А,  всё,  повторяется
от  века  -
рождение,  учёба  и  труд,
быстро  года  перетрут.
И,  думаем,
на  склоне  века,
зачем  все  муки  Человека?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939793
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2022


Втомлена Душа…

Втомлена  душа,
їй  щось  не  спиться,
перегорта  сторінки  Життя,
як  горобини  намисто.
Кожен  день,  як  кіно,
свою  колію  змальовує,
кожну  хвилинку
щасливу  занотовує,  береже,
споглядає,  ніби  зі  сторони,
на  всі  мої  перипетії  сумні.
Щастя  в  ньому  бракувало,
та  багатсько  чого  зате  пізнала.
Сумна  Життя  доріженька  була,
та  я  з  неї  не  звернула,
Хрест  свій  дотягла.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022


Жизнь вода…

Жизнь  -  вода,
уносящая  наши  года.
В  бурлящем  жизненном  потоке,
пытаемся  стать  на  ноги.
В  вихре  космического
сознания,  мы  -
пылинки  Мироздания.
Нас  удивляет  ширь  земли,
и  глубина  вод,
жизни  вечный  круговорот.
Зародилось  обострённое
мироощущение  ,  без  особого
давления  и  натиска
со  стороны.
Догма  Жизни,  вот  где
собака  зарыта.
За  её  познание,
как  в  сказке  -
"пол  царства  за  коня"
протрубя.
Без  укоризны,  хотим  прожить
достойно  остаток  своей  жизни.
Давайте  ценить  свои  седины,
пока  не  осталось  на  голове
три  волосины.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2022


Путь…

Путь  скачками,
как  путь  по  кочкам,
отбивает  нам  почки.
Простите  всех,  себя  тоже,
миролюбиво  решая  вопросы.
Успех  круглосуточным  не  бывает,
а  только  нашу  сущность  выражает.
Жила,  как  на  черновик,  теперь
пора  пришла  на  чистовик,
желание  больше  полезного  сделать
в  Жизни,  отметиться  у  родового  древа,
пока  не  закрылась  калитка  к    поиску  и
выражению  смело.
Кризис  личный  слишком  затянулся  и
замучил,  без  слов,  как  наскучил.
Не  допущу,  чтобы  Жизнь  рассыпалась,
как  песочный  замок.
Новый  толчек  разуму  нужен,
к  духовному  поиску  путь  проложен.
Победоносный  звонок  свой  в  Жизни
дождусь  и  не  согнусь.
Чем  ярче  воспоминания  о  себе
оставлю,  тем  ценнее  след
проложу  тому,  кто  за    мной  выходит  на  тропу,
поступью  бредёт,  надеясь  на  счастливый
Жизни  поворот.




Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939718
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2022


Якщо б тебе не було…

Якщо  б  тебе  не  було,
хіба  сходили  на  небі  зіроньки,
приходив  ранок,йшов  дощ,
падав  сніжинок  танок,
набігала  морська  хвиля,
якщо  б  тебе  не  було...
Якщо  б  тебе  не  було  ,
все  одно  я  б  тебе  придумала,
інакше  не  можна.бо  нестримна  стала
це  точно.
Якщо  б  не  було  тебе,  ніч  з  днем
не  зустрілись,весна  не  прийшла  вчасно,
й  сонце  не  дало  своєї  сили.
Якщо  б  не  було  тебе,
мені  бракувало  б  життєвої  наснаги,
хоча  ти  й  не  мій,та  це
все  одно  додає  надій.
Як  я  ще  досі  жива,
дні  в  ланцюг  збираю,
Душу  ними  краю...
Якщо  б  тебе  не  було...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


Верба-дівонька…

При  долині  у  струмочка,
зігнула  свої  віти
вербонька  -  дівонька.
Накрила  сумом  свою  голівоньку,
хоче  прагнути  любові  краплиноньку.
Вербо  люба,  не  сумуй,  не  сумуй,
гони  геть  від  себе  злую  путь.
Весна  нарешті  вкриє  тебе  новим  листям,
задивиться  на  тебе  все  обійстя.
Ти  грайливо  вітами  зашумиш,зашумиш,
порушуючи  тишу.
По-заслузі,  тобі  радітимуть
і  птиці,  і  друзі.
Журбу  твій  стан  викриває,
Душу  крає.
Боротьба  твоя  за  весну  щира,
жінколюбива  та  відверта.
Відчувається  свободолюбива
жадоба  до  життя  знову,
у  шепоті  твого  листя,  як  намиста.
Щира  ти  і  прекрасна,
поринаєш  з  тобою  ніби  у  казку.
Люба  мені  твоя  мольба
до  синього  неба,  червоного  сонечка,
веселки  у  кожному  віконечку.
Вербонько  -  любонько  нелюба  прожени,
прожени,  а  коханого  для  моєї  судьбоньки
наздожени,  наздожени.

Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


Волны…

Волны,  какие  же  вы  разные,
то  бурные,  то  страстные,
вздымаясь  на  дыбы,  как  кони,
скручиваетесь  в  морские  тоннели,
с  ветром  в  споре.
Я  вас,  сердитых,  боюсь  -
меня  охватывает  грусть.
Вы  забираете  мою  волю,
высотой  своей  в  раздолье.
Но,  когда  вы  тихи,
просто  Бог  спокойствия  внутри.
Спокойным  цветом  играя,
шелестом  душу  пеленая.
Таких  я  вас  люблю,
часами  на  вас  смотрю,
зачаровываете,  убаюкиваете,
теплотою  своей  обволакиваете.
Чувствую  тепло  ваше  и  очарование,
жажду  вашего  земного  познания.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939516
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2022


Куда Мы мчимся…

Куда  Мы  мчимся  в  потоке  дней?
Куда  Мы  мчимся  от  любви,  друзей?
Куда  от  честности,  доброты,печали,
будто  никого  вокруг  не  замечаем.
Свет  в  конце  тоннеля  есть,
но  Мы  в  него  не  верим,
верховодит  месть...
Влипаем  туда,  где  больше  грязь,
ведь  Жизнь  без  правил  всласть...
Но,  от  верности  никуда  не  деться,
она  одна  память  сердца...

 https://youtu.be/WzguRFbbZ_I  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2022


Весна

Долоні  твої  пахнуть  горішком,
яблуневий  колір  сипле  з  очей  твоїх  світло,
губи  наповнилися  силою  стиглої  вишні,
слова  вже  лишні,
прийшла  весна.
У  променях  сонячного  кольору  купаючи,
яка  ж  вона  все-таки  рідна.
Довгоочікована  пора,
за  нею  літо  увійде  до  прав,
відступлять  злі  холоди,
ми  відігріємося  тілом  і  душею,
запас  життєвих  сил  у  нас  великий.
Весна,  ми  радіємо  тобі,
як  дитина  новій  іграшці,
як  юнак  вірній  подружці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022


Така Правда Життя…

 "Якщо  не  з'їм,  так  понадкусюю"  -
Українське  прислів'я.


Така  напала  душевна  втома,
олігархи  "надкусюють  яблука",
щоб  народу  не  дісталися,
та  й  не  мають  навіть  втоми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022


Всe вокруг трeпeщeт от добра…

Все  вокруг  трепещет  от  добра.
Вода  от  ласковых  слов  меняет  структуру.
Кристаллы  выглядят,  как  цветы
необычайной  красоты,
а  от  гнева  супротив,
страх  какой  ужасный  негатив.
Душа  человека  совершенствуется
под  силой  веры  и  добра.
Но,  если  мы  почти  на  80%  из  воды,
то  сколь  добрые  слова  для  нас  важны.
И  от  длительного  холода,
сковывает  душу  льдом  душевного  голода.
Вначале  нас,  затем  тех,  что  вокруг  нас.
Ледниковый  Период  ближе,
чем  Арктические  Айсберги,  выходит,
и  важнее,  кто  в  добре,
из  нас,  правду  находит.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939278
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2022


Яскрава заграва прокинулася…

Яскрава  заграва  прокинулася,
моя  Душа  в  нєї  поринула.
Стрепенулася,  розбудила
любові  надію,
яку  обійняти  розумом
нелегко,  але  осягнути
прагнемо  все  одно.
Благо,  коли  в  серці
панує  єдність
ясності  і  простоти.
У  Життя  гідні
задуми  втілюються,
такими  ж  засобами.
Страх  перед  Життям
канув  в  літа,
тільки  Істина  її  перемога.
Посміхнеться  мені  Доля,
чи  ні  -  риторична
вже  відповідь.
Час  вищої  життєвої
активності  настав,
сам  прийшов,  хоча  і
запізніло.
Вище  голову  друзі,
адже  під  ногами  у  нас
Рідна  Матінка  Земля!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022


Дни калeндаря…

Дни  календаря,  как  осенние  листья  облетают,
быстротечностью  времени  удивляют.
Только  был  январь,  не  за  горами  лето.
Шлейф  времени,  как  звездное  небо
мерцает,  пролетает,  не  словишь,
лишь  событиями  в  круговороте  помнишь.
Года,  десятилетия,  столетия.
Человеческая  жизнь,  как  космический  миг,
а  сколько  в  ней  страсти,
пережитого  нервами,
путеводитель  её  вместил.
Обращайтесь  с  жизнью  с  трепетной  любовью,
как  с  чистой  родниковой  водицей.
Считывайте  вдохновляющие  нотки  природы,
человеческие  создания,
ведь  именно  вы  нужны  мирозданию.
Концентрируйте  свою  энергию,
не  разбрасывайте  по  сторонам,
от  этого  только  лучше  будет  вам.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939212
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2022


Облeдeнeлыe дeрeвья…

Обледенелые  деревья  -
это  краса  забвения.
Под  тяжестью  инея,
гнуться  и  ломаются
проводов  линии.
А,  слабенькие  берёзы,
опустили  ветви  нелёгкие
донизу.
Сковывает  Природа
порывы  Нового  Года.
Обманчива  инея  красота,
грустна  и  величава.
Обвивает  всё  вокруг,
ледяного  царства  круг.
Зима  сказочно  хороша,
но  не  согреется
в  такие  дни  душа.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939211
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2022


Не знаєш…

Не  знаєш,  де  вона
остання  мить.
З  ким  більше  ніколи  не  побачишся,
куди  більше  ніколи  не  вернешся.
Не  знаєш  той  останній  раз,
виставляєш  Життя,  як  на  показ.
Кожна  секунда  відлітає  в  небуття,
як  сніжинка  тане  вдалині.
Життя  тим  і  цінне,  поки  триває
плутає  свої  сторінки.
Багатством  Душі  хочу  поділитися.
Радістю  дихати,  бачити  і  чути.
Не  нити,  не  сподіватися  марно,
і  буде  все  у  нас  прекрасно.
Багатство  грошима  не  полічіти,
воно  з  іншого  виміру,
у  сердечному  місці-растошуванні.
Сподіваюся  все  більше  на  Ангела-Хранителя,
свого  Покровителя.
Він  знає  мій  перший    вдих  і  крок,
тільки  Він  -  мій  Життєвий  охоронець.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022


Жить, как всe…

Жить,  как  все,
довольно  просто.
Впустите  в  жизнь  новое  чувство,
чтобы  не  было  слишком  грустно.
Два  Света  сходятся  в  один,
осторожнее  со  своими  мысле-формами.
Чего  боимся,  то  и  сбывается.
Всему  своё  время,
даже,  если  почва  уходит  из  -под  ног,
нельзя  опускать  руки.
Ведь,  не  давно  жили  иначе,
от  чего  -то  мы  всегда  откупаемся,
нужно  уметь  отпускать  ситуацию
от  себя.
Люди  сейчас  закрытые  стали,
попрали  чувство  морали.
А,  ведь,  раньше  ключи    клали
детям  под  дверь,  за  коврик,
теперь  об  этом,  без  улыбки,
не  вспомнить.
Не  находим  хороших  слов  друг
для  друга,  в  фейерверке  жизненного
круга.
Всем  нам  хочется,  чтобы
оценили  нас  по-достоинству.
Но,  каждому  своё  и  своё  время.
И,  каждый  несёт  на  плечах  ,
своё  бремя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939088
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2022


Коли по любові…

Коли  по  любові,  співають  інакше  птахи.
Коли  по  любові,  яскравіше  горять  зірниці.
Коли  по  любові,  ранок  пахне  весною.
Коли  по  любові,  щастя  в  очах  не  приховаю.
Коли  по  любові,  жити  хочеться  нескінченно.
Коли  по  любові,  думаємо  це  навіки.
Коли  по  любові,  миті  швидкоплинні.
Коли  по  любові,  почуття  глибокі  і  сердечні.
Коли  після  любові  розлучення,  як  голка.
Коли  по  любові,  Душі  без  тебе  колко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022


Раздeлить Украину на куски…

Разделить  Украину  на  куски,
всё  равно,  что  душу  разорвать  от  тоски.
Каждая  семья  рвётся  на  пополам,
родители  живут  здесь,
а  дети  там.
Слезами  и  болью
этот  путь  обозначен,
неужели,  Господи,сердца  людские  
уж  ничего  не  значат.
Воздвигают  между  нами  новые  границы,
не  взирая  на  плачущие  лица.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938998
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2022


Снeжноe ностальжи…

Снег  падает  мне  на  лицо,
вышитой  рукавицей  ловлю  его,
как  здорово  искрится.
Сквозь  снег  тепло  ощущаю,
щёки,  как  от  лучей  урожая.
Скучала  по-тебе,  как  оказалось,
роняю  свою  слезинку-усталость.
Снег,  пожелай  мне  лёгкости  твоей
в  принятии  важных  решений  и  идей.
Добавь  мне  своей  ласки,  как  в  сказке,
красоты,  блеска  и  доброты.
Чтоб  всё  в  Жизни  ,  как  у  тебя  кружилось
до  головокружения,  но  ложилось
перинкой  ровной  для  сравнения.
Снег  -  ты  лучший  мой  друг,
делаешь  над  моей  головой
свой  серебристый  круг.
Хочу  верить  тебе,  не  сомневаться,
твоя  ведь  Жизнь  тоже  вечно  не  будет  продолжаться.
Мы  с  тобой  друзья  в  танце  Века,
такова  наша  с  тобой  Судьба.
Песня  моя  с  тобой  вечна  и  безупречна.
Снег,  твоя  холодная  красота  
прославляет  Земные  Врата,
каждая  твоя  снежинка  жива.
В  ней,  как  во  сне  картины
ушедшего  лета,  осени,  весны,  ты  помнишь,
знаю  эти  сны.
Ты  отдых  даёшь  Природе,
в  этом  Вечном  Хороводе,
чтоб  отоспалась  и  с  новыми  силами  возрождалась.
Ты  -  Пауза  Реальная  для  неё,
заряжаешь,  как  батарейка  её.
Снег,  прийдёт  к  тебе  весна,
спросит  ты  меня  ждал,
ответишь    -  да,  но  она  ускользнёт,
да  и  ты  растаять  тоже    будешь  рад,
смешной  от  долгожданной  встречи
получится  расклад.
Снег,  благодарю  тебя
за  твой  короткий  Миг  Бытия.
Не  знаю,  сколько  ещё    зим  с  тобой  повстречаю,
но  радуюсь  нашему  с  тобой  Земному  Раю.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938919
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2022


Нeдопeтая пeсня любви, догони…

Мы  покидаем  Землю,
будто  и  не  жили.
Не  успеваем  закончить,
что  замыслили.
Кричим  недолюбили
и  зависаем  в  этом  Мире.
Помним  те  сладкие  слова,
к  которым  уж  не  вернуться
никогда.
Душа,  как  израненная  птица,
ещё  в  полёт  стремиться.
Сердечко  кровью  умываясь,
как  выжатый  лимон  сжимается,
что-то  вернуть  пытается.
Бьётся  замирая,
с  последних  сил  взлетая.
Недопетая  песня  любви,
догони  меня,  догони...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938918
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2022


Прокинувся новий ранок. .

Прокинувся  новий  ранок.
Зоря  -  зоряниця
посміхається  наче  молодиця.
Красуня  світанкова
розкинула  чарівні  крила,
на  злагоду  та
щасливі  днини.
Шляхетно  вітає  усе  навкруги  -
гори,  долини,річки  -  перлини.
Подібне  траплялося  і  в  прадавні  часи,
та  й  досі  ця  мудрість  на  чолі.
Світить  сонечко,  бере  у  свій  полон
без  ніяких  перепон.
Гілля  дерев  під  вітром  гнеться,
йому  вклоняється.
Вдячна  Тому,  хто  править  людьми  на  Землі!
Та  завдяки  клятій  війні,
я  бідне  серце  наче  загубила.
Кара  Долі  сувора,
та  вона,  наче  сліпа,
не  бачить  непомірних  зусиль
та  добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022


Чому у Душі….

Чому  у  Душі  залишилася  малою,
зі  сліпою  довірою  до  всього  навкруги.
Чому  зовні  тверда,  непідступна,
а  всередині  м'яка  та  тонка.
Чому  вірю  навіть  прикметам.
Якось  залетіла  в  кімнату  пташка,
через  декілька  днів  помер  мій  Сашко.
Нещодавно  також  у  вікно  гучно
постукала  пташка.
Я  захворіла  на  деякий  час,
як  завжди  невчасно.
Чому  Духом  сильна,
а  серцем  легка.
Чому  в  щастя  вірю,
та  його  не  маю.
Чому,як  у  тому  прислів'ї,
"вірю  навіть  дикому  звіру,
а  собі  ні".


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022


Почeму…

Почему,
родилась  женщиной,
а  не  мужчиной,
может  легче  было  жить,
хватало  на  всё  силы.
Почему,  во  всём  ищу  Доброты,
а  зло  не  дремит,
заметает  следы...
Почему,  улыбаюсь
только  глядя  на  Небо
или  гладь  морскую,
глубезной  успокоенную.
Почему,  жизненный  Души  полёт
не  уберёг  от  земных  невзгод.
Почему,  где  война  -
борьба  за  Мир.
Почему,  где  нет  Любви,
там  печали  Пир...
Почему,  уже  и  зима  теплее
с  каждым  годом,
будто  с  Греции  родом...
Почему,  многим    важна  не
география,  а  уровень  дохода
в  Жизни...
Почему,  месяц  -  странник
лунной  порой  ,  будоражит  мой  покой...
Задаю  себе  вопросы  без  укоризны,
ищу  ответы  на  протяжении  Жизни...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2022


Не шуми…

Не  щуми  голівонька,  не  шуми.
Лагідна  будь  у  прийдешні  дні.
Смуток  на  радість  проміняй,  проміняй.
Кращого  по-переду  виглядай,  виглядай...
Ти  ж  не  лимон,  а  солодка  мандаринка,
то  і  будь  по-життю  прихильна.
Осінь  на  п'яти  наступає,
у  вирій  пташок  підіймає.
Ти  також  будь  пташкою  милою,
до  свого  ріднесенького  єдиною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022


На Зeмлe всe от Свeта…

На  Земле  всё  от  Света
и  материи,  воплощенной
Земной  души,  живёт
планета  в  настоящем
времени,  в  колыбели
Матушки  -  Земли.
Нужно,  чтобы  Вы  в  Судьбу
её  поверили,  множили
богатства  не  жалея  сил,
воздастся  грядущими
поколениями  благодарности  пыл.
Вселенная  переживает  за  нас  -
своих  детей,  робко  за  нами
наблюдает,  направляет
в  мирную  цель,  но  мы  упрямы,
природу  крушим,  губим  и  её,
и  свою  душу,  будто  после
нас,  хоть  "потоп".
Чипы  на  деревья  ставим,
от  себя  -  воров  Природу  
бережом.
Берегов  гальку  продаём,
укор  совести  не  признаём.
Природа  -  Мать  добра  и
терпелива,  не  буди  зверя  в  ней,
ведь  тогда  не  будет  никому
спасения  на  Земле  сей.
Природа  щедра  и  доверчива,
как  женщина,  но  верит  она  нам
до  поры,  так  не  потеряем
её  критерий  доверия  и  доброты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938613
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2022


Бeгущая, по волнам памяти…

Бегущая,  по  волнам  памяти,
зарница  -  блестит  и  серебрится,
на  бликах  отражается
пенистой  волной.
В  Природе  всё  красиво  -  верю,
а  в  Жизни,  чашку  не  склею,
да,  и  стоит  ли,
в  Мире  не  искреннем  ,
без  любви.
Всем  нам  хочется,
чтобы  оценили  нас
по  достоинству.
Напрягаем  умственные
извилины,  благочестивые
родители.
Хотим,  чтобы  дети  нас
понимали  с  полуслова,
особенно  в  выборе
достойного  партнёра.
Чтобы  милых    узнавали
по  легкой  походке,
а  не  уплывающей
на  сторону  лодке.
Чтобы,  по-жизни,  не  был
сломлен  дух,  а  ведь
в  ней,  как  у  развилки  дорог  -
вправо  фантазия,
влево  -  ложь,
сразу  не  разберешь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022


Никогда нe сдавайся…

Никогда  не  сдавайся.
Нужен  особый  талант  -
не  сдаваться.
Ведь  каждый  прожитый  день
не  назовёшь  удачным.
Мир  меняется  страшно  быстро,
не  успеваем  порой
своевременно  реагировать.
Боимся  стать  не  востребованными,
чужими  в  своей  среде  обитания.
Живём  в  компьютерном,
виртуальном  мире  и  днем  ,
и  ночью,  порой  не  видя
друг  друга  воочью.
Живого  общения  не  достаёт...
Невероятен  прогноз  жизни  ,
главное  не  упустить
нить  жизненной  цели,
ловить  удачу  "за  хвост"...
Живём  путем  проб  и  ошибок.
На  Земле  не  было  ни  одного
спокойного  столетия,
припала  и  на  нашу  Долю  война.
Приходила  к  родителям,  жаловалась,
что  тяжело,  горе,
мать  говорила,  это  еще  не  горе,
тогда  еще  все  живы  были,
горе,  когда  война,
когда  её  испытала,
сразу  её  слова  вспомнила...
Думала,  война  закончится  в  считанные  дни,
на  долгие,  почти  уже  7  лет,  не  расчитывала...
Отечественная  даже  столько  не  длилась...
Думаю,  почему  жизненный  Души  полёт,
не  уберёг  от  Земных  невзгод.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938469
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2022


Майже твоя…

Майже  твоя,
майже  щаслива,
майже  закохана,
майже  ревнива.
Майже  злетіла,
повірила,
вогнем  сердешним  спалахнула.
Майже  зірка,
майже  Богиня.
Майже  твоя,
майже  полонив,
майже  на  яву,
майже  далеко.
Майже  увісні  жорстокому.
Але  реальність  -  непосидько,
сплигнула  на  ходу
без  відповіді.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022


Господи, вдохнови…

Господи,  вдохнови,
ведь  без  твоей  на  то  воли,
брожу  без  компаса,
в  жизненном  просторе.
Ты  "Держах  облак",
сила  твоя  не  превзойдённая,
роптать  не  смею
на  дни  пройденные.
Положи  руку  свою,
на  голову  мою,
полную  благости  твоея,
защити  от  зла  и  лиходея.
Безсильную  духом,  меня  укрепи,
непрочную  веру  мою  утверди,
отчаянную,  вразуми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938360
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022


Очeрк Воспоминаниe…

Мы,  богатства  не  нажили,
но  счастье,  что  и  не
голодали  никогда.
Раньше,  жили  в  комуналке,
ещё  малая  была,
в  тесноте,  но  не  в  обиде.
Запах  керосинки,
и  керогаза  нравился,
долго  ещё  преследовал
по-жизни.
Первую,  радиолу  купил
отец,  выставил  детворе
в  окно  ,  танцы  до  упаду.
Первые,  санки  большие,
всем  двором  на  них  кутили.
Первые,коньки-дутыши,
радости  по-уши.
Первые,  лыжи,
в  парке  прокладывали
следы-ниши.
Позже,  школьные  котлеты,
казались  вкуснее  нет.
А,  вот,  мой  малой,
в  первом  классе,
плакал  над  школьной
котлетой,  сравнивал
с  маминой,  губы  дрожали
от  обиды  до  слёз,
отказывался  есть,
заменяли  на  то,
что  есть.
Их  поколению  тоже
нелегко,  но  нам  было  туже
намного,  Жизнь
и  воспитание  были  строже,
по-крайней  мере,
в  моей  семье  так,
что  и  наложило  свой
отпечаток.
В  дом,  по-соседству,  бегали
на  первый  телик  посмотреть,
нас  оравой  впускали,
но  под  стол,  чтобы
взрослым  не  мешали.
Мы,  уж  ,  там,
как  стайка  воробьёв
шуршали.
На  сколько,  сейчас,  всё  иначе,
компьютер  и  для  меня,
привычная,  жизненная
необходимость,как  и
мобильник.
Да,  и  мы,  уже  не  те,
и  задачи  ставим
перед  собою  иные,  покруче.
А,  правильно  ли,
может,  надо  было  ,
ни  техники  в  Мир  по-больше,
а  в  себя  заглянуть  по-глубже,
не  изучили  себя  до  конца,
возможности  даже  своего  организма,
а  судим  со  своего  
Вселенски  малого  крыльца  -  порога,
о  деяниях  самого  Бога.
А,  может,  Он  не  так  уж  и  далёко,
а  совсем  близко,  не  падайте
в  своих  поступках  низко.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938359
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022


Жeлаю…

Желаю,  чтоб  Вы  без  любви  не  старели,
чтоб  не  метались  по-жизни,  как  дикие  звери.
Чтоб  брали  верх  Ваши  желания,
чтоб  не  искали  Вы    сострадания,
чтоб  наполнялись  сердца  вдохновением.
Чтоб  волной  безрассудства,
не  смывало  берегов  истинного  чувства.
Чуда  не  ждите,  будьте  сами  земным  чудом,
а  не  его  отголоском.
Не  разбивайте  сердца  грубостью  на  осколки.
Не  переставайте  любить    праздники,  воскресения,
чтоб  не  коснулись  Вас  лишения.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938268
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2022


Философскоe…

Философское  эссе  -
это  начало,
а  не  конец.
Говорят,  двойное  проклятие
цивилизации,
заставляет  нас  раньше  стариться
но  дольше  жить.Ловлю  момент,
наслаждаюсь  снежным,
синим,  бархатным  вечером.
Погас  осенний  сон,
под  кучей  палой  листвы,
догорел  огонёк  его  костра.
Сколь  быстротечно  время,
снег,  сколь  грусть  твоя  нежна...
Платиш  сторицею,  присыпая
рябиновые  кисти.
Твердь  Земли  накрывая,
снежною  пучиной.
Молчаливо  прельщает  твоя  красота,
как  премудрая  вековая  притча.
Природная  суета  улеглась,
зимнее  пристанище  ей  всласть.
Чтит  Зима  Нового  Года  Путь,
стражем  оберегает  его  Суть.
А  мы,  живём  день  за  днём,
особо  не  задумываясь,
но,что  греха  таить,
в  глубине  Души  есть  ощущение
неизбежного  и  смутная  тревога.
Конец  всему  всегда  кажется  не  логичным,
ведь  столько  планов  было  впереди
для  Жизни...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2022


Я забуду…

 Я  забуду  древню  Атлантиду,
я  забуду  1001  ніч  Багдаду,
я  забуду  далеку  Андромеду,
та  не  забуду  мого  Життя  баладу.
Вона  немов  хронічна,
невиліковна  простуда,
все,  що  зі  мною  було,
серце  ніколи  не  забуде.
Вірю  прожене  карколомні  події.
Весна  -  чарівна  панна,
захистить  від  негоди
квітучим  вбранням.
Життя  невгамовно  тягне  до  узбіччя,
та  я  йому  не  здамся,
марні  його  зусилля.
Я  полину  у  мрії  де  щастя  бажала,
рідну  Батьківщину  словом  захищала.

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022


Жпль…

Жаль,  что  к  тебе
рукой  не  дотянуться.
Жаль,  что  в  глубину
души  не  окунуться.
Жаль,  что  безжалостны  года.
Жаль,  что  деться  некуда.
Одиноко  слезинка  катится  порой,
сердце  обжигая  жестокой
тоской.
Безысходная  она,
как  дикий  зверь,
не  вырваться  с  её  плена,
и  никуда  не  деться,
с  хорошего  в  памяти,
только  детство.
Когда  тяготами  не  вили.
Почему  же,  всё  так  сложно,
порой  просто  не  возможно.
Догорает  фитилёк  свечи,
скоро  станет  огарок,
а  в  моей  судьбе
сердечный  упадок.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938124
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2022


Не хочу жити в пів серця…

Не  хочу  жити  в  пів  серця,
дихати  в  половину  дихання,
не  змусити  мене
віддати  перевагу  колінам  над  стражданнями.
Душа  кричить  в  ночі,
свічкою  танучи,  навіщо  муки  такі.
Хочу  лід  перетворити  на  воду,
випустити  почуття  на  свободу.
Не  хочу  стати  ізгоєм  у  миру,
є  надія,  що  ще
багато  щось  зможу.
Допивати  по  краплі
захололу  любов,
важко  не  виносимо,
тяжкість  пізнавши  буття,
ще  не  втратила  віру  в  себе,
з  такою  філософією
далеко,  звичайно  не  піду,
але  сенс  її  може  і  збагну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022


Прийшов вечір…

Прийшов  вечір.
Оголив  невдачи  дня.
Смутна  пора.
Забути  багато  чого  хочеться,
та  пам'яті  нитка
неохоче  рветься...
Світ  тісний  і  не  тільки
у  просторі,  але  й  у  часі.
Накриває  щодня  весняна
обвальна  злива.
Поневіряємося  Світом,
живемо,  ніби  той  ворон  -
птах  давній.
Пишемо  свої  нотатки
не  для  друку,
а  лише  для  Душі...
Напоєні  сонцем
рясні  промені
сідають    за  обрій,
та  все  одно,
збуджують  прагнення
до  кращого  життя  майбуття...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022


Сильна ти, Матінка-Земля.

Сильна  ти,  Матінка-Земля.
Сильна,  що  народила  дитя,
і  узяла  тривогу  за
його  далеку  дорогу.
Тривожившись,  сповиваючи,
на  плечі  свої  здіймаючи,
усі  тяготи  тлінного  Життя,
для  процвітання  Батьківщини.
Сильна  ти,  Матінка,  сильна!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022


Всe космичeскиe Силы Свeта…

Все  космические
Силы  Света
спроэктированы  на  добро,
оберегают  душу  нашу
и  тело,  живите  смело.
Ловлю  тепло  каждого,
уходящего  дня,
пытаюсь  постигнуть
Суть  Природы.
Природа  создана  для  меня,
а  я  для  Природы.
Рассеивается  ранний,
утренний  туман,
знать  быть  погожей  погоде.
Переменчива  погода
в  любое  время  года.
Все  приметы  сохраню,
жадность  Природы  утолю.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937936
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2022


Бывает, жгучая боль Души…

Бывает,  жгучая  боль  Души
появляется  во  сне.
Вижу  родных,
слышу,  как  мама  будит  утром,
да  приговаривает,
ох,  ох,  если  бы  дома
ноги  в  просе,
спал  бы  и  до  сих  пор.
Очень  грустила  за  своей  Сумщиной.
Бывало  приду,  и  жалуюсь  на  Жизнь  нелёгкую,
а  она  говорит,  доченька,  да    разве  ж  то  горе,
горе,  когда  война.
Теперь  я  знаю,  что  такое  война,
родители  умерли  перед  самой  войной,
хоть  не  видели  этого  кошмара,
однако  во  второй  раз  войны  все  равно  бы  не  пережили  .
Первой  пошла  мама,
а  отец  за  ней,  потому  что  очень  грустил,
говорил,  разве  это  жизня  без  любимой  жены.
Их  поколение  очень  ценило  отношения,
такой  любви,  как  у  моих  родителей,
мне  больше  не  суждено  было  наблюдать.
Жизнь  -  это  вершина,
на  которую  взгромоздился  и  больше
не  спускаешься  книзу,
а  расправив  крылья  летишь  ввысь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937791
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2022


Молитимемося за Небесного Батька…

Молитимемося  за  Небесного  Батька
і  Матір  -  Богородицю,
молотимемося  за  Земну  Матір
і  Батька  Земного,
і  свою  Батьківщину.
Молотимемося  за  Планету,
поки  вона  зелено  -  блакитна,
як  відгомін  далекого  неземного  Раю.
Молотимемося  за  дітей  і  рідних,
щоб  щастя  на  Земному  Шляху
не  обдурило  їх.
Збережемо  усі  почуття  земні  у  букеті,
щоб  не  були  ми  один  одному
сліпі  і  глухі.
Страшно  уявити,
наскільки  століття  наші  короткі,
а  ми    плануємо  на  сто
років  вперед,  нехтуючи
терміном.
Наскільки  великі  очікування,
звернені  до  Небес
у  хвилини  покаяння.
Так  житимемо  тут
і  зараз,  не  розтрачуючи
безплідно  життєвий  запас.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022