| Сторінки (3/287): | « | 1 2 3 | » |
Каже жінка чоловіку:
- Є проблема нова -
якось треба нам швиденько
приховати дрова.
Ось там купка невелика,
в дворі покрай тину.
Та вже суне іздалека
лихая година.
Бо за дрова, що
за літа старався придбати,
тепер можуть їх "накрити"
і нас покарати.
- Та я ж ці дровця руками
збирав по поліну.
Ті, що в лісі валялися,
надірвав аж спину.
-А бумага в тебе є,
що ти не ледащо,
і що дрова ти не вкрав,
а збирав по хащах?
- Чуєш, жінко, бійся Бога,
слова твої марні...
- Чоловіче, без бумаги -
щлях до буцигарні.
Заберуть тебе,
а може, і мене... Ой, люди,
хто ж доїтиме корівку,
коли нас не буде?
Може якось по графіку
в тюремні "пенати"...
Може штрафом обійдеться.
Та де ж гроші взяти?
Ось така була сімейна
нелегка розмова...
Бо зима вже на порозі.
А проблема - дрова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Запах повітря війни
Вдихають стомлено люди,
Мов гіркоту полинів,
І як було, вже не буде.
Вирви від мін у полях,
Не проросте на них жито.
Горем вторований шлях -
Все, що прийшлось пережити.
Птах віщує біду,
Порвались в коней стремена.
Знову "Шахеди" гудуть,
А вовком виє сирена.
Та в темінь густу ночей
Надією прийде ранок.
І зло мечем відсіче,
Загоїть болючі рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Ніч порвали "Шахеди",
Нестримно несеться смерч.
Болем всієї планети
Наповнився простір вщерть.
Зранений неба купол -
Триває смерті приліт.
Покручі вилізли з кубел,
Окутали жахом світ.
Мітки залізних монстрів
В глибини прийме земля.
Лезом врізаються гострим,
Ляжуть тавром на полях.
Будуть кровити рани
Іще не одну весну.
В серці тривожний ранок.
Ненавиджу я війну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
До берега надії зовсім близько.
Вже краєвиди видно за вікном.
Ген сонечко сідає низько-низько
І небо, наче вигране вино,
Розкидає по небу бризки-зорі,
Вгамує прохолоду вечорів,
Що осені вклонилися в покорі
Та причаїлись в кронах яворів.
Осиротіло снить гніздо лелеки,
Як докір літу, що не вберегло
Там лелечат. Відправило далеко
Услід за сонцем та чужим теплом.
А хочеться тепла у ріднім краї.
Тут милі літо, осінь і зима.
Та центробіжний шквал усе зриває
І не гальмує довго, не мина...
Ліловий вечір по землі ступає.
Черговий оберт зафіксує вісь.
Мої надії десь за небокраєм.
Та вірю, що наблизяться колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Я не пишу, а словом б'ю по струнах
Душі моєї. Чи наповню вщерть
Сум'яття всіх відтінків тонкорунних,
Де на кону життя, а може, смерть.
Я не пишу. Відтінкам - Алілуя!
Бо споконвічне Слово - то є Бог.
Незримим пензлем знову домалюю
Ту дійсність, що ділилася на двох.
Я не пишу. Злітаю у висоти
Блаженних рим, що щирим словом п'ють
З джерел цілющих чудодійні води
І краплями натхнення принесуть.
І може хтось колись мене почує...
Відчує тонкі фібри часоплин,
Що між рядками венами пульсують,
Струмують з втаємничених глибин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
На небі повня - Блакитний місяць,
А серце повне шалених мрій.
Чи знайде серпень для щастя місце
І зникнуть стигми блідих надій.
На небі повня - вогненним колом
Чарівне сяйво на Землю ллє.
Ніч таємниче покрила доли
І шану літечку віддає.
На небі повня - не спиться нині.
В душі катарсис зупинить мить -
Час для оновлення всіх опіній
Хай відмежує все, що болить.
Хай відмежує штрихи недолі
Блакитний місяць на полотні
Прожитих років. І я поволі
Блакитиним сяйвом наповню дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Паленим листям пахне тривога.
Дихає зло в спину передчуттям.
Звивисто, круто лягає дорога,
Крає відрізками звичне життя.
Відлік безсонням вривається в ночі.
Вже не збагнеш, де початок, кінець.
Плине до фінішу час неохоче.
А з колючками терновий вінець
Відчаю жалом впивається в серце,
Хлюпне у келих терпкого вина.
Сунуться мороком ворога берці.
Злісно клекоче, вирує війна.
Скільки прийдеться ще випити болю?
Доки терпіти обтяжливий гніт?
Важко приходиться битись за волю.
Світе, почуй! Нехай світ не мовчить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Дощ монотонно ляга краплинами на чоло.
Вода із небес оголяє ганебні стигми.
Не переймайся знов за тим, що давно відгуло,
Де є обнулений факт по життю парадигми.
Що все є не так, відчуваєш на повну нутром.
Перехід квантовий - фантазія, чи поразка.
Бо не може в житті без кінця панувати зло.
Бо комусь нині пекло, комусь давно є казка.
Ще один прожито намарно обнулений день,
Ще один канув у прірву, в історії лету.
Недовіра і страх у тисячних переплетінь...
Хто ще майбутнім тривожним лякає поета?...
Хтось нині живе в благодатнім раю на землі,
Для когось - це життя є невідмоленим пеклом.
Як жити, щоб життєдайний потік не обмілів,
Як навчитися правді, щоби враз не померкла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Цей літній дощ - блаженна прохолода
На перегріті спекою поля.
Живильним джерелом цілющі води
Вбирає спрагло стомлена земля.
Спекотний липень попустив попругу,
Щоб знову смерч не осідлав коня.
Цей літній дощ - води живої смуга
Пожухлі трави соком наповня.
Відслужено у храмі літа месу,
Небесна літургія освятить
Цей літній дощ, що розчинивсь на плесі
Озер сердець, осяйно забринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
Натомлене сонце спускається за небокрай,
Щоб завтра по колу прийняти свій рух із початку.
Я прагну полинуть в роками намолений рай,
Піднятись у безмір чуттями і влитися аж до остатку
Туди, де край світу, де правда ще може жива.
Дитинно повірю, що десь ще є мрії колиска.
Та в полі життя вже давно почалися жнива...
Роса на покосах сія діамантовим блиском.
Так вже повелося: збиратиме кожен врожай,
І дуже важливо - це буде зерно, чи полова...
Натомлене сонце спускається за виднокрай,
Щоб чистим світанком до нас повернутися знову.
Щоб день зустрічати - далеко іще до межі.
Хоч фініш для кожного з нас десь пильнує на чатах.
І зовсім байдуже йому: ти вдавав лиш, чи жив -
Нікому не вдасться обнулити все й розпочати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Бісером дощик на листі
Ліг візеруночком тонким.
Вишні в багрянім намисті
П'ють життєдайну росу.
Світанок прозоро-чистий
Скинув нічну оболонку,
І на картині між листом
Намалював світлий сум.
Червень сія колоритом,
Трав, що спочили в покосах.
Я на вівтар зріле літо,
Наче на сповідь несу.
Не поспішай, моє літо, -
Щиро єство усе просить.
Ох, розпізнати якби то
Всю нерозгадану суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
Магія літніх дощів
Сірим потоком дум.
Сонце сховалось мерщій.
Світло мережить сум.
Спраглість моїх почуттів
Дощик окропить вмить.
Впала сльоза з пелюстків,
Мов діамант блищить.
Літо зеленим перстом
Манить вдихнуть озон.
Магія літніх дощів
Щедро бере в полон
Стріми минулих днів,
Літніх ночей таїну
І нездійсненних снів,
Що, наче дощ, проминуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Світ весь звертається до Бога.
Промовить знов: "Христос воскрес!"
А вовком завива тривога,
Несеться болем до небес.
Та хліб святий, кільце ковбаски
Готуєм на святковий стіл.
З надією чекаєм Пасхи.
О Боже, хай на твій престіл
Рядами ляжуть всі молитви
Від ранніх вдів, дітей-сиріт,
Що не діждались рідних з битви..
Помилуй, Господи, наш рід.
Надіємось на милість Бога.
В молитвах линем до небес.
Ми всі чекаєм перемоги -
Христос воістину воскрес!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Несеться вітром буря із Сахари,
Піщаним смогом пеленає світ.
Не видно сонця, небо вкрили хмари,
Летить з дерев до долу перший цвіт.
Весна, немов застигла у нірвані,
Знеструмлена, присипана піском.
Несе покуту за прихід свій ранній,
Трима аскезу.. Ну, а за вікном
Все більше й більше туманіє простір,
Реве вітрище звіром в проводах.
Непроханим здалека сірим гостем
Летить пилюка по лісах й садах.
Та з дощику цілющої вологи
Земля вбере омріяний нектар.
Вгамує пил з далекої дороги,
Верне калейдоскоп весняних чар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
У веснянім саду поміж віття застигла молитва,
Бо туди з покаянням я знову і знову іду.
Отче наш, втри сльозу, бо не все ще сплачено мито -
Загубилось в літах. Та надіюсь, що все ж віднайду.
Я шукала шляхи. В перехрестях губились дороги.
І збирати каміння приходилось важко не раз.
Отче наш, порятуй, на скрижалях лиши застороги,
Щоб у відчаї й смутку промінчик надії не згас.
Час пульсує у скронях, у простір веде ритуалом.
В нім розкладені руни миттєвих секунд і хвилин.
І вже так не важливо: багато було їх, чи мало.
Скоро сад зацвіте... І не стане для смутку причин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
В ставу одному, так вже повелося.
Відкрию невеликий вам секрет:
Переконати Щуці риб вдалося,
Що в них Карась неперевершений поет.
Сюди-туди своїм хвостом вертіла…
Хоч в Карася таланту бо катма.
Під компліменти взявся він до діла.
Відверта самокритика – німа.
Кудись поділася зрадлива рима.
Перенапруга плутала слова.
Та в світ летіли опуси незримо.
Не кожна це сприймає голова.
Хоч не одну згвалтовано сторінку,
Втішався "новоспечений" піїт.
А Щуці, при нагоді, за підтримку
Пообіцяв подарувать весь світ.
Не довго хитра Щука тим раділа
І… Карася взяла собі та й з'Їла.
Отож пізнає хай герой науки -
Не довіряти дифірамбам щуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Світить сонце, та не гріє,
дощик з високості.
Все ж зібрався наш Василь
до Галини в гості.
Наче писанка стоїть
на горбочку хата.
- Та чи ж пустить мене Галя
без "сертифіката"?
Швидко хлоп зметикував-
розумна людина.
Кажуть люди, у Марусі
добра є "вакцина".
Часу він не гайнував
і мерщій до діла.
-Ось тепер я буду мати
сильне "антитіло".
Так замріяно зітхнув -
Тільки б все збулося...
Та зайшов до Марусини
й тричі "уколовся".
Перша доза не взяла-
слабке "антитіло".
Тож прийняти другу
й третю йому закортіло.
І подякував чемненько-
воно того варте.
Все зробив, як книжка пише,
Чемно, по стандарту.
Ось тепер налаштувався
іти до Галини.
Тільки ноги не несуть.
В чому ж то причина?
І частиною мізків, що
лишилась в дії,
враз Василько зрозумів,
що нема надії...
Не судилася йому
в Галини гостина,
Бо отримав "на халяву"
ту кляту вакцину.
....
Нашій баєчці кінець.
Та все ж варто знати,
Перед тим, як "уколотись",
Розум треба мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Закохався Грім старезний
В Блискавицю молоду.
І гримить, гримить помпезно,
Як годиться, на виду.
Блискавиця блисне й зникне,
Хтиво змійкою крутне...
Ну, а Грім ніяк не звикне -
Що ж іще вона утне.
Прокотився над горами,
Щоб чар-зілля розшукать.
Й повелів під небесами
Вже весілля готувать.
У вогненній колісниці
Поміж хмар прогуркотів.
Й чим скоріш до Блискавиці
Засилав своїх сватів.
А вона все до нестями
Веселиться - не вгава,
Забавляється з вітрами -
Жалю Грому завдава...
Дуже вправна, білолиця,
Наче пальчиком веде,
Мабуть гарна молодиця,
Що аж Грім по ній гуде?!..
А він - парубок "моторний",
Не зважайте - скільки літ,
Як візьме до рук й розгорне
Свій письмовий заповіт,
То збіжаться блискавиці,
Забринять на всіх ладах...
Гучно слава розлетиться
По незвіданих світах....
Будуть файно веселиться
На весіллі в небесах!!!
Тільки швидко молодиця
Та й опиниться в сльозах...
Ну, а дідові старому
Дасть, напевно, одкоша.
Бо відомо і малому -
Не все щастя у грошах.
Дідусю потрібно знати-
Не шукать лиху біду.
Й не бажать за жінку мати
Блискавицю молоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Я - українська жінка, я - живу!
Від рідної землі черпаю сили.
Лягло червоне й чорне на канву,
Бо зла біда не раз мене косила.
Не вистояти просто не могла.
На слабкодухість я не мала права.
Бо з вірою у Бога я жила,
І праведних шляхів завжди шукала.
Я засівала зоряні стежки
Молитвою, віршем, душі стремлінням.
І хоч був шлях крутим і нелегким,
Та народились паростки з насіння.
Я - українська жінка! Я - весна!
Я - пагінець вкраїнського народу.
Нехай його недоля обмина.
Гартує міць від роду і до роду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Ще сонце із-за обрію не встало.
Зимовий день не піднімав повік.
Лиш засвітилось далини лекало,
Вловивши перших променів потік.
Ще світ дрімає, і в прозорій тиші,
Здається, чую як пульсує кров.
А я піщинка у космічній ніші.
У резонансі з всесвітом любов.
Люблю тебе, мій світе! Невгамовність
Моїх стремлінь освятить сенсу час.
І кожна мить вкарбує неповторність
Того, що не повернеться до нас.
Черпну наснагу кожної хвилини.
Засію словом зоряні стежки.
Керманичем я у човні полину,
Здолаю чинно шлях цей нелегкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Чи можна звикнути до болю? Ні.
Пекучий відчай розриває груди,
Бо знову хтось загинув на війні...
І як було, ніколи вже не буде.
Злітає в сіре небо вороння.
І знову чорна звістка вечорами
Немов примара суне навмання
Й впивається кістлявими руками
У саму душу. Розпач на межі
Ще світом не придуманих означень.
Наперекір біді - ми будем жить,
Бо слабкості нащадки не пробачать.
Чи можна звикнути до болю? Ні.
Але як в серці не згаса надія,
Знайдеться вихід навіть у пітьмі -
Там вогник перемоги зажевріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Заземлилась точка біфуркації.
Ступор. Ні вперед і ні назад.
І знеструмлено маніпуляції
Канули у Лету в снігопад.
ВІн так випинався кучугарами,
Посірів від подиху вітрів,
Що ховались між старими мурами,
Наче хтось невидимий хотів
Зиму бачити не білою, а сірою.
Де у щастя крижаний покров
Й прірва між надією і вірою.
Де снує примарою любов.
Де все туманіє від нещирості,
Глум надійно осідлав коня.
Кут глухий запліснявів від сирості,
У який попали навмання.
Та зима віщує хуртовинами.
Заметіль підсипле білизни.
Тож розміряємо час хвилинами -
Може вдасться сірий світ змінить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Чи знаєш, як болить тремка душа,
Бо на стежках розкидане каміння?
Холодний вечір в хату поспіша,
Сховав за обрій сонячне проміння.
Мороз вікна зіниці закував.
Заледенілий морок на сторожі.
А сніг все падав й сріблом гаптував
Зимову ніч... Враз перехожим
Опинишся в дозрілому житті.
І знову десь шукатимеш розраду...
А сніг усе летів, летів, летів...
Зима гряде. Жаль, літо вже позаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Перестигле літо почуттів
Опада пелюстками троянд.
Вже останнім громом гуркотів
Серпень, розчинивши зорепад.
Ще в душі незбираний врожай
Мерехтить світанками надій.
А грушево-яблуневий рай
Пахне медом заблукалих мрій.
Ще до сонця тягнеться єство,
Хоч тумани стеляться рядном.
І ріки життєвої тепло
ВІдтече розмірено руслом.
Зазирає осінь у вікно.
Чорнобривців сяє оксамит.
А років настояне вино
В келихах осінніх забринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Незасіяна нива любові -
На узбіччі ростуть будяки.
І колючкою в кожному слові
Пробивається присмак гіркий.
Самотужки вривається вітер,
Та клекоче в душі буревій.
Бо не можна неправдою жити
Й лицемір"я згортати в сувій.
Вже здається, що світ збожеволів.
Розливаються ріки біди
І бурлять на порогах недолі.
Не ранковий серпанок, а дим
Застеляє всі сни кольорові -
Пробудитись настала пора.
Бо згасає проміння любові
І все меншає в світі добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
Напитися б сонячних ранків
Із келиха чистих небес.
Цнотою весняних світанків,
Блакиттю озерних плес
Торкнутися кожну людину.
Хай стане добріша вона
Й забуде хоча б на хвилину,
Що клята вирує війна.
Що кожен день є сіро-білим
Із чорним відтінком утрат.
Не все іще нам відболіло.
Тримає ще меч підлий кат.
Якесь сприйняттям несумісне -
Квітуча весна і війна.
Між хмарами сонечко блисне -
Надія нас не омина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Все густішає егрегор болю,
І немає ліків для душі.
Нарікання на гірку недолю
Як всесвітній глум. А спориші
Все цвітуть, цвітуть обіч дороги,
І здається, що нема війни,
Лиш на мить. Та знов гуде "тривога",
Знов на бій лаштуються сини.
Де ж той вихід, щоби справедливо
Вбити клин між смертю і життям.
Множаться Вкраїною могили.
Там чийсь батько, брат, чиєсь дитя...
Мов примари плинуть темні ночі.
Та у мрії кольорові сни -
Зустрічати людству той урочий,
День святий закінчення війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
Здригається від вибухів планета,
Зіяють рани від рашистських пут.
Ревуть гармати, строчать кулемети.
Стоїть насмерть нескорений Бахмут.
Проймає протяг спорожнілі хати,
Обвуглив стіни й вікна чорний смерч.
А десь миттєвим вибухом гранати
Навпомацки люту посіяв смерть.
Немов мерці, оголені дерева
Гіллям кістлявим прорізають дим.
Покрила простір пелена сталева.
Ніяке пекло не зрівняти з ним.
І суне, суне навіжена зграя
Зажерливих, здичавілих людців...
Та про минулі весни нагадає
Тюльпанчик, що між вирвами розцвів.
Хоч найжорстокіші війни дороги,
Розквітла квітка - символ перемоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Роняться сльози із сріблом сніжинок.
Мов смертю окута холодна земля.
Відходять герої на вічний спочинок-
За нас полягли у жорстоких боях.
Села здригнулися розпачем й болем.
Живі коридори на зло всім смертям.
Сигнали кортежів розносяться полем.
А віко печалі покрило життя.
Їдуть додому, до рідної хати...
Чому ж у сльозах зустрічає рідня?
І чорну хустину не скине вже мати.
Й дружина ридатиме гірко щодня...
Цвіт із квітучих дерев обірвала
Кривава війна, догоріла свіча...
Царство небесне Героям і Слава!
Нехай згине той, хто війну розпочав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Тривожне небо. Наче чорний птах
Завис в польоті попід небесами
Й чатує здобич. Вся земля в бинтах-
Поранена. Ятрять криваві рани,
Що зцілюються снігом і дощем,
Окроплені йорданською водою.
А біль утрати душу пропече.
Зійдуться у пекельному двобої
Добро і зло. Хто ж виграє той бій?
Немає тому ради і зупину.
Витає смерть, і лють шикує стрій,
Бо сатана вселився у людину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Тиша буває різною:
Лагідною, чи грізною -
В передчутті тривоги.
Небо здригнеться сиреною,
Як воєм вовчиці скаженої,
Що зранила вирвами ноги.
Простір вібрує звуками.
Шквал децибелів муками
Цілить у наші душі.
Але ми духом нескорені,
Народжені з міцного кореня.
Ніщо нашу силу не зрушить.
А так вже хочеться тиші,
Щоб день й щоб ніч - без тривоги...
І ми ще напишемо вірші
Про мир і про перемогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Осінні тумани гірчать полинами.
Покрита димами земля.
Ридає сирена, і знову Морена
Зловісне крило розправля.
Незвіданим болем несеться по полю,
Мов смерч, у кривавих боях.
За долю народу, за край наш і волю
Торується праведний шлях.
По всій Україні лунає тривога!
І заклик: "Усі в укриття!"
Нелегко дається свята перемога
І вибір між смертю й життям.
Втікатиме ворог, губитиме берці.
За ним запалають мости.
Живе перемога у кожному серці,
Бо впевнений крок до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Волошкове літо відступать не хоче.
Вересень дощиськом періщить мов з відра.
По калюжах вперто, якось неохоче.
Не його чекала осені пора.
Зомбування часом кроки відчеканить
Осені сугестія - грозовий екстрім.
Підбере докупи те, що серце ранить.
І чи дощ шалений, а чи з неба грім.
Небо розчахнулось, ллє вода рікою.
Стрімко вздовж обочини річкою бурлить.
І ступає тихо уві сні пророчім.
Зберігає літо кожну свою мить.
То ж візьми за руку, заведи у осінь.
Хай зустріне радо нас золота пора.
І нехай всі зливи нашу долю зросять,
Хай пошлють нам щастя, радощів й добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Ось так і є - кричать: "Осанна!"
А потім скажуть: " Розіпни!"
І натовп сповнений омани
Безлико вдарить зі спини.
Не сподівайтеся на диво,
Святої правди торжество.
Від лицемірної оливи
Судоми зводять все єство.
І вже не розрізнити чаші,
З якої гомосапієнс п"є.
Бо вчора - нашим, нині -вашим.
На чий він млин водичку ллє?
Облич не видно. Лише маски.
Лукавий усмішки оскал.
У лицемір"ї суть поразки -
Пророчить совість трибунал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Налаштуй на мелодію вітру.
Я за хмари увись полечу.
Веселково в небі розквітну
Та нап"юсь дощу досхочу.
Налаштуй на мелодію ночі.
Пригорнуся до твого плеча...
Перламутровий місяць-зодчий
Шлях небесний свій розпочав.
Налаштуй на притишене щастя.
Стане тиша солодшою слів.
А твій дотик, немов причастя,
Незбагненно теплом зігрів...
Налаштуй мене, налаштуй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Небо віддзеркалилося в квітах.
Скоро ступить осінь на поріг.
Пелюсток блакитним оксамитом
Серед трав цвіте петрів батіг.
Хочеться вдихнуть на повні груди,
Літом утішатися сповна...
Так було, та нині вже не буде -
Проклятуща вдерлася війна
В кожне серце. Лезом по живому -
Гул сирени крає все живе.
Стигле літо якось по-новому
У тривозі стомлено пливе.
І не ніжне сонце, а палюче.
Не дощі, а злива гірких сліз.
Під вінком із терену колючим
Гине світ, пробився ним наскрізь.
Дні і ночі мають інший вимір.
Їх рахує календар війни.
І крокує в безвість час незримо
По стежках обпалених земних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Тумани полем, а може дим...
Благає мати: "Вернись живим!".
Стерня у серце - горять жита.
Примара смерті кругом вита.
Гірчать полинно покоси трав.
Краплини крові серед отав.
І чорний ворон кружля, кружля...
Прошита болем свята земля.
Зеленоокий сіріє ліс,
Неначе глибше корінням вріс.
У темних кронах густа імла -
Крилом смертельним війна вела.
Кидала в гущу нелюдських бід.
В сльозах кривавих губився слід.
Могили братські - хрести, хрести...
Чи довго ще цей тягар нести?
Карбує пам"ять тисячі облич.
Перед світанком найтемніша ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Сяде сонечко за видноколом.
І ніщо не віщує біди.
Ти сьогодні така, як ніколи.
Він сьогодні такий, як завжди.
Посміхнеться, обійме рукою,
Скине блиск сивини на плече.
Він хотів тебе бачить такою,
Коли тіло твоє обпече
Пал кохання. Хіба ж це не диво?
Поруч разом іти стільки літ.
Варто просто лиш бути щасливим
Й розтопити незгод твердий лід.
Як це складно позбутись спокуси
Марнотратства - манити дива...
Стіл накритий шовковим обрусом.
І любов ще жива, ще жива!
Тихий вечір ступа неквапливо,
Таємницею стелиться ніч.
Варто просто лиш бути щасливим,
Коли ніжно торкнешся до пліч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Чи є у світі те мірило,
Щоб усвідомити сповна:
В яскраве літо чорно-біла
Жорстоко вплуталась війна.
Чужинця берці топчуть квіти.
У вирвах зранені поля...
І знов ракети простір мітять.
Тремтить від вибухів земля.
Поміж громів виття сирени.
Де є початок? Й де кінець
Ніхто не знає достеменно...
З вогню обпалених сердець
Злетіли іскри понад світом
До перемоги! Ні - війні!
Чому ж таке сумне це літо...
Чому в душі клекоче гнів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
Безсонні ночі, стиснені вуста...
Що вимовить не можуть вже і слова.
О, материнська доле непроста, -
Чекати звістку з фронту знову й знову.
Яке ж терпіння Бог їй наділив,
Яку ж то мужність й силу треба мати...
Вінцем бажань зоріє мить, коли
Почує хоч два слова від солдата.
Найкращі в світі:"Мамо, я живий!!!"
І чорний світ став знову кольоровим.
Надією всміхнеться день новий,
Що будуть знищені війни окови.
Струсне син із плечей кривавий гніт.
Осяйним світлом стріне рідна хата.
Відома істина на цілий світ-
Святою жінкою є українська мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Соколята високо у небо злетіли...
Ще такі неоперені, ще молоді.
Боже, їх захисти і дай сили
Боронити від ворога дім.
Їм би жити, любити, кохать до безтями.
Та усе відібрала кривава війна.
Наші Воїни світла попід небесами...
Все отримають орки сповна.
Болем стомлене сонце пливе небокраєм.
Не хмаринки весняні - кругом чорний дим...
Я прошу, соколятко, тебе я благаю:
Повернися на землю живим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022
Не спів птахів - тривожний гул сирени.
Смертельним вітром з півночі - війна.
Гниле нутро, рашистські чорні гени
Випльовує із пащі сатана.
Ох, їх же розплодилося, як молі...
Вирує смерч, рікою ллється кров.
Щоб відібрати в України волю,
Клонований недолюдок прийшов.
Не дощ весняний - "градів" й "буків" злива
Потоком ллє, здригається земля.
Та незборима українська сила -
Це духу міць, здолає москаля!!!
А Славу нашій неньці Україні
У всіх кутках співає цілий світ!!!
Ми - незалежні, мужні і єдині.
Свободою охрещений наш рід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
Таке оманливе тепло.
Хоч сонце світить, та не гріє.
На лід оливу розлило -
Нічого вже мороз не вдіє.
Зима на паперті стоїть.
Капіж з дахів ряснить сльозами.
Невідворотністю струмить
Лютневий дощ поміж снігами.
Минає все й зима мине.
Весна здалеку шле надію.
А поки що моє кашне
В студені дні теплом зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Від химерної долі
розійшлися поволі круги.
Щастя десь там блукало...
Нас чомусь не чекало -
Роз"єднала ріка береги.
Не заходиться серце
у нестримному герці,
Бо у кожного мітка своя.
Пронеслась між горами,
змила пам"ять роками
та бурхлива, швидка течія.
Не сумуй, як присниться
обміліла криниця
недопитих солодких надій.
Де ходили стежками,
заросли споришами
ніжні паростки пещених мрій.
Обминали ми долю.
Наче пташку в неволю,
ув"язнили священну любов,
що стиралась роками -
порожнеча між нами
без надії вернутися знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
На вітах біло-сніжне макраме.
Лапатий сніг спускається додолу.
Ще трішки - й посох морозець візьме,
Казково розмалює видноколи.
Зима-чарівниця махне рукавом
І сріблом засипле діброви.
Дрімають ліси в далині за селом,
Насняться їм сни кольорові.
Принишкло все. Ніхто не гомонить.
Струснула сніг із гілочки синичка.
Січневий ранок закарбує мить
І відкладе в пухнасту рукавичку.
Іскристу ковдру віхола сплела,
Із візерунком сосни та ялини.
Покрила світ морозяна імла.
Дарує спокій нам зимова днина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
До шибок мороз приклав лекало -
Візерунком став прозорий лід.
У ярах принишкла хуртовина,
Не порушить тишу вітруган -
Промайнув тихцем поміж ялини,
Обійняв берізок тонкий стан.
Мить блаженства й таїнство покути...
Мов катарсис, сніговий покров.
І класичне :бути, чи не бути..
Надвагомістю нуртує кров.
Я вслухаюся в зимову тишу.
Очищає сутність білизна.
Бо за сіру дійсність наймиліше -
Це надія, що мине вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Якби не ви, хіба б тепер я мліла
Від спогадів шаленства спраглих губ,
Як опиратися було несила
Оманливій спокусі грішних згуб.
Якби не ви, світ не зійшовся б клином
На пахощах гіркого полину
Тих стріч, що не зітруться часоплином,
Розвіявши туманів пелену.
Минулий відлік зводить до судоми.
І болем кожна фіброчка ятрить,
Ви крапки перетворювали в коми,
Та долю не вдалось перехитрить.
І знов зима засипала снігами.
І знов хурделить, та давно без вас
Стрічаю зими й весни. Небесами
Вервечка спогадів простелеться не раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
Я спогадом вертаюся назад
У мрій моїх щалений листопад,
Що міткою лягали на чоло,
Злітали ввись опереним крилом.
Незвіданим торкалися небес
І амагальмою озерних плес
Світилися казково. Так бува,
Коли відчайно віриш у дива.
Та сипле листя з дерева життя.
Коріння невгамовний час підтяв.
Осиротілим став розкішний сад.
Я не піду, я не вернусь назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
Позолотою осінь торкається самого серця,
І зникає поволі прихований сум протиріч,
Щоб наповнити вкотре плодами відерце.
Час лягає штрихами уздовж пожовтілих узбіч.
За моїми плечима давно уже бабине літо
Загубилося в косах, серпанком встелилось до ніг.
Щастя й болю - усього прийшлось пережити.
Щедра осінь життя неквапливо ступа на поріг.
З різних барв і відтінків на мольберт лягає палітра.
Так ще хочеться кілька додати яскравих штрихів.
Темні плями назавжди із пам'яті витру.
М'яко ляже орнамент непройдених мною шляхів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
І знову дощ, і знов негода.
Намотує лічильник час.
Та не комусь, собі вдогоду
Спинися в літі ще хоч раз.
Щоб мирно так призупинити
Швидкий життєвий марафон.
А день, подрібнений на миті,
Передивився свій щаблон.
Малює дощ на вікнах стрази.
Послухай тихий шум дощу.
Остудить осінь не відразу.
Ще буде сонця досхочу.
Тепла ще буде й насолоди
Золочених осінніх див.
Не переймайся, що негода.
Це серпень спеку покропив.
Притиш ходу і ще відчуєш,
Що так душею молода.
І що усіх скарбів вартує
Твоя притишена хода.
Хтось мудрий вчив: "Спіши повільно!"
Бо не вернути збіглий час.
Минуле стало неподільним.
Майбутнє ще прийде до нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Не клич біду, сама тебе знайде,
Хапай у руки щастя легкокриле.
Як сизий вечір смутком забреде
Й душа болить сильніш, ніж грішне тіло,
Спинись на мить, оглянься навкруги -
Ось новий день відродиться світанком.
Пливе ріка в обіймах берегів.
Берези тішать вітру забаганки.
Божественна краса чарує світ.
Життя квітує тепло-стиглим літом.
Чому ж незгод не розірвати спліт
І просто жити, повноцінно жити.
Відкинь потік мирської суєти,
Бо суєту лукаву і фальшиву
Не подолати. Мовчки відпусти.
І просто незалежно будь щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021
Вечір пахне малиною,
Сонцем стомлений день.
Чи була я провиною,
Що забутих пісень
Вже не лине мелодія
І не мліє душа.
Ніч підкралася злодієм
Й мітку суму лиша.
Б"ється в шибку метеликом.
Загляда у вікно.
Накрива чорним пелехом
Світлих дум полотно.
Дивна ночі рапсодія
Розчинилась у сні.
Враз почулась мелодія
Та, що грав ти мені....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
Так буває, крізь сльози сміюся.
Бо не цвіт - колючки від троянд
У зневірене серце ввіп"ються
І немає дороги назад.
Заштормило негодою літо.
Б"є по щибках колючим дощем.
Де ж любові той сонячний злиток
І ті мрії, що били ключем.
Вже по венах не кров, а водиця.
Дощ рясний розчинився в мені.
І не буде усе, як годиться.
Бездеревні залишились пні.
Трав шовкових лугами покоси.
Де жита, полем ляже стерня.
Тепле літо порине у осінь.
Я крокую за ним навманя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Аромат троянди й полину...
Пестить в росяних долонях літо
Вечорів коротких таїну,
Тішить моє серце колоритом
Запахів п"янких. Ось так бреду
Я по травах у своє нікуди.
Стишують літа мою ходу.
Й не важливо: буде, чи не буде
Рівний шлях серед моїх доріг.
Скільки їх прийшлося подолати.
І журбу, що падала до ніг,
І тривогу, що була на чатах
Визрілих підступно перехресть.
Та усе ж я не корилась долі.
Хоч легким не завжди був мій хрест.
Захлиналась іноді від болю...
У снопи збирала всі жалі
І тугим в"язала перевеслом.
А потік із мрій не обмілів,
Бо надії у душі воскреснуть.
І вдихну на повні груди знов
Аромат трояндового літа.
Кожен день примножує любов,
Бо без неї як на світі жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
Мов сотні сонць упали серед трав,
Цвітуть кульбаби золото-жовтаво.
Згадався вечір, верби, тихий став
І зорі, що світили так яскраво.
Цвіли тоді кульбаби, як тепер.
Бузковим вітром розплелось волосся.
Нам цілий світ обійми розпростер...
Чому ж не все, що мріялось, збулося.
І знову теплий вечір, як тоді.
Як соловей витьохкує грайливо.
А ми удвох такі ще молоді.
А ми удвох понад усе щасливі.
Ще трішечки й кульбаб яскравий цвіт
Розвіється за вітром пухом білим.
Минає все... Ілюзій моноліт
Зникає у туманах посивілих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021
Торкнеться вітер ніжно до плеча
І ти себе відчуєш молодою.
Днів юності вкрабовано печать,
Хоч мчать роки нестримною ходою
У нові весни, сонячні літа,
І знов прийде по колу щедра осінь.
Твоє життя - це нива золота,
У дітях і онуках плодоносить,
Дарує світлих помислів розмай.
А у душі ще пломеніє ватра.
Земних бажань барвистий водограй
Щлях осяває у щасливе завтра.
Щедротами наповнює твій дім.
Теплом кохання зігріва оселю.
Весна дарує радощів екстрім
І відчиняє двері менестрелю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
Чомусь мені стає все більше тісно
У дріб"язках мирської суєти.
А серце хоче заспівати пісню.
І щоб душа із Всесвітом на "ти".
Щоб день прийдешній зустрічати рано.
Не захлинатись із відра незгод,
Напитись сонця - трунку від омани,
Відчути повінь кришталевих вод,
Майнути теплим вітром над полями.
Злетіти вільним птахом у світи
Та обійняти ніжними руками
Весь білий світ і смуток відвести.
Спинитись на хвилину під вербою,
Що котиками прагне розцвісти.
Бо котики вербові - світ любові.
Мені колись подарував їх ти.
Природа вся наповнена цнотою.
Як хочеться пізнати чистоти
Та істини - до болю непростої...,
Щоб вся душа із Всесвітом на "ти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Сонце стало навшпиньки з-за обрію.
Аметистом сія горизонт.
Хочу бути сьогодні доброю,
Відігнавши рукою сон.
Я сьогодні буду щасливою.
Всяке лихо мене омине.
Ти назвав мене ніжно милою.
Вірю, любиш лише мене.
Воркував ніжно сивим голубом.
Сивина - скарб твоїх років
Не повіє ніколи холодом,
Бо тепло зберегти зумів.
Скільки пройдено, скільки здолано
У житті нелегких шляхів.
Поміж горами, поміж долами
Наш потік між крутих берегів
Течією ріки бурхливої
Ніс у море блаженств мене...
Я назавжди буду щасливою.
Всяке лихо мене омине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
Чомусь так холодно мені,
Хоч ніби сонце гріє.
Чом туга у моїм вікні
І знову сутеніє.
Чом не розрадиш, не прийдеш,
Не обіймеш за плечі.
Ми за межею... Тож, авжеж,
Прийде холодний вечір.
І заснує гірка печаль,
Опустить знов фіранку.
Та не безмежність. Сива даль
І з вечора до ранку.
Не зазоріє неба вись.
Не варто сподіватись,
Що просто долі так скоривсь,
Чи ж то було не знати...
Чуже весілля не для нас.
Нехай усе розсудить час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021
"Не дай, Боже, з хама пана."
Ось така вже доля.
Бо поглинули в оману,
у лиху неволю.
А невігластво пихате
Прославляє пана.
зогледілось. Лихо, брате,
Є той пан поганим.
Ну, а свита, міццю дрібна,
крутить дуже жваво,
Лиш всього за тридцять срібних
продає державу.
Кожен день приносить вісті
все гірші та гірші.
Я одну лиш маю зброю-
це писати вірші.
І з надією на Бога...
Бо в чім ще надія?
Щоб не поросли слова мохом
Й вітер не розвіяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021
Я не пишу, а словом б"ю по струнах
Душі моєї. Чи наповню вщерть
Сум"яття всіх відтінків тонкорунних,
Де на кону життя, а може,смерть.
Я не пишу. Відтінкам - Алілуя!
Бо споконвічне Слово - то є Бог.
Незримим пензлем знову домалюю
Ту дійсність, що ділилася на двох.
Я не пишу. Злітаю у висоти
Блаженних рим, що щирим словом п"ють
З джерел цілющих чудодійні води
І краплями натхнення принесуть.
І може хтось колись мене почує...
Відчує тонкі фібри часоплин,
Що між рядками венами пульсують,
Струмують з втаємничених глибин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
Зима зустрілася з весною.
То сонце, то лапатий сніг.
І сліпить очі білизною
Ряд кучугур уздовж доріг.
Крізь хмари - сонячне проміння.
Неначе стрітенські свічки,
Несуть небес благовоління.
Під снігом сплять поля й річки...
Нас вабить ліс голубизною.
Повітря чисте, мов кришталь.
Зима зустрілася з весною.
Дерева знімуть пектораль.
Хоч заметіль володарює,
Земля у гіпнотичнім сні.
Та все ж мороз перемудрує
І посох передасть весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021
Недосміяно, недоплакано,
Недолюблено, бо колись
Не заквітчане поле маками.
Хто ж із нас тоді помиливсь.
Ти прилинеш до мене згадкою,
Та чия була в тім вина,
Що лишуся тобі загадкою,
Долю вип"ю сама сповна.
Обгортають тугою пелени
Недоспіваних вечорів.
Зимнім холодом постіль встелена,
Бо так перст згори повелів.
Днів хурделиця перемелеться.
Сплине повеней водоспад.
Та до нас весна не повернеться,
Бо немає шляхів назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021
Хурделить лютий на дворі.
Сніги розкидує пихато.
Ступає вечір на поріг
І нічка проситься до хати.
А за порогом заметіль
Зрівняла чисто всі дороги.
І завірюха звідусіль
Летить розгонисто під ноги.
В снігах загубляться сліди.
Та з двору люд поволі зникне.
Лиш таїна зимових див
Неквапно ліхтарями бликне.
Неначе лицарі в строю
Відмітять лівий край і правий
Дороги зниклу колію.
І що їм віхоли забави.
Хурделить лютий на дворі.
Сніги розкидує пихато.
Ступає вечір на поріг.
Його зустріне тепла хата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Кришталева паморозь зими.
Наче в казці льодяні пенати.
Бурштинове листя забринить.
На гіллі шипшинові цукати.
Лиш торкнися зором, дежавю.
Зачарує, замилує сріблом,
Передзвоном чистим кришталю.
Діамантів кольоровим світлом
Засіяє дивно все довкруж.
Затамовуй подих на хвилину
І зимову тишу не поруш.
Зачарує світ зимова днина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Заметіль жбурляє снігом у вікно.
Ласиці виблискують узором.
Розстеляє січень полотно,
А мороз підтримує дозором
Таємницю казки цих зимових днів.
Під снігами журиться калина...
Червоніють груди снігурів.
В кучугурах губляться стежини.
Дивосвіт магічно душу обійма.
Чинно розкидає сніжні руни.
До сердець торкнулася зима.
Чому ппечаль? Чому безмірно сумно?
Остудила пам"ять тиша льодяна.
Холодом метіль війнула біла.
Не моя і не твоя вина,
Що зима колись нас розлучила..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Надуває зима вітрила,
Десь снігів приховала міх,
Щоб струснути на землю. На крилах
Прилетіти під Новий рік.
Засвітити яскраво ялинки,
Спалахнути вогнями гірлянд.
Морозцем залатати шпаринки
І покрити інеєм сад.
Щоб усе засіяло казково.
Чистотою оновиться світ.
І безмежністю зичень святкових
Завітає до нас Новий рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Ішли ми різними дорогами.
Бувало, вверх, частіше - вниз.
І за незримими порогами
Благали долю:"Зупинись!
Перепочинь хоча б на хвилечку.
Перегортай життя листки.
Постав на роздоріжжі стрілочку..."
А може, краще навпрошки
До тих вершин іти омріяних,
Що так манили. До небес
Підняти радість душ окрилених,
Щоб лід відчуженості скрес.
Летіла доля крутоярами
Кудись у безвість стрімголов.
А роки плинули отарами.
Та ми шукали знов і знов
Ті перехрестя, що не склалися,
Не віднайшлось таких доріг.
Ще не зустрівшись, розпрощалися.
Ніхто з нас долю не зберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Гамою звуків напружених
Вдарив по струнах гай.
Вітер гуде застуджений,
Стомлений холодом вкрай.
Сонну діброву, оголену,
Вкрила осіння імла.
Чи ж не тим вітром підхоплена
Поруч з тобою ішла.
Ні, не з тобою, самотньою,
З холодом так - віч-на-віч.
Щастям була безтурботною,
Та розродилася ніч
Затуманілою безвістю.
Де той омріяний рай?
Чи не весняною щедрістю
Кликав заквітчаний гай?
Що не збулося - минулося.
Замість тепла - холоди.
Долі навік розминулися,
Вже не вернемось туди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
Зблідле сонце очі мружить.
Мліє неба просинь.
Несподівано так, друже,
Ми вступили в осінь.
Від зізнань нещиросердних
Лише дрібка солі
Розчинилася сльозою
І стіка поволі.
По краплині поміж рани,
Що ятряться болем.
Ниють від самообману...
Перекотиполем
Дні снуються між ночами,
Сиплють листопадом,
Щиро зрошеним дощами.
А прозорим садом
Розтікається серпанок.
Сріблить віти-коси...
І як мітка, наостанок
Нас зустріла осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Чи просто так, заздалегідь
Сліпу перетворити мить
В ясне прозріння.
Гіркій облуді вбити клин.
Повидирати із глибин
Гниле коріння.
Ятриться рана від меча.
Нема надійного плеча.
І де ж спасіння?
Миттєві спалахи надій
Хай сіють зерна світлих мрій
Бдагоговійно.
І вже не мить, а зріз років
Шлях прокладе серед віків
Понад надійно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
Я прихиляла вам небо.
Ви в нім віднайшли калюжу.
Я дарувала плацебо,
Навстіж відкривши всю душу.
Знов із крупиночок дрібних
Ваш світлий образ ліпила.
І кожен раз принагідно
Легкі приробляла крила.
Та намагалась даремно,
Бо всупереч моїм силам,
Світле робилося темним,
Іноді в проміжках сірим.
Видно я майстер-невдаха.
Вийшла невдала скульптура.
Тож - на смітник із розмаху
Витвір цього "каламбуру".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020
Все сильніш відчутний подих прохолоди.
Десь луна витає в сірих комишах.
ВІтер в підворотні заночує згодом,
Сирістю підступно нагонивши страх.
Це іще не осінь - відлітає літо.
Стомлене від спеки, прилягло на тин.
Це не дощ, а мряка. Ніби нарочито
Заховались мрії у зрадливу тінь.
Хмари, мов химери, плинуть небокраєм.
Між землею й небом бавить вітром гай.
Вересень ногами босими ступає
Й осені шепоче: "Нумо, Зустрічай!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
Мов рубанув мечем по спеці стрім дощезний.
Відсік ураз тепло. Натомість злива
Із лона хмар. А день, немов олива,
Стіка повільно й непомітно щезне.
Загубить прихіть у розбурханих потоках,
Що річкою біжать вздовж тротуару.
Схова під парасолю змоклу пару.
Знеструмиться у ліхтарях високих.
Пірне під крила угамованій стихії,
В надії прихиститись аж до ранку
Й зустріти сонце вмитого світанку,
Де в променях бринітиме надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Маки розцвіли на Іловайськім полі.
Наче кров героїв проросла з глибин.
У котлі жорстокім обірвались долі-
Не один додому не вернувся син.
Там, де квітували чебреці та м"ята,
Оповили тіло пахощі трави.
Розстріляли підло хлопців з добробату...
А у синім небі з хмари хоругви.
Сонце піднялося у зеніт пекельний.
На стеблі травинки запеклася кров.
І нема підмоги... "Коридор зелений"
Став умить вогненним -смерть вирує знов.
Строчать кулемети - падають додолу
Матері Вкраїни віддані сини.
Їх останнє літо залишилось в полі,
Де розквітли маки й пахнуть полини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Де межа є між добром і злом?
"Не суди і не судимий будеш."
Птаху із поламаним крилом
Не злетіти. Поламали люди.
Не здолати знову височінь,
Бо земні тримають перепони
І розгнузданий потік хотінь.
Жаль, не Бога люблять, а Мамону.
Свіжі рани - не втамуєш біль.
Колючки, а не розкішне пір"я.
Зрад лавина плине звідусіль
В проміжках зневаги й лицемір"я.
Тоне човен віри у добро.
Де та грань між праведним і катом?
На чоло нам час кладе тавро.
Вирок птаху - більше не літати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
У шкарлупинні не шукай перлин
Вже не здивує те, що їх немає.
А вузол нерозпізнаних хвилин-
Це шлях куди? До пекла, чи до раю?
Ніхто не знає згубить, чи знайде.
Чи мимо долі пройде мимоволі.
Із чим до нас майбутній день гряде
Й чи не розвіє вітер мрії в полі...
Із тисячі минулих перехресть,
Коли нелегко вмить зробити вибір.
Ти обираєш свій єдиний хрест-
Єдиний шлях, що має вірний вимір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020
Перегорну сторінки
Стисло-буденної прози.
Чи не віллються стрімко
Поміж рядків літні грози.
Запеленають громом,
Спалахами блискавиці.
Відчай турботи й втоми
Мечем рубоне із криці.
Небо сипне дощами,
По безнадії - градом.
Вихором над полями
Та бурею понад садом.
Адреналіном - у серце.
Кров запульсує в жилах.
Грози пролунає скерцо.
Літо відновить сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Я - не приречена, вистою.
Скільки було лихоліть..
Думи, рефлексії... Вірою
Шлях нам торує мить.
Понад фронтами, коронами.
Всіх коронованих - геть
Ілюмінатів з мормонами.
І їх не мине смерть.
Чи у пробірці настояна-
Витвір людської руки.
Рана Землі незагоєна -
Війни, пожежі... Звідкіль
Ці сатанинські полчища
Нищать життя на Землі.
Стогне планета у вогнищі.
Гинуть старі і малі.
Бо всі забули історію.
Про Гоморру й Содом теж.
Бога людець випробовує.
Та, до яких меж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2020
Заколиши мене, весняний сон.
У задзеркаллі вікон порожнеча.
Лиш іноді в деревах антифон
Південним вітром розтривожить вечір.
Заколиши, торкнися до чола.
Зітри сльозу свічі, що не згоріла.
Даруй безмежжя ніжності й тепла,
Чарівність тиші і блаженство тіла.
Мережить вікна світло ліхтарів.
Нічне шатро все нижче над землею.
Обіймами так ніжно обігрів.
Підноситься душа до апогею...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2020
Чи то був день, а може ніч -
Не в тому справа.
Ось так ішла вітрам навстріч,
Неначе пава.
Та підкосила доля зла.
Опали крила.
Згоріли мрії всі до тла.
Душа - без тіла...
Вмостився відчай, наче спрут,
На півдорозі.
І пастку ненависних пут
Здолать не в змозі.
Хоч віра у добро зорить
З любов"ю, щиро...
Але розбурхані вітри
Ламали віру.
Здавалося, що вже не встать,
Не підвестися.
Важких думок зловісна рать
Рихтує вістря.
Хапала дещицю надій.
Шукала силу
Перебороти буревій,
Здійняти крила..
Потоком змила течія
Зневір окови.
Ясну зорю зустріну я
У світлі новім.
Прийдешній день замайорить
Досвітнім дивом.
І відчеканить кожна мить,
Що я - щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2020
Минають дні, мов поторочі.
За вікнами сивіє даль.
І якось зовсім неохоче
До рук смичок бере скрипаль.
А на покрите лаком деко
Вмостились струни, далебі.
Жаль, та мелодія здалека
Вже не вертається тобі.
І не осяє світлим німбом
Натхненне скрипаля чоло
Та не зірве овацій...Ніби
Все із роками відпливло.
А все ж про себе нагадає
Щасливих днів невинний жарт.
Усе тече, і все минає,
Та сумувать за ним не варт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2020
Хотілося б зими, але катма,
Снігів розкішних, а натомість - злива,
Що насилає тугу крадькома,
Снує поміж хатами клопітливо.
Наповнює по вінця смутком день,
А вечір замальовує чорнилом
Ялин химери. При дорозі клен
У сутінках ховається похило.
Еклектика від осені й зими.
Десь морозець сховався від утіхи.
І не скрипить давно під чобітьми.
Бурульками не прикрашає стріхи.
Сховатись від негоди спішимо.
І що нам вже ось ця зима лукава.
Хоч навіжений дощ поза вікном...
Та у горнятку з кардамоном кава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
Блищить немов слюда слизький асфальт.
І я іду по нім, то вдих, то - видих.
Мороз рихтує смуги срібних шпальт.
Покриті першим снігом краєвиди.
Та я спішу, долаю темпоритм
По вкритій льодом, скованій дорозі...
Яка краса - зимовий колорит.
Стрункі берези в сніговій облозі.
Дорога змійкою у даль біжить.
Повітря розсікає скрип морозу.
А ожеледиця сканує мить
І запечатує німу загрозу.
О, цей життя одвічний марафон
Спростовує замшілі постулати.
Та вітряно-морозний перегон
Все ж хочеться в теплі перечекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2019
Коли Муза мовчить,
закриваються всесвіту брами.
Мов лещатами стиснено мрій
необачний політ.
Наче зранена птаха
кружляє попід небесами
І шукає дорогу,
де ясного сонця зеніт.
Опадають листками надії
остужені часом.
Шурхотить вздовж узбіччя
зіпрілого листя потік.
І вертається пам"ять коротким,
як мить, парафразом,
Течією років
невимовно швидких рік.
На Еолових арфах
натягнуті струни до краю,
Але вітер-маестро
несподівано якось затих.
Коли Муза мовчить,
то природа невтішно ридає.
І на зміну осіннім дощам
скоро випаде сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.
Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,
Поскрипують старечо явори.
І лиш немолодого віку жінка
Стояла в самотині край вікна.
Кого чекала в темному затінку?
Про що відкритись прагнула вона?
Про те, що із роками перетліло.
І щось пече у зболеній душі.
Бо молодість у безвість відлетіла,
Лишивши слід крутий від віражів.
Вона чиясь сестра, дружина, мати...
Але самотність стала на поріг.
Ніхто не знає: знайде, а чи втратить,
І де одна із тисячі доріг.
Докупи день збирає сизий вечір,
А ніч вкладає зорі у коші.
І може хтось колись обійме плечі,
Розрадить сум самотньої душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2019
Новизною не здивує світ.
Все давно комусь переболіло.
Вкотре хтось підніметься в політ
І жорстоко там обпалить крила.
Хтось когось пригорне до плеча,
З віч сльозу змахнувши на пероні.
Знову потяг вдалечінь промчав.
Не одні вже посивіли скроні...
Осінь знов на зиму поверне.
А весна обійме тепле літо.
Все минає. І життя мине.
Тільки як зумів його прожити.
Ось така феєрія буття -
Невідомі кожному з нас грані.
Прийде час, невидимий суддя
Нам колись доставить штрих останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019
Як же не повірити в дива?
Бо веселка восени, хіба не диво.
Обрій кольорами вигравав.
Вигнулися дві дуги чванливо.
Напились водиці із ріки.
Втамували спрагу післяденну.
Засіяли золотом листки,
Що поцяткував смарагд зелений.
Вабив дегустований озон,
Ще б ковтнути літнього бальзаму
Та й поринути в осінній сон,
Під чаруючих мелодій гами.
Я давно не вірю у дива.
Та веселка восени, хіба не диво.
Обрій кольорами вигравав.
Сонечко всміхалося щасливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2019
Знову кум у творчім «злеті»!
Часу не втрачає…
Засідає в Інтернеті,
"Образи" збирає…
Там іменника скубнув,
А там – дієслово.
Власноручно "пристібнув"
Й видав за основу.
Режисер собі він сам.
Творчість закипіла…
Кум втелющив у бедлам
Чужорідне тіло.
А воно не прижилось,
Не знайшло шпаринки,
Бо приліплене було,
Як криве до стінки.
Шанувальники зело
Скритого таланту.
Вихваляли (повезло!)
Віршика-мутанта.
Світить сонце, та не гріє-
Правди ніде діти…
Може кум таки прозріє
Й не буде "творити".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
Промайнуло тепле літо.
Наступає осінь.
Кум-талант несамовито
Вірші строчить й досі.
Хоч і кажуть, що чудес
Не бува в цім світі,
Визрів грамотний гротеск!
Влучно, мить до миті…
-Як це трапилося, куме?
Скажи по секрету.
-Це - премудрість не велика.
Скачав з Інтернету.
-Друже, ти не бережеш
Геть своє сумління.
Бо посмів подать чуже,
Як своє творіння!
Тут писака відповів
З великим підвохом:
-Якщо викрасти зумів,
Значить був не лохом…
А тепер я пожинаю
Лише «ахи» й «охи».
Я свою роботу знаю…
Хай радіють лохи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2019
Чомусь так хочеться грози,
Щоб стрепенувся світ громами
І грішну землю з небесами
З"єднав з висот і до низин.
Танком свавільним блискавиць -
Щоб запалало небо грізне.
Кохай її, поки не пізно.
Впади останнім блиском ниць.
Нехай стихія освятить
Шалений ритм сердець гарячих,
І спалах в темряві незрячій
Осяє щастям кожну мить.
Чомусь так хочеться грози,
Як апогею зрізу літа.
Стіною дощ... Безумством вітер
Любов не зможе загасить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Сьогодні в мене особистий ювійлей. Рівно десять років минуло відтоді, як я зареєструвалася в "Клубі Поезії". Щира подяка особисто Євгену Юхниці та всім причетним до функціонування сайту за надану можливіссть моїм віршам побачити широкий світ. Щиро вдячна всім, хто читає мої вірші. Особливо тим, хто коментує. Всім бажаю великого особистого щастя та добірних врожаїв на поетичній ниві.
З повагою, Тамара Шкіндер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Біля тину мальвова хурделиця
Розкидає ніжні пелюстки.
Оксамитом чорнобривці стеляться,
Ваблять п'янко запахом терпким.
Рівними лягли роки покосами.
У лугах згубилися сліди.
Полягли тумани верболозами.
Ніби марево пам'яті дим.
Зазирнула у вікно метеликом
Доля і майнула у світи.
Відсіяли в кришталевім келиху
Миті, впали сяйвом золотим.
Шурхіт крил осінніх поміж хмарами.
Перевесло зв'яже теплі дні.
І потонуть у бездоннім мареві
Сльози літа - роси на стерні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2019
Багрянцем ледь зайнявся небокрай,
А стоголосо Солов'їний день
Пробуджує цей дивовижний рай
В чарівну ніч народжених пісень.
Вже сутінки сховались у лісах.
Небес аквамарин замінить ніч.
Розправить крила голосистий птах.
Ковчег спасіння запізнілих стріч
Прилине трунком скраплених надій
В день солов"ів, розчинений в літах.
Вернеться птахом запізнілих мрій,
Що десь там заблукали у світах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2019
"Пливе кача по Тисині".
Котрий рік пливе...
Відчай, горе в Україні
Мороком живе.
Пливе кача по Тисині.
Множить ріки сліз.
Син вернувся в домовині
В рідний дім, де зріс.
Стара мати не по віку,
Чорна від біди...
На труни упала віко:
"Синочку, не йди..."
Стрепенув усе довкола
Материнський біль.
Син не прийде вже ніколи.
Був останнім бій...
Край окопів обгорілих
Чорна лобода.
Не одну нещасну матір
Сповила біда.
Побратими - на колінах.
Шану віддають.
Йдуть Герої України
У останню путь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2019
Допоки світ ще не зійшовся клином,
В зимовій хузі не шукай вини.
Десь мальви снять під снігом попід тином.
Скриплять старечо змерзлі ясени.
Допоки воля, стережись кайданів.
Не простять все змарновані літа.
Бо правда серед безлічі обманів
Беззаперечно обпече вуста.
Нестримну сутність не прийми безлику.
Чеснот всіх скарб надійно збережи.
Бо так було і буде споконвіку -
Облудний крок наблизить до межі.
А далі - прірва... А чи то сваволя -
Земних бажань зловісна круговерть.
Чи варто нарікати на злу долю,
Коли цебро незгод наповниш вщерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2019
Допоможіть! Допоможіть! Допоможіть...
І серце рветься болем на частини.
Гуляє розпач по соцмережі,
Торує горем встелені стежини.
А сум з очей у небо як стріла.
Та у душі - обпалена руїна.
Невже так насміялась доля зла?
У злиднях потопає Україна.
Мов гострий меч, що все життя підтяв -
Цей материнський відчай і благання.
Щоб повернуть дитину до життя.
Та вже надію втрачено останню...
А в час оцей, коли важка біда
Лягла тавром на лицях посірілих,
Жирує ненажерлива орда
І ніжиться на Кіпрі та Мальдівах.
Скажіть, чи в зла людського є межа?
Чи то не люди, а подоба схожа?
Гуляє розпач по соцмережах
З надією лише на волю Божу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018
Зірвався вітер, мов оскаженів.
Хитаються обшарпані дерева.
І на кущах виміщує свій гнів
Несамовита буря-королева.
Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,
Щоб згодом зародило буйно жито.
Важким крилом зашпортався в лісах -
Затріпотіли хвоєю ялини.
Зринає велич, плине в небесах...
Я подумки назустріч бурі лину.
Закрилось небо пеленою хмар
Та куполом тяжіє над землею.
Несе стихія жертву на вівтар
І покаяння я несу із нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.
Минулий день втікає від спокуси
Принад земних - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.
Ніч хлюпне в келих скраплений озон.
Запалять зорі в небесах лампадки.
Безмежний простір закарбує вмить
Одвічну сутність руху без оглядки
З надією, що все переболить.
І день... І ніч... І знову все спочатку.
Ця круговерть у морі суєти.
Та кожен раз сумніше від здогадки,
Що де є я, уже не будеш ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018
Світанок входить непомітно.
Всю ніч надворі падав дощ.
Рум"янок зблідлий зронить світло
На перехрестя вулиць й площ.
І день новий сипне турботи,
Проблем старих розв"яже міх
Та відрахує аж до сотих
Набір обов"язків земних.
А перед тим - пахуча кава
І дещиця осінніх мрій...
Ось горобина, наче пава,
Та клен у свиті золотій.
Я відчиню своє віконце
Навстіж для тисячі багать.
Щоб оцінити сяйво сонця,
Потрібно дощ перечекать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018