Щастя свiтить, у серцi оселяючись розлого

Приємні  миті  огорнули  бездоганно
Життя  моє,  даруючи  вогонь  наснаги.
Рука  на  клавішах,  друкує  розділ  саги,
Яку  прожити  завтра  нам  з  тобою  дано.

Прожити  так,  щоб  ангели  зраділи  в  небі,
Щоб  сніг  лапатий  жваво  танув  на  долонях.
Зима  ворожить  спритно,  я  –  в  твоїм  полоні,
Все  інше  –  не  важливе,  не  було  в  потребі.

Рука  друкує,  не  встигає  за  думками,
Але  так  хочеться  спіймати  з  ноосфери
Послання  зорь  на  золотавому  папері,
Підказки  файні,  як  знайти  любов  між  нами.

Кохання  справжнє,  на  яке  чекали  довго,
Так  довго,  що  забули  чи  живі  на  світі.
Боялись  глянуть  в  очі,  там  вже  щастя  світить,
Приємно  в  серці  оселяючись  розлого…

22:53,  12.12.2017  рік.

Зображення:  https://www.passion.ru  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2023
автор: yusey