Сергей Жадан. Знаю, как ему со мной неудобно…

Знаю,  как  ему  со  мной  неудобно,
как  его  раздражает  моё  обременительное  присутствие  –
мир,  у  которого  хватает  своих  забот  и  хлопот,
не  обязан  беспокоиться  о  делах  ещё  одного  филолога.

Не  обязан  объяснять  мне  очевидное  –
нелогичность  любви,
неслучайность  жестокости,
неизбежность  смерти.
Не  обязан  утешать  мою  безутешность,
не  обязан  опровергать  моё  недоверие.

Но  продолжает  стоять  рядом,  продолжает  подбирать  слова,
продолжает  показывать  рукой  на  горизонт  и  объяснять:
"не  будет  у  тебя  другого  неба,  не  будет,
не  будет  другой  черноты
и  другого  света.

Не  изменится  ничего  в  хитром  планировании  неба.
Не  изменится  тяжёлая  осанка  высокого  правого  берега.
Не  изменится  её  голос,  не  изменится  резкий  излом  скул.
И  тревога,  что  всё  это  может  исчезнуть  –  тоже  не  изменится.

Ты  будешь  таким,  какой  есть.  Я  буду  таким  же,  как  раньше.
Будешь  удивляться  мне,  и  я  буду  тебе  удивляться  –
странный  человек,  который  хочет  все  понять,
и  странный  мир,  которому  нечего  объяснять".

24.12.2023

(Перевод  с  украинского)

Оригинал:

+  +  +        

Знаю,  як  йому  зі  мною  незручно,
як  дратує  його  моя  обтяжлива  присутність  -
світ,  що  має  досить  своїх  клопотів  і  турбот,
не  мусить  перейматися  справами  ще  одного  філолога.

Не  мусить  пояснювати  мені  очевидне  -
нелогічність  любові,
невипадковість  жорстокості,
неминучість  смерті.
Не  мусить  утішати  мою  невтішність,
не  мусить  спростовувати  мою  недовіру.

Але  далі  стоїть  поруч,  далі  добирає  слова,
далі  показує  рукою  на  горизонт  і  пояснює  :
«не  буде  в  тебе  іншого  неба,  не  буде,
не  буде  іншої  чорноти
й  іншого  світла.

Не  зміниться  нічого  в  хитрому  плануванні  неба.
Не  зміниться  важка  постава  високого  правого  берега.
Не  зміниться  її  голос,  не  зміниться  різкий  злам  вилиць.
І  тривога,  що  все  це  може  зникнути  -  теж  не  зміниться.

Ти  будеш  таким,  яким  є.  Я  буду  таким,  як  раніше.
Будеш  дивуватись  мені,  і  я  буду  тобі  дивуватись  -
дивний  чоловік,  який  хоче  все  зрозуміти,
і  дивний  світ,  якому  немає  чого  пояснювати».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002040
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 31.12.2023
автор: Станислав Бельский