То близька неймовірно, то надто від мене далека,
Майже поряд, але неодмінно тікаєш кудись.
Чуєш серце-Везувій з громами підсилює клекіт,
Скоро бідні Помпеї* ковтне, розгортаючи дим.
Не лякайся завчасно, твій ангел-хранитель на варті,
Повен сил і хоробрість так личить звичайно йому.
Геркуланум згорає живцем, вже не знайдеш на карті,
Потопають Стабії в потоці розпечених мук.
Ось таку лихоманку в мені розбудила ти хвацько,
То близька неймовірно, то зовсім далека, як міф.
Рестартує мій день, відтепер до країв чудернацький,
Розкриває завзято шалені простори в умі.
19:15, 12.05.2018 рік.
*Помпеї, Геркуланум, Стабії – давньоримські міста, які були знищені Везувієм у 79 році.
Зображення: https://vistanews.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: yusey