В кімнаті тільки я з безсонням
І місяць за нічним вікном не спить.
Вмостився кіт на підвіконні,
Дрімає в спокої та муркотить.
Безсоння, мов нічна примара
Щоночі переслідує мене.
За що ця непомірна кара?
Коли наслання це тяжке мине?
Пульсує думами у скронях
Ночей безсонних невблаганний час,
Приносить спогади в долонях
Й вертає у реальність без прикрас.
Розгнівались на мене дуже
Бог Гіпнос - сну і сновидінь - Морфей
І абсолютно їм байдуже,
Що не звела я втомлених очей.
Що я в уяві малювала
Майбутнього щасливі мирні дні,
Шахрайка ніч мій спокій вкрала,
А вранці розчинилась вдалині…
Тетяна Котельнік
07.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Покровчанка