В нас війна іде сьогодні,
На ній наші діти:
Там воюють безупинно,
А ми їх ждем дома...
Та на жаль є несвідомі
В нас люди багаті:
Яким ця війна важлива,
Щоб збільшити статки...
У величний ресторанчик
Вони поспішають,
І заказують що хочуть,
їдять й спочивають...
Якось в один ростеранчик
Завітала пара.
Він - жвавенький, веселенький,
А вона - як хмара.
Принесли питво і страви.
Сердиться персона:
"Мне протівно єто кушать,
Ето же варона..."
Остовпів офіціантик:
"Ось тобі так шутка!
Ви же утку заказали,
Це і є вам утка.!"
Підхопилася персона
З місця, мов ошпарена:
"Ви суйотє нам варону,
А мнє нужна жарєна!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2024
автор: геометрія