ІС - ч.2
Цікава фігура цей «Клоун - дивак»…
«Сталеві шари» або «Жорсткий чувак»,
Ще «Дух України», «Впливова Людина»,
Така, що нізащо не здасть Україну…
А ще назван був він «Людиною року»
І «Найвпливовішим», той що покроку
Іде до мети та об’єднує світ…
«Людина із серцем», «Людина магніт»…
Тож хто він такий? За освітою - юрист,
Він менеджер, комік та просто артист,
Син, батько та «мрія жінок» чоловік,
Колега і друг, сценарист, керівник…
Людина яскрава та непересічна,
Багатогранна й харизматична,
Людина, що мріє та вміє творити,
Людина, що вміє любити й дружити…
Людина надійна, рішуча, смілива,
Людина, яка надає іншим крила,
Він добра та мирна людина, проте
Своє захищатиме, треба - уб’є…
І лідер природжений і переможець,
(Не перемагати він просто не може).
Тримати удар він навчився давно -
З часів, як вступив в «КаВееНа» лайно...
Тож звідки він взявся, чому саме він?
У Розі Кривому стояв його дім
В союзі советськім хлопчак народився
Як всі по советській програмі учився,
Але він історію знав не зі школи
Родинна історія зіткана з болю
Голодомор, Голокост та Війна
Безжально по долях близьких проповзла…
А потім був розпад гіганта союза
Весь час хлопчик грав і у школі, і в вузі
Яскрава, нестримна натура артиста
Перемогла перспективи юриста
Талант, працьовитість його привели
До слави, визнання, а ще прирекли
До щирої любові звичайних людей,
А в нього ще було багато ідей…
Усе до чого ця людина торкалась
На першому місці завжди опинялось,
А запит на правду з дитинства живе
Тож публіка хоче і він їй дає
Жага до нового і хист до навчання,
Завжди бути кращим нестримне бажання,
Ретельно готуясь всі ризики зважив
Він йде до мети натискаючи важиль.
Такий він рецепт його успіху й слави...
Він вірив у розвиток власной держави
Він бачив країну квітучу заможну
І мріяв, що сенси і глузд переможуть…
А поки що гумором бив по щурах
Новенькі проекти носив у думках
І мріяв, і вірив, І діяв, проте
Він бачив, що це нічого не дає…
Останні краплини й терпець увірвався
І ось він у бійку нерівну в’язався
Таке понеслося…що світ і не бачив
Йому перемогу ніхто не пробачив…
Той хто дивувався, що він переміг,
Той хто дивувався, коли він не втік -
Не тямить нічого в людської природі,
Бо це виховання й окрема порода
Це не про випадки, не про удачу -
Це про покликання, цілі, задачи…
Це про сучасну еліту країни
Людину майбутнього - шанс України!
Не вірить москва, як то кажуть, сльозам,
А Київ не вірить давно москалям
Що що, а от слоьзи вони лити вміють
Раніше проходило, більше не діє…
Світ нібито вірив чи вигляд робив…
Вгадайте хто лавочку цю зачинив))?
Нарив було вискрито і більше ніхто
Не буде цукеркой вважати лайно!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: Любов Люта