Колиска

Чорний  холод  дме  із  лісу
Шепіт  снів  гойда  на  кронах,
Кличе  він  до  свого  лона,
Криком  сов  і  темним  тріском.

Там  твоя  висить  колиска,
Тіні  їй  ладнають  змови.

Слухай,  як  душа  кленова
Заклинає  скрипом  темінь:
«Забирай  колиску  з  клену,
Заки  звір  не  йде  на  лови».

31.01.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2024
автор: Володимир Каразуб