Виктор Шило. Молчит кукушка…

Из  цикла  «Хайкуку»

*

молчит  кукушка  
слушаю  бабочек
а  когда  
и  они  
замолкают
показываю  дулю
воробьям  
под  ивой  
ведь  ива  
это  
моё
дерево  это  дерево  бодхи

*

кукушка  моя  
секрет  
заключается  в  том  
что  тыквенную  кашу  
надо  варить  
с  рисом  бальдо  
а  не  с  пшеном  
весной  угощу  
ух  какая  эта  синица  
настырная  
ладонь  уже  насквозь  
проклевала

*

она  путается  
проговаривая  этот  мир  
словами
из  новеллы  кортасара  
посвященной  чарли  паркеру
но  никогда  
не  сбивается  
с  ритма  
девушка  
с  серебряной  кукушкой  
в  волосах

*

луна  на  небе  
затупилась  
о  скошенный  свет
наточить  бы  её
звёзды-срезы
едва  мерцают
ищу  оселок  
под  снегом
тёплым  как  пепел
что-то  рано  он  
в  гости
пожаловал
может  хоть  руки
погрею  
одиноко  
и  кукушки  
в  глухую  ночь  
на  юге

*

сегодня  соседский  мальчик  
пастушок
подошёл  к  забору
когда  
словно  другая  вселенная
стадо  проходило  сквозь  двор
прикурил  от  моей  "ватры"
и  сказал
небо  ночью  так  затвердело
что  плотвичка  
которая  обычно  
плавает  в  нём
и  ловит  шахеды
сеткой  солнечных  лучей
застряла  в  тучах
может  подмёрзло
ответил  я  ему
мальчик  кивнул
я  тоже  посмотрел  вверх
там  кукушка
всё  билась
и  билась  об  лёд

(Перевод  с  украинского)

*

мовчить  зозуля  
слухаю  метеликів
а  коли  
і  вони  
замовкають
даю  дулі  
горобцям  
під  вербою  
бо  верба  
то  
моє  
дерево  бо  дерево  бодгі


*

зозуле  моя  
а  секрет  
полягає  в  тому  
що  гарбузову  кашу  
треба  варити  
з  рисом  бальдо  
а  не  пшоном  
навесні  пригощу  
ба  яка  ця  синиця  
затята  
долоню  вже  наскрізь  
проклювала

*

вона  плутається  
проговорюючи  цей  світ  
словами
із  новели  кортасара  
що  присвячена  чарлі  паркеру
та  ніколи  
не  збивається  
з  ритму  
дівчина  
зі  срібною  зозулею  
у  волоссі

*

місяць  на  небі  
затупився  
об  скошене  світло
нагострити  б  його
зорі-зрізи
ледь  мерехтять
шукаю  мантачку  
під  снігом
теплим  як  попіл
щось  він  рано  
у  гості
завітав
хоч  руки  погрію
мабуть  
одиноко  
й  зозулі  
глупої  ночі  
на  півдні

*

сусідський  хлопчик  сьогодні  
пастушок
він  підійшов  до  паркану
коли  
ніби  інший  всесвіт
череда  проходила  повз  двір
прикурив  від  моєї  ватри
і  сказав
небо  вночі  так  затверділо
що  плотвичка  
яка  зазвичай  
плаває  в  ньому
і  ловить  шахеди
сіткою  сонячних  променів
застрягла  у  хмарах
може  підмерзло
відповів  я  йому
хлопчик  кивнув
я  теж  подивився  вгору
там  зозуля
все  билась
все  билась  об  лід

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005173
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 07.02.2024
автор: Станислав Бельский