***
І знову я
В сідлі життя,
Що мчить несамовито :
Десь день прискорився,
Якщо шалено мчить Земля
І тихо Космос, в зубчатих
Колесах,
Планет провадить
Новий ритм буття,
А люди
Наче і проснулись,
Вже,
Та ще не зовсім
Зрозуміли,
Що катаклізми,
Всі --
Породжені, ці -- страхами,
Якими
Вони продовжують
Себе та інших
Зупиняти,
Бо, може, більше, поки --
Не зуміли..,
Замість, іти вперед --
До світла,
Що приблизилось,
Уже --
Синім Пульсаром,
Де лиш так можна
Нового суть
В собі, сьогодні, вже --
Пізнати,
У злагоді та розумінні,
Щоби нічого більше,
Яким є світло нашої
Душі --
Вже не втрачати...
-------------------------------------------
07.02.2024; Paris (Aurora)
======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: MAX-SABAREN