́́́В коси мої вплітала нічка свої зірки,
Щедро допомагала шлях цей важкий пройти,
Солодко пахла м'ята, дивно крутився світ,
Де ж загубилась казка в просині милих літ?
Тихо мене манила в спогади чарівні,
Де були ті хвилини, просто мов неземні,
Небо здавалось мирним, ваблячи нальоту,
Бавилося охоче, пестивши наготу.
Зорі сміялись ніжно, ніби очей краса,
Стукало серце втішно, мовби прийшла весна,
Ніч запалила свічі, сяйво земних вогнів,
Хто ж так зумів створити о́браз цих почуттів?́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик