Гумор. Валерій Голуб. Літер. пародія.

Антологія  «Калинове  гроно»
(Полтава,  «Полтавський  літератор»,    Том  3,)

Олександр  Печора

Поет  уміє  краще  багатьох
Ловити  миті,  ткати  думи  віщі,
Аби  відчути,  розуміти  вічне,
Щоб  серце  озивалося  «тьох-тьох…»


                 В.  Голуб
Я  відчуваю,  розумію  вічне.
Повірите?  Це  не  пусті  слова.
Десь  у  ставку  об’єкт  біологічний,  
А  серце  озивається  –  ква-ква.
А  біля  хліва  я  увесь  горю.
Там  щось  живе  страшенно  хоче  їсти!
І  мимохіть  снуються  думи  віщі,
І  серце  тенькне  лагідно  –  хрю-хрю.
А  от  сигнал,  миліший  багатьох.
І  знаю  я  давно  його  природу.
Це  Галя  із  відром  іде  по  воду.
А  серце  аж  заходиться  –  тьох-тьох!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: Валерій Голуб