к чему ни прикоснётся рука – всё ломается крошится
прикасаешься к руке – как сухая ветка – рука
к стене – покрывается трещинами – стена
мама кричит не прикасаться к окну – не подходить к окну – даже не думать об окне – не замечая что – уже – нет окна
---
в деревянных рамах – пастораль военного времени |триптих| – дом напротив – двор – столб дыма
звуки сирен легковых автомобилей ищут их владельцев – за двумя стенами – а находят лишь нас – слишком близко к закрытому окну – открытому окну – окну-не-окну
---
осколки стекла прорастают из пола – в мягком зеленом ковре – блестят как роса
22.03.2024
P.S. На следующее утро после Всемирного дня поэзии квартира моей мамы пострадала во время российского обстрела территории Украины.
(Перевод с украинского)
Післядень поезії
до чого торкнеться рука – все ламається кришиться
торкаєшся до руки - наче суха гілка - рука
до стіни - шкіриться тріщинами - стіна
мама кричить не торкатися до вікна - не підходити до вікна - навіть не думати про вікно - не помічаючи що - вже - немає вікна
---
у дерев'яних рамах - пастораль воєнного часу |триптих| - будинок навпроти - двір - стовп диму
звуки сирен легкових автомобілів дошукуються власників легкових автомобілів - за двома стінами - а знаходять лише нас - надто близько до зачиненого вікна - відчиненого вікна - вікна-не-вікна
---
крихти скла проростають з підлоги - у м'якому зеленому килимі - виблискують як роса
22.03.2024
P.S. Наступного ранку після Всесвітнього дня поезії помешкання моєї мами постраждало внаслідок російського обстрілу території України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009776
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.03.2024
автор: Станислав Бельский