*****
Ой, ви, думоньки-думки,
Годі спать, вставайте
І, мов пишнії квітки,
Буйно розцвітайте
На увесь цей білий світ,
Що проліг між нами,
Розцвітайте, наче квіт,
Віршами-словами.
Любі думоньки-думки,
Час настав ставати
У римовані рядки,
Наче в стрій солдати,
І у них увесь свій хист
Вміло показати,
Мов на сцені той артист,
Що прийшов співати
Чи, можливо, танцювать,
Чи в виставі грати,
Чи, немов музика, грать,
Публіку втішати.
Ви ж, думки, часу також
Марно не втрачайте.
Не годиться ж бо. Отож
На папір лягайте
У римовані рядки,
Щоб вірш сформувати,
Що зуміє залюбки
Кожен прочитати
І із нього почерпнуть
Щось корисне, може,
Суть, яку слова несуть,
Те, що допоможе
Краще зрозуміти світ
І знайти в нім власне
Місце, щоб впродовж всіх літ
Жити лиш прекрасно.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: Євген Ковальчук