І все ж прийшов зніяковілий трохи,
Коли поснули зорі у хмарках.
Я край воріт його почула кроки,
А на обличчі - посмішка легка.
Такий стрункий цей звабник і квітучий,
Що мліють душі від п'янких медів.
''Він мій герой!'' - Кажу усім рішуче,
Який моє серденько відігрів.
Приніс бузок улюблений ліловий,
Сипнув кульбабок у мою траву
І зникнув поміж вишнями раптово...
Коротке вийшло наше рандеву.
Та славний Квітень обіцяв вернутись,
Як сонце блисне між кудлатих хмар,
І змиє дощ сліди моєї смути.
Й красою зачарує мій владар...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2024
автор: Незламна