Вишукана сукня


Не  журюся,  що  старію,
Що  повільніша  хода.
Бо  із  часом  розумію:
Старість  -  зовсім  не  біда.

Не  засмучуюся  зморшкам
І  на  скронях  сивині…
Краще  усміхнусь  волошкам,
Подарованим  мені.  

Макіяж  зроблю  проворно,
Процедура  це  проста…
Брови  підмалюю  чорним,  
А  помадою  -  вуста!

 Сум,  депресія  відсутні,
 Бо  ціную  кожну  мить:
Старість  -  вишукана  сукня,  
Треба  вміть  її  носить!

Тетяна  Котельнік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2024
автор: Покровчанка