Уяви, аджЕ це так буває,
Ти дуже блИзький серцем всім;
Ось зблиснув Місяць, усміх має
І ніц, повір тепер, дилем.
І світ, і ти щасливіш в миті,
Яка тепер всіма забута –
Злети, не ймуть хай кляті гирі,
Згадаєм друзі – радість жити!
Тож запалай любов'ю Бога,
Перетворись в добро і світло –
Хай не лякає більш дорога.
Людина кожна, щоб зігріта
Надіє-Вірою й Любов'ю,
Ближній як брат любив тебе.
Тоді б плескались всі в здоров'ї,
Творець дав руку нам з Небес…
В'ячеслав Шикалович
23.04.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2024
автор: Променистий менестрель