Зеленавий колір, мигтів у садочку,
У безсонну нічку світле, ніжне листя,
Із бруньок маленьких виткало сорочку,
Вдягнув світлий ранок у срібні намиста.
То життєвих подих, насолод повітря,
Розстелитись ніжно, сприймать світ звабливий,
У обіймах сонця, не знать зимні вістря,
А пізнать цілунки, шле ж вітер щасливий.
Ледь-ледь тьмяні сутінки, відійшли жваво,
Веде промінь танго, вміло в піднебессі,
Зтамувавши подих, птах завів сопрано,
Прокидайся земле, сни відводь, на часі.
21.04.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2024
автор: Ніна Незламна