Соловейко жовто-синій -
Знову не бачу до землі!
Людства бісові манери
Чарку пнуть у ліхтарі!
Крутять злидням довгу дзигу-
Не один я в лапах збігу,
Не один в густій імлі…
Серед дня між карамелі
Пісня душу звеселяє!-
Ззовні всі такі дебелі,
А душа чомусь кульгає.
Де ж ти ввічливий Тартар?-
Промовляй не Пан, а Цар.
Не ведмідь, а сірий заєць,
Не кохай, а – старець-старець…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2024
автор: bloodredthorn