Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
У листопада правила свої,
ще лід не став на стомленій Сулі,
зірок у небі світяться рої…
шляхи їх розійшлися на землі.
Хоч небо крутить цілий рік Ковша
та вже нема родинного тепла
і кицька наче мазанки душа
в понівеченій хаті край села.
27.04.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2024
автор: Микола Соболь