Стоятиме вічно!

Стоятиме  вічно!


Стоїть  Україна,  знекровлена  й  квола,
Поклавши  дітей  тисячі  на  олтар.
Це  ж  кращі  із  кращих  упали  за  волю,
Їх  місія  і  благородна,  й  свята!

Стоїть,  попри  біль,  попри  муки  і  втрати!
Стоїть,  попри  все  і  мільйони  руїн.
Імперські  відкинувши  пута  і  грати,
Знайшла  своє  місце  між  вільних  країн.

Стоїть  Україна!  Їй  дух  не  зламати!
Його  гартувала,  як  тільки  могла.
Вона  для  дітей  своїх  любляча  мати,
Тож  встали  стіною  вони  проти  зла.

Той  шлях  її  у  історичних  скрижалях,
Де  попіл  Батурина  й  подвиг  крутян,
Там  ДАП,  Іловайськ,  де  убиті  безжально
Ті,  хто  й  не  кохали  іще  до  пуття.

Стоїть  Україна!  Й  стоятиме  вічно!
Ніхто  її  дух  іще  не  підкорив,
Бо  сила  затаєна  в  ньому  магічна,
Що  послана  небом  народу  згори!
                                                                                 11.04.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2024
автор: Ганна Верес