Твій запах на згадку, твої шалені очі,
Цілунок прощання я втратити не хочу.
Блакитне безумство, вкради моє страждання,
Та ти забираєш з собою все мовчання.
Ти рвеш в мені смуток, даруєш надію,
Не можу прийняти, сама її розвію.
Без права помилки, ми друзі без бою,
Чому ж мені й досі так пахне тобою?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2012
автор: Vertigo