НЕСПОДІВАНО-ТЕРАКОТОВИЙ ГІСТЬ

(Лесі  Геник)

сьогодні  
луги  мої  пахнуть
некошеними
прив`яленими  «на  пні»
сіна́ми
і  гречаною  кашею
з  пряженим
у  печі  молоком…

спека
тремтить  понад  схилами
невловимим
прозоро-блакитнуватим  димком…

так  і  хочеться:
до  дрібноти
змаліти,
оселитися
між  пелюсток
невибагливо-ситцевих
лугових  квіток

чи,  
розкинувши  руки,  впасти
й  розбитися…
закотитися
поміж  трав  доплі́чних
правічних
безслідно  зникнути…

поєднатися
з  ду́хами  
луговими
чистими  –
невелеречистими
і  більше  
ні  з  ким  не  знатися…

не  йти
і  не  вертатися,
не  зарікатися-одрікатися

…у  при́хисток  мій
під  грушею-дичкою  –
метеличок  теракотовий    
прилетів,
на  передпліччя  
літньо-оголене
делікатно  всів:

Хто  ти!..
гостю  мій  несподіваний  –
помаранчево-теракотовий!..
розпорядник  тутешніх  життів?..
щось
сказати  хотів?...

30.06.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347302
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Валя Савелюк