Сто хвилин до заходу сонця,
Сто хвилин до закінчення світла,
Ми, ще встигнем закрити віконця,
Ми, ще встигнем втекти від світу.
І торкнувшись холодної сталі,
Босі п'ятки, перестануть тремтіти.
Під ногами, троянди зів'ялі,
Й запах вітру, що змусить хотіти.
Дотик рук, обпікає шкіру,
Дотик губ, розриває вени,
Насолода, доступна, лиш звіру,
Крик у простір, спустілої сцени.
Твої пальці, дарують Живу,
Твої очі, блиск малахіту,
Розчиняють, у твому диву,
Як ,в кінці, і початку світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381194
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: Vidjma