Коли свої заплющу очі,
То мандрувати завжди хочу,
В далекий дивовижний край,
У неземний чудовий рай.
Де б з неба падав білий сніг,
Й не долітав до моїх ніг,
Де влітку б пишно все цвіло,
Страждання й горя не було,
Де б зелень землю покривала,
І мої очі звеселяла.
Де б мир і спокій царював,
Й ніхто ніхто не заважав,
Отій мелодії природи,
Оспівувать свої пригоди.
Реальний світ зове мене,
Відкрила очі - зникло все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443979
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2013
автор: Небесна