З ГАЛЕРЕЇ АНТИГЕРОЇВ

                                               ***
                                                 [i]«…полуподлец,  но  есть  надежда,
                                                                 что  будет  полным  наконец».[/i]
                                                                                                                 О.  Пушкін
Языком  оригинала
я  блатной  регионал,  да.
Что  родная  приказала,
то  я  всем  и  изрыгал.
Полудоктур,  полугений
я  свой  крест  долж́он  нести,  да.
И  при  евро  честь  имею,
и  при  гривнах  я  в  чести.  Да!
Я  известный  провокатор,
що  захочу,  те  й  ганьбл́ю.
И  пока  пахан  диктатор,
я  по  гроб  его  люблю,  да.
В  кулуарах  выступаю,
тараторю  интервью,  да.
Я  Отечества  желаю
и  плюю  на  мать  твою.  Да!
И  пока  проставят  братья
мне  кремлёвскую  цену,
буду  руку  поднимать  я,
хоть  и  ноги  протяну,  да.
Мне  проплотют  каждый  градус
за  таможенный  союз.
Поворотов  не  боюсь,  да.
На  сто  восемьдесят  сразу
от  Европы  отвернусь.
Ось  така  я  просто  квака.
Плюну  і  не  промахнусь.  Да!
Я  по-русски  не  макака,
но  и  в  джунглях  не  боюсь.  Да?

                                         ***
От  не  везе  на  спікери  державі.
Що  –  ні  в  ворота,  ось  вам  –  голова.
А  що  –  ні  в  тин,  то  буде  в  кожній  справі
на  східний  вітер  кидати  слова.
Він  дивиться,  щоб  всі  галасували,
коли  ні  толку  з  того,  ні  добра,
та  спритно  відпрацьовує  сигнали,
що  з  Банкової  гонять  на  гора.
Червоний  вчора,  посинів  сьогодні
та  й  ляпає  про  завтра  невпопад,
як  учорашні  регіони  модні
за  євро  йдуть,  рачкуючи  назад.
............................................
І  як  там  не  близенько  до  Канади,
діаспора  –  це  не  дурний  народ,
щоб  до  Європи  розвернутись  задом.
Такий  вояж,  таке  турне  задаром
і  звичний  політичний  поворот.

                                                   ***
З  цим  мракобісом  краще  без  покращень,
а  він  все  там,  де  плачуть  вчителі.
З  ним  до  Європи,  як  до  сонця  рачки,
зате  чекають  з  рапортом  в  Кремлі.
Такого  світ  науки  ще  не  видів,
щоб  як  баран  дивився  на  біном,
і  націю  так  люто  ненавидів,
і  для  освіти  був  таким  більмом.
Та  все  ж  народ  знаннями  удостоїв
про  все,  що  хоч,  крім  того,  що  було
в  одній  із  найбрехливішій  з  історій
про  рідну  неньку  і  вселенське  зло.
І  не  поймеш,  куди  його  заносять
програмні  гасла  і  гучні  слова,
коли  його  про  це  ніхто  не  просить,
хіба  що  за  срібляники  Москва.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462763
Рубрика:
дата надходження 27.11.2013
автор: I.Teрен