Початок завжди гарно починається,
Згодом у житті хтось на когось лається.
В когось це життя безтурботне і щасливе,
В когось без кінця сумне і мінливе.
Розкажу історію про одну сім'ю
Про щасливу пару, дочку молоду.
Та в житті немає добра і без лиха...
Батько помирає, стає сумно, тихо.
І похоронили вмилися сльозами.
Розраджує дочка, вдову свою маму.
«Не тужи матусю, бо таке життя
Треба жити далі, є у тебе я».
Але що слова, мати все ж тужила,
І одного дня, важко захворіла.
Відвезли в лікарню,серце підлічили,
А дочці сказали, щоб ліки купила.
А грошей на жаль вони і не мали.
«Де ж то їх дістати?»дочка міркувала
«Що мені робити? Де ж це гроші взяти?
Може б то піти й волосся продати?»
А волосся в неї, справді було пишне-
Довге, кучеряве й на дотик розкішне.
І вона приходить в салон перукарні,
Перукар підходить ввічливий і гарний.
І її питає: «Зачіску чи стрижку?
Що пані бажає? Для красунь є знижки!».
«Я своє волосся хочу тут продати».
«Добре, тільки треба трохи почекати.»
Почув цю розмову заможний юнак.
«Я б таке волосся не постриг ніяк!»
«Що вас на це змушує?»-її запитав
Під час того, як за стрижку гроші діставав.
«Змушена волосся я своє продати,
Бо хворіє і в лікарні моя рідна мати,
а медичні ліки коштів потребують,
лікарі без ліків все ж не полікують».
Замислився хлопець, до неї підійшов
В очі карі глянув і тихо сказав:
«Є приказка одна, що дівоча коса,
Це не тільки її доля, а ще і краса.
Волосся не стрижіть гроші я вам дам,
А ви їх візьміть і лікуйте маму»
«Ні не можу взяти, пане, вас не знаю
З незнайомцями в житті справ таких не маю».
«А ви уявіть, що я ваш знайомий,
Давній вірний друг, хоч і не відомий»
І все таки дівчина гроші оті взяла,
Лікарям на лікування матері віддала...
Згодом мати одужала, і дочка зраділа.
І про диво- незнайомця мамі розповіла:
«Не хвилюйся, мамо, є на світі люди
Доброту яких , ніколи не забуду»
Матір дивувалась: «Чи вірити чи ні?
Невже він просто так гроші дав тобі?».
А юнак і справді припав їй до душі,
Думала про нього і вдень і вночі.
А тепер згадаємо ще й про юнака,
Хотів він перевірити дівочі слова.
Знайшовши адресу, прийшов до того дому,
І двері відчинила дівчина знайома.
«І як ви поживаєте? Здорова ваша мама?»
«Одужала, і знаєте ми дуже вдячні вам»
А мати відгукнулась «Хто завітав до нас?»
«Заходьте, познайомитесь, якщо у вас є час»
Червоні троянди дівчині подав.
В кімнаті її Матір в руку поцілував.
«Мамо це той пан, що гроші мені дав,
І здоров'я ваше дивом врятував».
І матір відповіла з слізьми на очах:
«Ми вам дуже вдячні за вашу доброту,
За лагідне серце й щедрість непросту.
Нехай вас Господь завжди благословляє
Нехай все найкраще з неба вам зсилає».
А юнак всміхнувся й до неї сказав:
«Я думаю... що Бог мені її подарував,
У вас дуже щира дочка і дбайлива,
А Ще вона мила, лагідна, красива...
«Хочеться вас попросити її серця і руки
І з нею прожити щасливо роки».
А який кінець?
Матір їх благословила
Згодом повінчались ,
й миролюбно жили....
Хай йому грець, щасливий кінець.
Любіть правду, любіть батьків
І добре на душі вам буде упродовж віків.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462833
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: Небесна