МИ І ВИ

...ви  нас  –  носака́ми  кованих  берців  –
під  серце,
вас  ми  –  
козацькими  ма́ршами
і  бурхливими  скерцо…

ви  нас  –  поме́жи  віч  кулаком  пудовим,
ми  вас  –  правдивим  словом

гукаєм  до  вас  ми:
хлопці,  будьте  людьми!
братами…
матері-Україні  синами
станьте  плече  до  плеча  з  нами…
за  те  –
ви  нас  дубинками  і  кийками,
кованими  підборами-каблука́ми…
наче  голодні  сторожові́    пси,  
нацько́вуєтесь  панами  
промосковськими…
паханами

вважаєте  нас  «лохами»,
безсилими,
інтелігентами…
на  відміну  од  вас  –  просто  люди  ми  –
з  окровавленими,  непокритими  го́ловами,
та  не  залякані  вами

шануєте  силу…  але  шоло́ми,  
ваші  пластикові  кийки  –
символи  боягузства,  не  сили,
хіба    нормальні  чоловіки́
стануть  озбройно  із  безоружними?  
нами

у  настановах  Божих
і  у  єднані  супроти  зла    –  наша  сила…

а  таким,  як  ви
і  псареві  вашому  завдяки  –
уся  українська  земля  –  
суцільна  братська  могила…

у  рідну  землю  поляжемо  ми,
обійме́мось  із  попередниками-братами

а  вас  –  
під  шоло́мними  номерами,
наче  псів,  позакопують,  
на  неозорих  про́сторах
«братньої»  Колими,

бо  рідна  земля  погидує  вами

11.01.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471882
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Валя Савелюк