Небо чому високо від мене так,
Дотягнутись до тебе не можу ніяк.
Тільки бачу бачу бачу що ти є,
все ж Радісно в душі стає.
Небо чисте голубе,
Всі говорять, що- святе,
Живу з людьми я на землі,
Та деколи в нічному сні,
Неначе крила виростають,
Й у височінь ту підіймають.
Як добре є отам літати,
Щось дивовижне відчувати,
Чи волю, чи могутню силу,
Чи ті великі білі крила?)
І справді радісно мені,
Хоч так буває тільки в сні.
Знову прокинулась, о ні.
Це все було лише у сні)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473870
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Небесна