Ми збудуємо дім, ми удвох десь далеко...
Тільки там, де весною прилітають лелеки.
І хай буде в нім рай, але тільки земний.
Ти моя , ну а я назавжди лиш твій...
Все, що було забуте, того вже немає...
Воно мов поліна у каміні згорає...
Я хочу, щоб в житті не було жодних стихій,
Я та Ти моя , ну, а я назавжди лиш твій...
Я хочу, щоб вороги загубили нашу адресу,
Щоб друзі ніколи не приносили стресу.
Я хочу, щоб ранок щедро поїв нас росою,
А очі лиш від щастя наповнялись сльозою.
Я хочу, щоб старість прийшла непомітно ...
Я хочу, щоб життя було прожите світло ...
І щоб в старості було чутно лиш сміх,
Щоб збувалось все із хороших лиш снів...
Тільки ми і в печалі і в радості ...
Ми з тобою, до глибокої до старості ...
Тільки ми і у сні й на яву...
Тільки ми...я тебе... ти мене... люблю...
Назар Гузій 19.05.2014р. ( с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500073
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Назар Гузій