Тридцять три кульки (лист до Мар*янки)

Тридцять  три  кульки...

Любов...  Все  починається  з  Любові.  Весь  Світ  Любов.  Бог  є  Любов.  І  я  хочу,  щоб  вона  завжди  була  з  тобою.  Щоб  відновлювала  тебе,  щоб  ти  спочивала  у  ній,  набиралась  сил,  щоб  здіймала  на  крилах.  І  щоб  цей  Світ  завжди  відповідав  взаємністю.  Щирою.  (навіть  якщо  б  не  зміг  цього  показати  зовнішньо)

Надія...  Перша  і  остання.  Ніколи  не  кажи  ніколи.  Нехай  вона  буде  другим,  третім,  дві  тисячі  триста  третім  диханням.  Навіть  коли  здаватиметься,  що  вихіду  не  має.  Він  завжди  є..

Віра...  У  вищі  сили.  У  себе.  У  єдність  і  сенс.  Нехай  вона  завжди  буде  в  тобі.  Нехай  обпалюється  і  закаляється,  як  сталь.  Веде  тебе  тими  стежинками,  де  ніхто  ще  не  ходив  і  показує  міста,  що  заворожують  своєю  красою  і  надзвичайністю.

Мрія...  Все  колись  було  лише  мрією...  Все.  Це  неправильно    -  відмовлятись  від  мрії,  бо  вона  може  не  збутися...  Це  означає  —  не  жити.  Мрія  укріплює  душу  від  негараздів,  мрія  —  це  ліки,  що  надають  імунітету  від  ліні.  Мрія  завжди  поруч  з  вітром,  що  підносить  все  вище  і  вище,  потому  як  ти  до  наближаєшся  до  неї...

Щастя...  Хочу  щоб  ти  була  щасливою.  Завжди...  В  кожний  окремо  взятий  момент...  Щастя  дуже  пасує  всім...  

Уважність...  “Не  можна  сказати  про  людину  гіршого,  ніж  “вона  була  неуважною”...”.  Тільки  в  дрібницях  можна  пізнати  суть.  І  в  тебе  це  дуже  добре  вдається.  Не  розгуби  цього  вміння,  нехай  твій  духовний  зір  буде  відточений,  як  у  ювеліра.  

Творчість...  Уважність  завжди  породжує  творчість...  стає  замало  місця  для  всіх  дрібничок,  котрі  побачив  і  зрозумів,  тому  неминучо  виникає  бажання  поділитися  зі  всім  Світом  своїм  баченням..  Творчість  —  велика  сила..  Всі  діти  —  творці,  всі  люди  —  діти.  Вона  може  прокласти  нам  шлях  до  Бога  і  людей  швидше,  ніж  літак,  швидше  навіть,  ніж  наші  ноги  і  навіть  розум...    

Натхнення...  А  воно  у  всьому...  Які  прекрасні  його  обійми.  В  них  ти  особливо  відчуватимеш  свою  потрібність  Світу.  Свою  індивідуальність,  неповторність  і  принадлежність  до  чогось  Більшого,  ніж  можна  уявити.  

Питання...  Це  відрізняє  нас  від  тварин.  Нам  дуже  хочеться  знати:  “Чому?”    Нам  так  багато  хочеться  зрозуміти...  але  скільки  питань  ми  засипаємо  рутиною,  сміттям  в  думках,  неважливими  справами  і  ще  дуже  багато  чим...  Це  так  страшно,  коли  тебе  нічого  не  цікавить...  Я  не  знаю,  чи  в  тебе  бувають  такі  моменти  (бо  в  мене  бувають)  і  хочу  тобі  сказати,  якщо  колись  вони  будуть,  не  вір  їм.  НІ  ЗА  ЩО.  Світ  дуже  цікавий.  Переживи  цей  момент,  дістань  до  дну,  але  завжди  пам*ятай,  що  там,  навіть  на  дні  —  дуже  багато  цікавого.  

Відповіді...  Ці  перлини  вартують  того,  щоб  ставити  питання...  І  знайдені  роки  тому,  і  “впольовані”  нещодавно  тішать  душу  і  осяють  світлом  розум.

Мудрість...  Нехай  в  твій  дівочий  віночок  мудрості  з  роками  вплетаються  всі  впольовані  перлинки,  сапфіри,  рубіни,  діаманти,  нехай  в  ньому  завжди  буде  місце  лілеям,  ромашкам,  трояндам,  щоб  знання  зплеталось  з  простотою.  

Добро  —  як  у  казці.  Воно  завжди  перемагає.  Це  найчесніший  переможець.  Нехай  воно  буде  у  думках,  у  серці,  у  житті,  в  очах  людей,  що  поруч.

Світло  —  найменша  свічка,  опинившись  в  темряві  робить  простір  світліше.  Темрява  —  не  вічна,  і  не  безкінечна.  Я  хочу,  щоб  ти  завжди  була  у  Світлі,  і  завжди  була,  як  і  є  зараз  світлом,  навіть  там,  де  його  немає.  

Здоров*я...    Фізичне  і  духовне...  Щоб  і  душа,  і  її  храм  витримували  навантаження,  допомагали  творити,  пізнавати  світ..

Мир...  Немає  нічого  страшнішого,  ніж  війна.  Я  всім  бажаю  тільки  Миру.  Нехай  тебе  оберігає  Мирне  Небо,  мир  в  думках  і  серці...  Завжди  цінуй  його...  Не  сприймай,  як  належне.  Як  часто  ми  забуваємо  про  це...  

Радість...  осяює,  окрилює...  В  такі  моменти  хочеться  бігти,  летіти,  кричати,  обіймати  весь  світ.  Нехай  в  тебе  кожен  день  будуть  причини  для  цього  бурхливого  почуття...  Нехай  воно  несе...

Світлий  сум...  Сум  огортає..  Він  чує,  лікує,  зближує,  допомагає  зрозуміти  ближню  людину.  Він  теж  потрібний...  Не  хочеться  згадувати  про  біль  і  пустотність...але  і  вони  також  будуть,  згадаю  я  про  них,  чи  ні.  Вони  також  є  невідмінною  частиною  нашого  життя,  її  сенсом,  очищенням.  В  такі  моменти  їми  треба  напитись...  В  них  також  є  свої  крила.  Інші.  Але  вони  піднесуть  до  Світла,  визволять  для  Нього  більше  місця  в  душі  і  розумі.  Можливо  все  в  цьому  житті  і  є  сенсом  того,  щоб  ми  ставали  ближче  до  Світла...  Ставали  Світлом...  

Відкритість...  Знаєш,  це  бути  дитиною.  Є  моменти,  коли  хочеться  побути  “парасолькою  у  шафі”.  І  їх  набагато  більше,  ніж  нам  насправді  потрібно...  Просто  інколи  ми  не  можемо  зайти  в  відкриті  двері,  тому  що  самі  буваємо  закриті.  В  собі.  

Рішучість...  Вже  як  відкрили,  то  не  здамося...  Вона  стільки  дарує  сили  і  енергії..  Нехай  завжди  крокує  поруч...  І  навіть  забігає  вперед...  

Впевненість...  В  собі...  В  своєму  шляху...    Хто,  якщо  не  ти?  

Вірність...  Богу.  Собі.  Людям.  

Сила...  Як  її  не  вистачає...  Але  її  набагато  більше  в  Нас,  ніж  ми  може  уявити.  Набагато  більше  в  Тобі...

Енергія...  Божественна  енергія  необхідна  нам  більше,  ніж  їжа...  Бог  кожен  день  дарує  її  нам,  і  чим  більше  ми  використовуємо  з  сенсом,  тим  більше  наш  резервуар  для  нових  поповнень...  Нехай  в  Тебе  завжди  її  буде  з  надлишком.  

Краса...  Перейду  до  суто  дівочих...  Вони  ж  так  необхідні  нам.  Духовна  завжди  залишає  відбиток  на  фізичній...  Навіть  морщинки  в  старості  так  личать  добрій  людині,  і  так  потворять  злі  обличчя...  Краса  йде  з  серця.  Відзеркалюється  в  очах.  Ложиться  тінню  на  чоло.  Сяє  у  посмішці.  Додає  нотки  суму  чи  замисленості...  Вона  така  різна,  але  в  неї  неможливо  не  закохатись,  коли  вона  щира...  Щира  краса...

Індивідуальність...  Завжди  будь  собою...  Зовнішньо.  Внутрішньо.  Ти  така  неймовірна.  Особлива.  Йди  своїм  шляхом,  прикрашай  себе  тими  квітами,  що  зустрінуться  Тобі  на  нім,  розповідай  про  те,  що  бачила  Ти,  що  розказав  Тобі  Вітер,  про  що  шепотіли  поля,  гори,  річки,  що  примарилось  тобі  на  Обрії,  співай  пісні,  які  співаєте  ви  з  Богом,  коли  біля  Вас  нікого  немає,  пиши  вірші,  які  дарує  Небо,  а  не  ті,  які  вчать  писати  по  правилам.  Будь  тією,  якою  говорить  до  Тебе  серце,  а  не  мода.  Роби  те,  що  подобається  Тобі.

Чарівність...  Залишайся  чарівницею.  Вір  в  казки.  Загадуй  бажання.  Лови  зірки.  Промінці.  Краплинки.  Стрибай  по  калюжах.  Говори  до  Янголів...  Здійснюй  мрії...  Літай..

Вредність...  ну  куди  без  неї?  Це  так  по-дівчачому))  

Кохання...  чисте.  Щире.  Єдине.  Загадкове.  Як  ми  всі  мріємо.  Особливе.  Тільки  ваше.  Таємний  Світ  для  двох  душ.  Дарований  Небом.  Що  торкається  до  Вищого.  Що  всіх  робить  Краще.  Набагато  Краще.  


Таємничість...  Вона  є  в  тобі.  І  нехай  завжди  буде  з  тобою.  Вона  є  у  Світі.  І  нехай  завжди  буде  в  Нім...  Вона  огортає  запахом  дитинства.  В  ній,  ти  ніколи  не  згадуватимеш  про  скуку...  

Посмішки...  в  них  є  все.  Людина  красива,  коли  посміхається.  В  посмішці  можна  прочитати  всі  її  думки...  Нехай  тебе  оточують  Щирі  усміхнені  обличчя.  Нехай  вони  осяють  тебе..  З  голови  до  п*яток)  

Гармонія...  Сонечко,  завжди-завжди  будь  в  гармонії  з  собою  і  Світом.  Нехай  ніщо  не  похитне  тебе  і  твоїх  світлих  намірів...  


Я  тебе  люблю!  З  Днем  народження!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514933
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Юліанка Бойчук