https://youtu.be/iuev5hGH9ac[youtube][/youtube]
Чоловіку присвячую
Тобі завдячую за щастя переливи,
За вічну музику кохання і краси.
За вдачу, мудрістю сповиту, незрадливу.
За те, що йдеш зі мною поруч у житті.
Розводиш словом наді мною сірі хмари.
Ласкавим поглядом женеш усі жалі.
Оберігаєш від ілюзій і омани,
Немовби ангел, Богом даний, на землі.
Тобі завдячую за миті сонцесяйні.
Твою турботу й самовідданість сім'ї.
За те, що терни ми долаємо у парі
І незабутню, першу зустріч навесні.
Вже час нам скроні замережив сивиною,
З роками мудрості з тобою набули.
І зараз, пізньою порою, золотою
Щасливі разом ми з онуками й дітьми.
За довгий шлях кажу слова тобі крилаті.
Чомусь раніше бракло часу. – Тож, прости.
За всі завдячую життєві благодаті,
Лелечі крила і мелодію душі.
14. 11. 2014 Л. Маковей (Л. Сахмак)[youtube][/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2014
автор: laura1