ПЯТЬ МИНУТ – ДО ЗАКРЫТИЯ
Прости, нет сил подняться и уйти.
Стучится снег невыносимо белый
В окно кафе, закрытого почти,
А бег минут безумный, очумелый
Твердит опять настырное "Пора!"
Твои глаза... Манящая улыбка,
Случайных слов пустая мишура,
Сквозь зала полумрак туманно-зыбкий,
И близость наших тел - рождают ад!
Хоть для тебя - невинную играю...
Ну, присмотрись! Глаза мои кричат!
Пылают щёки, и уста - взывают!
*********************
[b]П"ять хвилин[/b]**
П"ять хвилин... І звичайна містика...
Не підвладний нам часу плин.
Нам для щастя бракує - істинно -
Одкровення п"яти хвилин!
Ти, як білка, у буднях крутишся,
Він впрягається в віз, як віл,
Тільки в справи свої зануришся -
Без обіймів страждає Він...
Круговерть моя закрутилася...
У полон узяли - діла!!!
Ви пробачте усі, хто з щирістю
Привітав... Що не відповіла!!!
Відтанцюю - відплачу - вибачусь
Відпрацюю - притишу плин,
І з"явлюся - квітковим вибухом!!!
Мілліоном - ДЛЯ ВАС - хвилин!!!
**(Це просте вибачення за всі мої запарки-справи-діла-цейтноти,
з приводу зайнятості, і роботи, що зросла водночас до неба.
Вірш цей коментити не треба!
Я звільнюся, колись звільнюся, і до вас усіх - повернуся!!!)
)))))))))))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545294
Рубрика: Лирика
дата надходження 21.12.2014
автор: Ірина Лівобережна