Нічний метелик, що летить на світло,
Так легко може крильця припалити,
Він може навіть в полум”ї згоріти,
Та все одно – летить, летить, летить...
Його приваблює вогонь посеред ночі;
Та він – комаха, він не розуміє,
Що цей вогонь – його можлива смерть.
А я людина, все я розумію,
Та я – метелик, ти – моя свіча...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565868
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2015
автор: Анно Доміні