Дерево, под которым мы разделись когда-то,
ещё почти детьми, и не знали, что делать дальше.
Дерево, по которому бабушка узнала место дома
своей юности.
Дерево, в которое я бросал ножи.
Дерево, полное осиных гнёзд, которое напрасно учило нас
осторожности.
Дерево, которое мы грабили сонным, когда под инеем
ещё желтели яблоки.
Дерево, на котором много десятилетий были девчачьи
качели, пока моя сестра не покалечилась,
слетев с них.
Дерево, в котором жил конь.
О чём они будут говорить, когда
соберутся через много лет после нашей смерти,
чтоб отдохнуть наконец в тени собственной тени?
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
-------------------------------------------------------------
(майже експромт)
Дерево, під яким ми роздяглися колись,
ще майже дітьми, і не знали, що далі робити.
Дерево, за яким бабуня впізнала місце дому
своєї юності.
Дерево, в яке я кидав ножі.
Дерево, повне осиних гнізд, яке марно вчило нас
обережності.
Дерево, яке ми грабували сонним, коли під інеєм
жовтіли ще яблука.
Дерево, на якому багато десятиліть була дівчача
гойдалка, аж доки моя сестра покалічилась,
з неї злетівши.
Дерево, у якому жив кінь.
Про що вони говоритимуть, коли
зберуться через багато років по нас,
щоб відпочити нарешті у тіні власної тіні?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575300
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 18.04.2015
автор: Станислав Бельский