Ти чуєш – там стріляють?
Справді, чуєш?
До болю в скронях,
Ніби сам убитий?
Тобі нестиму
Сонце на долонях.
Твій біль – відчую,
Щоби знов зцілити
Твій світ розбитий
У кривих дзеркалах,
Навмисне кимось
Гострими кутами
Націлених
У опівнічне небо.
У тих глибинах
Я сама вмирала…
Повільно
Гасла
В просторі
Без тебе…
Та поміж нами
Хтось
Червону пряжу
Розкидав.
Може, доля невблаганна?
Вона нас зв’яже.
Неодмінно зв’яже.
І я тобі світитиму,
Коханий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577951
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Ірина Лівобережна