Спомин солодкий і пахне як розпарена м'ята
ти знаєш, прийди, із себе приготую я чай
поглянь-но на ноти, що в собі забуто розп'яті
послухай всі звуки у нутрощах моїх зітхань
Вкотре, як завше, убрід перейду всі святині
осквернені часом з вироком - надто холодні
знічев'я спинись й подивися на спалену спину
тих грішних бажань, сплетених у мою безодню
Суворі прибої, що сиплються рештками долі
спокій і світло спалюють у ранішній славі
ти ж бачиш мій погляд, в собі спустошено хворий
той що так ревно знову ошукуєш далі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582795
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: kore