СИНИЧКА

учора  нарешті  ми
доторкнулися  
одне-одного  -  пальцями…  

…старі  вселюдські  гріхи  –
 на  одкритій  чесно  долоні  
спокутували  горіхи,
загодя
дбайливо  налущені…

звабні-смачні,  
смажені…
запашні

…  тоненькими  
лапками-пальчиками,    
ніби  теплими
шовковими  ниточка́ми,    
обснувала  на  мить  синичка  
непорушного  мо́го  –
середу́льшого  
пальця  на  лівій  руці  –
учепилася,  як  на  гілці:
шматок  ядерця  
із  долоні  взяла
і  –
пурхнула-полетіла…

поміж  соснами  –
невагомо-тіла…

благословилася  
взаємна  довіра  
теплим  взаємо-дотиком,
і  –  
по  серцю  
ніжним  вербовим  котиком…

17.02.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644743
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2016
автор: Валя Савелюк