[youtube]http://youtu.be/cj6nV97EDDY[/youtube]
[i]Ремейк на романс М. Матусовського
«Белой акации гроздья душистые»[/i]
Вітер із юності чари навіює,
ніби блукає алеями час,
де аромати акації білої
аж до світанку дурманили нас.
Я пам’ятаю і ночі зі зливами,
і силуети у темній воді.
Боже, якими були ми наївними!
Як ми ще вірили щастю тоді.
Скроні мої укриваються інеєм –
квітом акації весен ясних.
Тільки зимової віхоли білої
щось нагадає сьогодні про них.
В час, коли вітер вже марші наспівує,
знову і знову пригадую я
ті аромати акації білої,
ще не забуті, як юність моя…
…кетяги пишні акації білої
неповторимі, як юність моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653589
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.03.2016
автор: I.Teрен