у квітучих бузків,
чимало, виходить, є ненависників:
безпощадно ламають гілки,
напихають гамузом у брудні сумки і мішки –
сідають на ла́вочки,
розкладають бузки на купки –
в`яжуть у тісні безлисті букетики,
і несуть у людні місця – на ринки-ярмарки…
самі лише на кущах штурпаки
залишають зловмисники…
продадуться –
буде на тлусто-смажені пиріжки
і стакан горілки,
не продадуться – під ноги і на смітники…
для кого?
і задля чого – щовесни квітують бузки…
знаю-знаю – окрики із юрби:
що там бузки?!.
зараз війна і гинуть люди…
тільки поки
будуть на світі цинічні і жадні –
багаті чи бідні – жлоби –
миру не буде
такі
між цими явищами
розокремлени-ми
нерозривні зв`язки…
… водоспадами
біло-молочними
цвіте на газонах таволга,
пишна-розкішна-рясна –
гарна,
щастя, що не така запашна,
не така популярна –
товарна
06.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664242
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.05.2016
автор: Валя Савелюк