Увійди в ріку швидкоплинну , верхній одяг із себе зніми . І очистись , омийся . Та стань біліший від снігу .
Згадай минуле. Думкою полинь у майбутнє – таке цікаве , таке невідоме , таке незбагненне . І зійде благодать на тебе , як ніжна біла голубка . Забудь про лихе , в гріхах своїх покайся . Про ворогів думай з легкістю .
Шануй традиції роду свого , роду гетьманського , роду козацького . Пам’ятай видних людей минулого , знай – сьогоднішніх . Тоді все для тебе стане іншим , зрозумілішим .
Коли вийдеш з води очищеним , відкрий ширше очі на світ божий , і тобі відкриються , стануть зрозумілими найпотаємніші сторінки священних книг . Весь світ стане для тебе іншим : Не світом горя , а світом радості . І ти зможеш досягти найважливішої вершини - вершини пізнання . Знатимеш , що таке життя : чи бурхлива хвиля , чи спокійна течія , коротка мить , чи безкінечність . Отоді зрозумієш , в чому сенс життя : ти мусиш бути потрібним , корисним людям , нести їм світло , радість , впевненість у своїх силах .
Будь для них взірцем . І тоді відчуєш себе по-справжньому щасливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Ростислав Мельничук