ГУЛІ-ГУЛІ

з  піднебесного  даху  моєї  журби
сухо  вистрілюють  крилами,  
злітаючи,  голуби:
мовби  
надзвукові  літаки,
ударної  хвилі  породжують  звуки  –
несподівані  вибухи  –  
різко  б`ючи  у  повітря  крильми,
білими-сизими,
неперелітні  міські  птахи…

не-пере-літні…  гулі-гулі-гулі,
жалі
поснулі…

05.09.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687870
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Валя Савелюк