Дніпре сивий!

Дніпре  сивий,  вільний,  сильний!
Дніпре  повноводий!
Здавна  батько  ти  русинам  –
Батько  мого  роду.
Ти  віки  пливеш  по  землях,
Широких,  багатих,
Обіч  ліси  та  озера,
Сади  білі  й  хати.

Напилися  тої  волі
І  ми,  Дніпре,  –  люди,
Та  чомусь  не  маєм  долі  –
Ніяк  не  здобудем.
Топчуть,  палять  землю  цюю
Вороги-заброди,
На  душі  у  нас  гарцюють,
Цвіт  зривають  роду.

Та  нема  такої  сили,
Щоб  тебе  спинити,
І  хоч  нас  віки  косили,  –
Лиш  міцніють  ниті
Мого  змученого  роду  –
Гордий  він,  живучий.
Буде  вільним  він  народом,
Як  і  ти,  Ревучий!
10.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717544
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.02.2017
автор: Ганна Верес