слова — лиш папірці,
нестерпні кілобайти...
пливу я по ріці
зі слів, в які ви граєте.
пливу й не бачу дна,
вже вуха у намулі...
та правда лиш одна,
яку ви не збагнули.
мільйони звуків
і жодного про тишу.
лиш галас рухів...
я шум тобі залишу.
21.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747147
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2017
автор: Микита Баян